– Давайте розпочнемо із загального. Як би ви охарактеризували загалом своє бачення футболу?
– Я був атакувальним гравцем, мені хочеться, щоб команда завжди атакувала, щоб хлопці туди (прим. – в атаку) бігли і було бажання забивати якомога більше голів. Я розумію, що вже і опонент часто з нами щільно обороняється, і не завжди є можливість так грати, як хочеться. Але я вже переходжу до того, що нам потрібно на наступний сезон робити – це покращувати нашу гру в атаці.

– Якби вам на початку того сезону сказали, що «Металіст 1925» посяде п'яте місце, якою була б ваша реакція?
– Я думаю, це була б нормальна реакція, бо я знаю цей чемпіонат і знаю, які у нас є конкуренти. Але, може, я до кінця не знав силу нашої команди, проте коли почали працювати і почалися збори, то я вже був впевнений, що ми будемо вгорі. Так, може, старт у нас був невпевнений, а саме перші два тури, але потім команда почала набирати. Підсумкове п'яте місце, але сезон показав, що ми можемо більше.

– Слова президента клубу, які вам запам'яталися найбільше протягом цього сезону?
– Немає нічого неможливого.

– Це відповідає вашій філософії?
– Теж так само думаю.

– Який момент був переломним для команди протягом цього сезону?
– Я думаю, перша перемога була дуже важлива – з «Олександрією» у третьому турі. Потім ще був гарний матч з «Шахтарем», після якого хлопці почали більше вірити в себе, в ідею.

– Для вас особисто, як для тренера, чим цей сезон відрізнявся від попередніх ваших тренерських сезонів?
– Це перший сезон, який я повністю відпрацював як головний тренер. Це моя перша робота, де я працював зі своїм штабом, який формував саме я. Напевно, всі свої ідеї уже міг більше доносити до футболістів.

– Що найбільше вдалося вам як тренеру, як ви думаєте, у цьому сезоні? Ну і команді загалом?
– Я вважаю, що ми зробили гарний колектив.

– Тут не посперечаєшся.
– Це не тільки у команді, а в цілому у клубі дуже гарна атмосфера. Ваш медіавідділ зокрема, медичний департамент теж – ми зробили. Якщо говорити про гру, то всі відзначають, що у нас дуже надійна оборона і команда дуже злагоджено працює у пресингу і в обороні. Також я вважаю, що команда дуже гарно виглядає фізично протягом цього сезону. Це теж робота наших тренерів з фізичної підготовки і всього штабу загалом.

– Який поєдинок був важким морально, навіть незважаючи на те, що перемогли або, навпаки, не перемогли в ньому?
– Друге коло. Матч з «Кривбасом» на виїзді – такий матч, де у нас було багато моментів, щоб забити гол. Відміна голу через VAR, плюс тривога. Потім ще були моменти, могли забивати три-чотири-п'ять голів, але не забили, а у підсумку програли цей матч. Дуже-дуже важко було, бо це був другий тур.

– Етап, коли всі ретельно спостерігають за вашою роботою.
– Так-так. Важко було, бо перше коло розпочалося з нічиєї з «Оболонню», потім другий тур з «Кривбасом» – поразка. Вже тиск відчувався на команду, бо новий штаб, нова команда, і тут стартуємо так невпевнено. Але потім матч з «Олександрією», і все пішло в інший бік.

– Ось, власне, про характер хотілося б поговорити. Коли команда продемонструвала його вперше, на ваш погляд, ось такий прямо бойовий характер? Коли хлопці показали, що здатні на щось більше?
– Вони його і з «Кривбасом» продемонстрували у другому турі, але не було везіння. З «Олександрією» теж був дуже важкий матч, особливо у другому таймі хлопці проявили характер і заслужено перемогли в цьому поєдинку.

– Наскільки команда протягом сезону змінилася і ментально, і по-футбольному?
– На початку нам важко давалися матчі і не було впевненості, бо нова команда. Розумієте, хлопці прийшли з різних команд, деякі грали в Першій лізі. А тут максимальні завдання ставляться перед командою. Видно було, що багато хто не був готовим до цього, але протягом сезону команда змінювалася, і ми стали грати впевненіше. Ми набирали форму, я вважаю, що ми додали в ментальному плані як команда.

– А в футбольному плані?
– У футбольному плані теж, вважаю, додали. Особливо після зимових зборів: друге коло було більш стабільним, ніж перше, бо провели гарні збори і трохи підсилили команду. У хлопців уже було краще розуміння на полі. По суті, у другому колі ми програли лише двічі: «Шахтареві» та «Поліссю».

– Переходимо до футболістів. Чий прогрес вас приємно здивував?
– Багато хлопців прогресували, починаючи з Варакути. Можна назвати того ж Проценка, бо якщо пригадати, яким він був спочатку і який він є зараз, то різниця є. Якщо говорити про тих, хто відноситься до лінії оборони, думаю, Павлюк, Крупський і Салюк дуже додали за цей рік. У них ще є великий потенціал додавати. Я вважаю, що ці гравці в майбутньому будуть грати в збірній України.

– Від кого ви очікували більшого, але, тим не менше, все ще продовжуєте вірити в цього гравця і не сумніваєтесь, що він спрогресує?
– Так можна сказати про Рашицю. У першому колі він показав свій потенціал, але десь, можливо, завадили травми на зимових зборах показати, на що він здатен. Ми впевнені, що він це покаже у наступному сезоні. Хочеться від нього більше голів, асистів, він точно може набагато більше, ніж показав у цьому сезоні.

– Знаєте, що футболісти кажуть, що ви добрий. Це так?
– Не завжди, я вважаю.

– Коли недобрий?
– Буває, коли теорія якась, де треба розібрати помилки – або в перерві, або після матчу. Але це правда, бо я намагаюся створити атмосферу, щоб хлопці із задоволенням приходили на тренування і отримували задоволення від своєї праці.

– Знаю, був один матч у сезоні з «Оболонню», коли в роздягальні ви влаштували справжній рознос. Це був тоді єдиний спосіб струсонути команду перед виходом на другий тайм? Що там було, розкажіть?
– Так, я думаю, що так. Половина команди вже була у відпустці. Це останній матч був перед зимовою паузою. Почали матч, можна сказати, добре – перші 20 хвилин, але гол не забили. Далі пропустили, і я не бачив цього бажання перемогти тоді у хлопців.

– Вогню в очах?
– Так, тому в перерві довелося жорстко поговорити. Мабуть, більше з іноземцями, і трохи всі струсонулися, вийшли на другий тайм і перемогли.

– Може, тоді частіше в таких моментах використовувати таку тактику, якщо це працює?
– Це не працює завжди.

– Якщо по персоналіям пройтися. Давайте трошки охарактеризуємо футболістів. Ви вже казали про Крупського, що він зростає і майбутній футболіст збірної України. Дайте його характеристику станом на зараз, що ви бачите, де його точки зросту, де він додає прямо не за віком?
– Мені хочеться, щоб він став лідером команди. Я їм завжди говорю, що необов’язково, щоб вам було 30 років для того, аби бути лідером. Лідер може бути і в 20 чи 25 років. І в цьому він додає, а в ігровому плані, я вважаю, він додав у грі в обороні. Що стосується гри на атаку, то він став більш різноманітним. Він може і справа зіграти, і зліва теж дуже активно працює на атаку.

– Батон Забергджа?
– Він пізно до нас приєднався, наприкінці трансферного вікна. Потім він поїхав до збірної, де отримав травму. Потім місяць він відновлювався, після чого зловив форму в кінці першого кола. Перших 4-5 місяців був десь нестабільним. Але він дуже гарно провів зимові збори, що показали перші матчі весною. Після цього він поїхав до збірної на важливі матчі відбору до чемпіонату світу за Косово. Я вважаю, що він після цього трохи, може, форму втратив і десь воно вдарило теж у психологічному плані, бо вони програли, не кваліфікувавшись на чемпіонат світу. Але він знову попрацював з нами, і в кінці він видав дуже гарну серію.

– Як щодо Ітодо?
– З Ітодо та ж сама ситуація, що й з Батоном. Він пізно до нас прийшов, зборів не було з нами. Перших пів року він адаптовувався, бо інтенсивність нашого чемпіонату вища, ніж в Албанії. Ми дивилися, як він грає в Албанії, але там більше стояв, бо в них не треба пресингувати. Він чекав моменту.

– Так, там грали на нього.
– Тут трошки по-іншому. Після зими він гарно провів друге коло, я думаю, він міг стати навіть кращим бомбардиром нашого чемпіонату. У Мба не було стабільності, він програвав конкуренцію Ітодо, який більше забивав. Але Кріс теж нам дав цю конкуренцію для Ітодо. Ітодо ж завжди працював на максимумі. Хоча Кріс дуже добре провів декілька матчів, де він і забивав голи. Пам’ятаю матч з «Карпатами» на виїзді, де він провів гарний матч.

– Баптістелла такий коштовний трансфер. Молодий футболіст прямо дуже перспективний. Наскільки ви задоволені чи бачите потенціал, який буде у ньому розкриватись? Кастільо під кінець сезону своєю грою змусив заговорити про нього.
– Баптістелла теж не провів з нами зимові збори, бо він приїхав вже під кінець. Це молодий хлопець, який у нас почав грати на дорослому рівні. Якщо він буде працювати, то він зможе показати свій великий потенціал. Кастільо приїхав до нас неготовим фізично, бо чемпіонат Венесуели закінчився в листопаді, а збори у нас розпочалися у січні. У нього була дуже велика пауза, він виявився трохи неготовим. Напевно, він не мав розуміння, який у нас чемпіонат, які тренування, і в перший час йому було дуже важко. Але, як ви сказали, кінець сезону він провів дуже гарно. Після матчу з ЛНЗ він став більш стабільно грати, думаю, він теж нам дуже допоможе в наступному сезоні.

– Зараз перейдемо до блоку питань на тему, яку ви назвали футбольною трагедією. Я думаю, ви розумієте, про що мова. Давайте вже поговоримо про цей півфінальний поєдинок із «Черніговом», ви для себе вже зрозуміли, що тоді трапилось?
– Завжди важко говорити про цей матч, але, дійсно, це була трагедія в цей день. Я вважаю, що у команди не було ніякої недооцінки або там хтось себе не налаштував. Ні, всі дуже цього хотіли, починаючи від тренерського штабу і хлопців, вийти в цей фінал. І ми всі налаштовувались, мабуть, переналаштувалися – така думка. Десь у нас не виходило, так буває, коли ти чогось дуже сильно хочеш, а воно не виходить. І так було в цей день. Як висновок: думаю, цей матч повинен зробити сильнішим і команду, і клуб.

– Младене, а є рішення того дня, які б ви змінили, якби була можливість повернутись назад?
– На цей матч у нас вийшов, мабуть, найсильніший склад. Було багато моментів у нас, було багато ударів. Я для себе висновок зробив, бо у перерві, може, треба було деяких гравців трохи заспокоїти. Видно було, що вони дуже хотіли цього, може, так вони трохи спокійніше діяли б. Вони себе налаштовували, і десь там у другому таймі пішов поспіх. Можливо, через це не вдалося реалізувати ті моменти, котрі у нас були. Їх воротар теж у цей день зловив кураж і відбивав все, що летіло туди.

– Ви спали тієї ночі?
– Декілька ночей не спав після цього матчу.

– Як повертатися у нормальний моральний стан після цього? Як повертати себе, як повертати команду?
– На наступний день я уже повинен був показати хлопцям, що вже новий день, новий виклик, і ми нічого вже не можемо змінити. Цей матч пройшов, його треба забувати. У нас наступний матч був з «ЛНЗ», і налаштовуватися тільки на цей поєдинок. Звісно, на кожного з хлопців по-різному вплинула ця поразка. Хтось відразу перемкнувся, а хтось довго ще через себе це пропускав.

– Младене, а як ви думаєте, ось ця болюча поразка в Кубку позначилась на тих всіх нічиїх, які були потім?
– Може, і так можна сказати, що це все вплинуло. Я вважаю, що після цього матчу у нас одразу був гарний поєдинок з ЛНЗ. Ми показали гарний футбол і могли перемагати в цьому матчі з гарним суперником. Думаю, матч з «Зорею», коли вигравали 90 хвилин і на останній хвилині пропустили гол, – це теж дуже вплинуло психологічно на наступні ігри. Якби ми виграли в цьому матчі, то ми б далі йшли на рівні з «Динамо», тобто ще була б можливість поборотися за третє або четверте місце.

– Часом вболівальники дуже вимогливі. Після поразок може бути дуже багато критики. Як ви ставитесь загалом до критики?
– Давайте, по-перше, я хочу подякувати нашим фанатам за їхню підтримку впродовж цього сезону. Не просто добиратися на наші матчі і підтримувати нас, але завжди на кожному матчі у нас була підтримка, і ми це відчуваємо і дуже дякуємо за це. Що стосується критики в мій бік, то вона завжди буде в футболі. Я, як футболіст, це відчував, і наразі як тренер. Це нормально, коли команда не виграє або декілька матчів не можемо перемогти. Звісно, у такому випадку буде критика в бік тренера. Я намагаюсь на це не відволікатися, а робити свою працю. Це мене ще більше мотивує перемогти в наступному матчі.

– Тобто коментарі ви не читаєте?
– Буває, читаю. Чому ні? Бо завжди є Instagram, Facebook.

– Кнопка «заблокувати», так?
– Ні, буває, можу заблокувати. Звісно, читаєш Facebook, в інтернеті якісь там коментарі трапляються, але є матчі, після яких не хочеться їх читати.

– Якщо абстрагуватись від цього поєдинку з «Черніговом». Пригадайте момент, можливо, матч, який ви будете згадувати найчастіше після цього сезону.
– Треба подумати трохи, бо багато моментів було і позитивних, і не дуже…. Травма Гаджиєва. Матч з «Шахтарем» дуже позитивний був, але його травма – це щось дуже негативне було для мене і для всієї команди загалом.

– Мені здається, це вплинуло на подальший хід подій теж.
– Звісно, травма Гаджиєва, потім Арі Моури. У нас не було двох опцій в атаці, і уже не було можливостей для трансферів, бо вже було закрите трансферне вікно. Ми догравали це коло, можна сказати, з двома вінгерами. Звісно, це вплинуло на результативність команди.

– В який момент ви найбільше пишалися своєю командою?
– Після перемоги над «Динамо» був гарний рахунок. Перемога над «Динамо», а ми ще й обігнали потім їх у турнірній таблиці. Дуже-дуже позитивний момент був.

– А скільки новачків зараз потрібно команді, щоб якісно підсилитись?
– Я думаю, до п’яти новачків нам потрібно в це трансферне вікно, щоб посилити команду.

– По позиціях визначимось?
– Звісно, в лінію атаки хочеться футболістів додати. Конкуренції у півзахисті, хочемо у воротарську позицію теж додати конкуренції і підсилити її.

– Якою ви бачите команду через рік?
– Команда, яка буде спокійно боротися за найвищі місця.

– Медалі будуть?
– Провокуєте. Мені дуже хочеться, думаю, усьому нашому клубу і нашому президенту теж. У нас є високі цілі й амбіції, нам потрібно всім тільки в цьому напрямку рухатись і йти до своїх цілей.