– Віталію Богдановичу, чому обіцяний громадськості тендер все ж таки не відбувся?
– Всі ті три роки, що існує прем'єр-ліга, ми жили цією ідеєю і цілеспрямовано рухалися до її втілення. І коли, здавалося б, всі деталі вже залагоджено, зацікавленість у нашому продукті висловили провідні телеканали країни – ТРК «Україна» та «1+1», і настав час організовувати торги.  Всім відомі клуби, яких торік називали «антипулом», підтвердили своє реноме. Ніхто з них не відреагував на запит прем'єр-ліги і не передав права на тендер. «Арсенал» же надіслав нам листа, в якому взагалі відмовився від участі в тендері. Але хочу нагадати, що пул з усіх 16 клубів прем'єр-ліги –   це було найголовнішою вимогою телеканалів. Оскільки ж її не було дотримано, природно, тендер не може відбутися.

– Чим же «Арсенал» мотивував свою відмову брати участь в єдиному пулі?
– Нас звинуватили в тому, що прем'єр-ліга нібито не радилася з «Арсеналом» при формуванні умов тендера.

– Це справді так?
– Це абсолютна брехня! Стартова сума контракту в ЗО мільйонів доларів Рабиновичу була відома, як нікому.  По-перше,  на останні загальні збори президент «Арсеналу» привів із собою генерального директора групи телекомпаній «1+1» Олександра Ткаченка і на моє запитання, кого ви представляєте, мені відповіли, що ФК «Арсенал»! Таким чином, напевно, можна стверджувати, що Рабинович, як ніхто інший, міг знати цю ситуацію достеменно. І друге. Ми не можемо ділити шкуру невбитого ведмедя. Питання розподілу телевізійних доходів перебуває у віданні загальних зборів, членом яких є і Рабинович. Як клуби вирішать, так воно і буде.

Прем'єр-ліга та її комерційний підрозділ розробили кілька варіантів розподілу коштів за прикладом провідних європейських ліг, і мали намір ці варіанти представити для вибору або для ухвалення іншого рішення. Ніякого «свого» інтересу, як можна було б припустити, апарат ПЛ не закладав. Всі 100% залучених коштів, а це мінімум ЗО мільйонів доларів за три сезони, запропоновані «1+1», розподілялися б безпосередньо між клубами. Адже в процесі «лобових» торгів між «1+1» та «Україною» ця сума могла ще збільшитися. Тож, або «Арсенал» знав, що ЗО мільйонів – це блеф, або ж «Арсенал» (і хто за ним стоїть) боявся, що в процесі торгів телеканал-конкурент запропонує більшу суму і виграє тендер, тому таку можливість просто зірвали. Третього в даному випадку не дано. Очевидно, перед Рабиновичем стояло завдання завалити торги, що й було зроблено. А всі аргументи президента «Арсеналу» – від лукавого.

– Уже стало традицією для Рабиновича: відповідаючи на будь-які запитання стосовно діяльності ПЛ, він обов'язково вибухає критикою на вашу адресу. Вас не тільки звинувачують і ображають, а й відверто обзивають – «Мюнгхаузеном», «горе-функціонером», «гумовим президентом», «невдалим менеджером»  тощо.  У чому причина цього?
– Критика – це дуже м'яко сказано. Радше – це елементарне   «обливання брудом». Інакше й не скажу...

– Але чому, все-таки, Рабинович постійно звинувачує вас у всьому, що стосується діяльності прем'єр-ліги?
– Мені навіть складно відповісти на це питання. Очевидно, що у Рабиновича вже з'явилося якесь  перманентне «звинувачувальне свербіння», яке не дає йому спокою.

– Однак президент «Арсеналу» пред'являє конкретні претензії. Ви ж розумієте, що з огляду на «любов» Рабиновича до вас, він швидко в ід реагує на ваші слова.
– Мені не звикати, що Рабинович використовує будь-яку можливість, щоб облити брудом і прем'єр-лігу, і її президента. Якщо є конкретні претензії, їх варто обґрунтовано підтверджувати відповідними фактами і озвучувати власникам усіх клубів на загальних зборах. Така процедура. Якщо будь-який з президентів побачить у моїй діяльності конкретні недоліки і зверне на них мою увагу, то, повірте, я не чекатиму, допоки мені вкажуть на двері. Але це має бути думка більшості, а не окремих людей, для яких я – незручний. Тим паче, що до чергових виборів президента ліги залишилися лічені місяці. Нехай Рабинович запропонує іншого кандидата чи знову висуне себе (на виборах 2009 року Вадим Рабинович зняв свою кандидатуру безпосередньо перед голосуванням. – Прим. авт.).

– Не можна оминути увагою останні події в українському футболі. І, насамперед, те, що на слуху – поведінка вболівальників на матчі «Динамо» – «Карпати». Це вже рецидив, і реакція дисциплінарного комітету була (після кубкового матчу «Арсенал» – «Динамо» в се-зоні-2010/2011 рр. на «Динамо» було накладено штраф у 50 тисяч гривень, а стадіон дискваліфіковано на одну гру. – Прим. авт.). Однак КДК скасував рішення в частині дискваліфікації домашньої арени. На жаль, належних висновків не було зроблено, і ми бачимо результат. Нове питання виноситься на чергове засідання дисциплінарного комітету, але не виключено, що клуб знову оскаржить його рішення в КДК.
– Тут доречно говорити не про боротьбу проти певного клубу, а про боротьбу проти явища як такого. І якщо не реагувати адекватно, ця проблема набуде просто загрозливих форм. Напевно, члени КДК теж повинні це розуміти, а відповідно – адекватно реагувати на подібні явища.

– А ви вірите, що «динамівське» минуле голови КДК не завадить йому бути об'єктивним?
– Хотілося б на це сподіватися.

– А як, у такому разі, ви б прокоментували висловлення в ЗМІ Стефана Решка щодо участі в договірних матчах за часів виступів у «Динамо»?
– Мені важко це коментувати, бо я не почув жодної реакції Решка у відповідь на зростаюче обурення після його інтерв'ю. Ну, а якщо голова КДК ФФУ продовжить відмовчуватися, то зауважу, що відсутність реакції – це теж реакція.

– На вашу думку, заклики до відставки Решка обґрунтовані?
– Як неодноразово підкреслював президент ФФУ Суркіс, органи футбольного правосуддя незалежні, тож в їхню діяльність заборонено втручатися. Суркіс пропонував Решка на посаду голови КДК, тому він і повинен його кандидатуру відстоювати, якщо, звичайно, вважає, що той має рацію. Або ж рекомендувати голові КДК піти у відставку.

– У ЗМІ зараз порушується питання про люстрацію футбольних функціонерів. Як ви ставитеся до цього?
– Знову підкреслю: якщо провину функціонера доведено або він сам її визнав, то вважаю люстрацію абсолютно правильним, єдино вірним шляхом. Зрештою, це – європейський підхід.

– Яка ж повинна бути реакція президента ФФУ на одкровення Решка?
– Кандидатуру Решка на посаду голови КДК свого часу на виконкомі ФФУ запропонував Суркіс і відтак несе за нього відповідальність з усіма випливаючими наслідками. І робити вигляд, що нічого не відбулося, – напевно, неправильно.

– Чи не здається вам, що нинішні зізнання полковника МВС Решка і недавній «касетний скандал» з генерал-майором СБУ Кочетовим (Кочетов здійснював прихований відео-запис допиту футболіста на території Азербайджану,   не маючи на те відповідних повноважень. – Прим, авт.) істотно б'ють по престижу українського футболу?
– Щодо Решка, то я вже висловився з цього приводу. А щодо Кочетова, то тут оцінку його діянь як голови комісії з етики та чесної гри повинен дати президент ФФУ, бо це теж його кандидатура, а по лінії СБУ – відповідні керівники спецслужби. В цілому ж, довіра до органів футбольного правосуддя в нашій країні буде лише тоді, коли їхні керівники абстрагуються від особистої неприязні, не переслідуватимуть опонентів за інакомислення і не виконуватимуть «замовлення» керівництва. Все має будуватися лише на доказовій базі. На жаль, далеко не завжди це відбувається на практиці, підтвердженням чого може стати вже згадувана в пресі в цьому контексті справа «Карпат» проти «Металіста». А запопадливим борцям за «справедливість» на ґрунті притягнутих за вуха фактів необхідно пам'ятати історію, коли ті, що звинувачують, згодом можуть постати в ролі звинувачуваних.

– Як би ви прокоментували резонансні події останнього туру, зокрема несвоєчасний початок гри в Києві між «Арсеналом» і «Динамо» та удар ліктем гравця «Шахтаря» дніпропетровцем Калиничем?
– Ступінь вини «Динамо» та Калинича буде визначена дисциплінарним комітетом ПЛ після отримання відповідних документів. Так само ДК з'ясує обставини інших дисциплінарних порушень, що були зафіксовані в останньому турі. Більше тут коментувати нічого.