Як би не намагалися «Зоря», «Дніпро-1», «Ворскла», «Олександрія», а з нещодавніх пір ще й «Кривбас», проте цим колективам тягатись на рівних із вітчизняними грандами, та ще й, що називається, «у довгу» не вдавалося і не вдається категорично – епізодами, можливо, але так, щоб прямо конкретно, подібного немає й близько.

Тому на початку минулого сезону багато шанувальників УПЛ чекали на дебют у чемпіонаті житомирського «Полісся» – амбітного проекту, підкріпленого дуже хорошим фінансуванням з боку співвласника найбільшої української мережі супермаркетів, назву якої кожен читач без труднощів визначить для себе сам, через що ми не будемо робити їй додаткову рекламу.

Передумови до змін

Зважаючи на виразну кризу в українському футболі, від «Полісся» в УПЛ-2023/24 з ходу чекали дуже багато чого. Нехай офіційні особи клубу для преси обходилися відмовками на кшталт – перший сезон в нас піде на адаптацію, звикання до Прем'єр-ліги тощо, але за фактом було очевидно: Геннадій Буткевич хоче як мінімум потрапляння до єврокубків, а як максимум – завоювання Кубка України чи фінішу у так званій «медальній зоні» чемпіонату.

Однак реалізувати «Поліссю» в УПЛ-2023/24 вдалося лише справжнісінький план-мінімум, та й то не без доброї волі «Шахтаря», який в останньому турі чемпіонату, вже будучи у статусі чемпіона, відверто «злив» очний поєдинок житомирянам (0:2), перемога яких разом із поразкою «Руху» у паралельному матчі від «Динамо» (1:2), й дозволила проекту Геннадія Буткевича посісти п'яте місце, а разом із ним – отримати путівку до кваліфікації Ліги конференцій.

Втім, власник «Полісся» був незадоволений тим, який результат продемонструвала його команда. І певною мірою його можна зрозуміти: після 12-го та 14-го турів, фактично посередині турнірної дистанції, «вовки» перебували на третьому місці, зберігаючи шанси на перемогу у Кубку України. Проте навесні команда помітно здала в результатах, і зрештою, змінивши головного тренера, спромоглася фінішувати лишень п'ятою, а в Кубку вилетіла у півфіналі від «Ворскли» (0:1), кадровий потенціал якої навряд чи можна було б назвати кращим.

Саме тоді, після вильоту від полтавців, Геннадій Буткевич, як він пізніше зізнався сам, ухвалив остаточне рішення, що влітку «Полісся» знову змінить головного тренера, а Сергій Шищенко не залишиться на посаді.

Втім, одним тільки тренерським рокіруванням справа зовсім не обмежилася…

Поставлене завдання…

Після загалом досить непоганого дебютного сезону в УПЛ, в «Поліссі» остаточно усвідомили, що клубу під силу боротися не лише за кваліфікацію до єврокубків, а й, можливо, навіть за місце на самісінькій вершині турнірної таблиці. Втім, це такий собі план-максимум, без якого немає сенсу навіть братися за будівництво амбітного проекту. А ось план-мінімум цього разу був прямо озвучений власником – Геннадій Буткевич так і сказав: треба орієнтуватися на місце у топ-3.

Для цього, що здивувало багатьох, Буткевич покликав у головні тренери своєї команди відверто маловідомого на дорослому рівні Імада Ашура. До цього 36-річний фахівець працював виключно з юніорами та молоддю – у «Чорноморці», катарській ASPIRE Academy, а також у «Дніпрі-1». Саме зі стану «спортклубівців», де Ашур у сезоні-2023/24 був головним тренером команди U-19, наставник і перебрався до Житомира, ставши заміною Сергію Шищенку.

Призначенням Ашура топ-менеджмент «Полісся» фактично дав зрозуміти, що у майбутньому планує максимально знизити відсоток запрошення до команди вікових виконавців, роблячи ставку на підписання молодих та перспективних гравців, котрих новий тренерський штаб буде зобов'язаний розвивати, виводити на новий рівень, а також «засвічувати» в єврокубках, регулярний вихід у які тепер для «вовків» є чимось абсолютно звичайним, так би мовити, завданням за умовчанням.

… та перші успіхи у його реалізації

Цього літа «Полісся» вже встигло всерйоз змінитися, якщо брати до уваги минулий сезон. Зокрема, житомирський клуб уже попрощався із 36-річним екс-голкіпером «Динамо» та збірної України Денисом Бойком та 32-річним екс-центрбеком все того ж «Динамо» Артемом Шабановим, який також має на своєму рахунку пару матчів за національну команду країни.

Залишили команду й інші виконавці, на яких ані Ашур, ані топ-менеджмент в перспективі не розраховували. Мова про Василя Кравця, Дениса Ндукве, Євгена Морозка, Дениса Янакова, Василя Грицука, а також раніше орендованих в інших клубів Івана Петряка, Микиту Кравченка та Яссіна Фортюне.

Мінус десять гравців основного складу (усі, хто пішов, отримували ігрову практику в УПЛ в сезоні-2023/24 у складі «вовків») – це більш ніж кардинальний крок до оновлення. А на «святе місце», яке згідно із приказкою «порожнім не буває», «Полісся» вже підписало низку новачків, причому за шістьох з них, якщо спиратися на дані порталу Transfermarkt, навіть заплатило відступні.

Зокрема, за живі гроші до Житомира приїхали: Едуард Сарапій (800 тисяч євро) та Олексій Гуцуляк (600 тисяч євро) з «Дніпра-1», Данило Безкоровайний (600 тисяч євро) з «Кривбаса», Гіоргі Майсурадзе (400 тисяч євро) з тбіліського «Динамо», Дімітар Трайков (300 тисяч євро) з північно-македонського клубу «Брера Струмиця», а також Сергій Корнійчук (100 тисяч євро) з «Миная».

На правах вільних агентів житомиряни оформили трудові взаємини із Євгеном Волинцем та Русланом Бабенком, котрі раніше грали за «Дніпро-1», а також з Матеєм Матичем із хорватської «Локомотиви» та Жоау Віалле з бразильського «Ітуано». Плюс на правах оренди до табору «вовків» перебрався боснійський форвард Адмір Брістич, контракт якого належить словенській «Олімпії».

Звертає на себе увагу «легіонеризація» складу «Полісся», котра набирає хід. Якщо минулого сезону на контракті в житомирському клубі було вісім іноземців, то зараз їх вже дванадцять, а трансферне вікно ще буде відкритим майже півтора місяці.

Очевидно, що не всі новачки одразу ж отримають шанс проявити себе в першій команді. Варто враховувати, що влітку житомирський клуб оголосив про створення колективу дублерів, який отримав цілком зрозумілу та нехитру назву «Полісся-2». Щоправда, перспективи таких рішень низки клубів УПЛ, серед яких виявилися і «вовки», поки що виглядають більш ніж туманними – раніше аналогічна практика ні до чого особливо позитивного не призводила, хоча до її використання вдавалися навіть гранди «Шахтар» та «Динамо».

Чого від цього чекати?

А ось це, мабуть, найцікавіший момент нашої розповіді. На поточний момент склад «Полісся» виглядає більш ніж укомплектованим на усіх позиціях. На деяких (центральна вісь оборони) оголилися певні проблеми, спричинені тяжкою травмою новачка Безкоровайного, хоча клуб оперативно доклав усіх зусиль для швидкого закриття проблеми, оформивши договір із Сарапієм.

А ось на позиції лівого захисника у «Полісся», очевидно, намічається навіть відвертий кадровий перебір. Зіграти тут можуть і Богдан Михайліченко, і Артем Смоляков, і Сергій Корнійчук. Причому кожен з цих трьох виконавців, як мінімум за мірками УПЛ, виглядає футболістом основи, й Ашуру доведеться якимось чином розподіляти ігрову практику між футболістами так, аби жоден з них зрештою не скотився в регрес через як мінімум проблеми із мотивацією, викликані неможливістю вигравати конкуренцію. Зрештою, як говорить один з основних законів екології: як недолік, так і надлишок факторів однаково шкідливий. Ось і перебір футболістів з амбіціями на гру в основі на одній конкретній позиції може стати проблемою для Ашура.

Чи чекати від «Полісся» ще гучних трансферів? У великій кількості – точно ні. Можливо, ми побачимо ще одного або двох новачків, та й те, надто багато тут залежатиме від ситуації із поточним кадровим складом. Якщо втрати через травми не стануться, то й екстреної потреби у підписанні новобранців точно не буде.

На що зможе замахнутися таке «Полісся»? За потенціалом ця команда цілком здатна претендувати на місце у топ-3. Так, «вовки» все ще серйозно поступаються «Шахтарю» і «Динамо», проте конкурувати з амбітними «Кривбасом», «Рухом», «Олександрією», «Ворсклою», «Зорею», ЛНЗ та «Карпатами» вони більш ніж здатні. Більше того: за гострої потреби від Буткевича взимку цілком можна буде очікувати й додаткових щедрих фінансових вливань у підсилення складу.

Ключове, що можна відзначати зараз: у спарингах «Полісся» не провалювалося, однак і чогось видатного не продемонструвало. Здатність Імада Ашура вичавлювати максимум з цієї команди й стати для неї тренером, який виведе «вовків» на якісно новий рівень, поки що викликає тільки питання. І це більш ніж природно, враховуючи відсутність значущого бекстейджа у молодого тренера в вітчизняному футболі.

З іншого боку – Ашуру та його підопічним точно буде, що доводити своєму ключовому інвестору, а також уболівальникам в сезоні-2024/25. А стартувати в ньому належить вже незабаром: 25 липня «Полісся» проведе перший матч в рамках 2-го раунду кваліфікації Ліги конференцій проти словенської «Олімпії». Ця гра, а також поєдинок у відповідь, запланований на 1 серпня, й дадуть перші відповіді на запитання: чого чекати від оновленого «Полісся», у якому після завершення минулого сезону затіяли масштабну перебудову.

Поки обраний Геннадієм Буткевичем та його радниками вектор переформатування «Полісся» виглядає далеко неочевидним для проектів такого рівня амбіцій і можливостей, проте ризик, як відомо, справа шляхетна.