У битві аутсайдерів передостаннього туру УПЛ два голи та асист форварда «Руху» Юрія Климчука зробили вирішальний внесок у гостьову перемогу над «Чорноморцем». Футболіст розповів про враження від 30 турів і про те, як не хочеться грати 31 та 32-й матч у чемпіонаті.

Центральний нападник Руху Юрій Климчук в останніх семи зустрічах забив шість голів та віддав результативну передачу. Під  час одеської перемоги 3:1 він брав участь у кожній результативній атаці львів'ян. Це величезний внесок у турнірну скарбничку Руху, який бореться за збереження прописки в УПЛ і уникнення плей-офф із першолігівцями.

Юрій Климчук розповів про те, як змушувати помилятися захисників, грати проти суперника у більшості, вивчати воротаря та бити пенальті. На нашу думку, цей гравець стає найкращим у травні 2023 року, адже в п’яти матчах місяця він відзначився п’ятьма результативними діями (чотири голи та один асист).

«СУПЕРНИКИ ФОЛЯТЬ, І ЦЕ ВСЕЛЯЄ ВПЕВНЕНІСТЬ: ЗНАЧИТЬ, НЕ ВСТИГАЮТЬ»

– 29 травня в Одесі ви вже на 29-й хвилині вели 2:0. Зустріч легко складалася для вас?
– Після другого забитого ми вже почали грати на результат, трохи сіли до своїх воріт. Але продовжували вибігати у контратаки.

– На 63-й хвилині ви забили свій другий м'яч, примусивши помилитися захисника Салюка. І в інших іграх сезону ви ще як мінімум двічі забивали, після того, як змусили обороняються помилитися.
– Це частина гри нападаючого. Постійно тиснути на захист та ловити свій шанс.

– У 30 турі 4 червня ви приймаєте Олександрію, яка все ще бореться за місце у єврокубках. Гості мають атакувати, від цього легше?
– У них свої завдання, у нас свої. Руху потрібна лише перемога. Щоб бути спокійними за те, що наступного сезону проведемо в УПЛ.

– Ви часто на ривках йдете у дриблінг. Дві гри поспіль – 29 квітня з Ворсклою, і 4 травня з Металістом 1925 – суперників вилучали після порушень на вас. Але йдете без травм?
– На щастя, так. Вони фолять, це тільки вселяє впевненість, отже, не встигають. Мікротравми траплялися, але дякую лікарям та реабілітологам за вчасне відновлення.

– 4 травня у матчі з Металістом 1925 (0:0) на вас заробив вилучення Ткачук на шостій хвилині. Складніше розкрити оборону, коли суперник удесятьох закривається на своїй половині?
– Так, десь на підсвідомості тисне, що тепер ми точно повинні перемогти. І начебто грати проти 10 суперників легше, але команда починає поспішати та помилятися.

Це лише здається, що перемога вже у кишені. Суперник закривається, іноді думаєш, що проти одинадцяти було б простіше.

«МИ ВИВЧАЄМО ОДИН ОДНОГО, АЛЕ ПЕНАЛЬТІ – ЦЕ ЗАВЖДИ 50 НА 50»

– 29 квітня у грі з Ворсклою ви заробили пенальті, який самі й реалізували. Є думка, що той, на кому порушили, не повинен йти бити.
– Це якийсь застарілий стереотип. У багатьох чемпіонатах, доволі часто – хто заробив, той і б'є. За ці пару хвилин треба віддихатися, трохи зупинити серце, щоб воно не так швидко билося, і йти виконувати. Бувало, що я заробляв і не забивав потім, але це частина футболу.

– Воротар Ісенко ще у 16 років виграв серію пенальті, яка вивела Ворсклу у 2020 у фінал кубка. Чи вивчали його манеру?
– Так, перед кожним матчем я знайомлюся з тим, як воротар діє під час пенальті. Мабуть, і мене вивчають. Але тільки ніхто не знає наперед, що буде у певному моменті. Шанси все рівно 50 на 50.

– ВАР має значення?
– Так, спокійніше грати. Ти знаєш, наприклад, що якщо була рука, то поставлять пенальті, і навпаки.

– Восени ви забили два м'ячі, навесні – вже сім. Що змінилося? Чи вплинула зміна тренера після 21-го туру, Кучука на Пономарьова?
– Ні, при обох тренерах я грав приблизно однаково. На початку сезону були деякі проблеми, не міг забити, у нападаючих бувають такі складнощі. Можна сказати, психологічного плану. Але з цим я впорався.

– У нападі у Руху - інтернаціонал. Англієць Соломон ліворуч, у центрі - ви, праворуч аргентинець Альваренга. Чи вже склалася хімія?
– Важливим є ще й бразилець Таллес :-), він трохи у відтяжці. Ми вже разом по півтора-два роки, і добре зігралися.

– Важко грати цього сезону? Дуже щільно в таблиці, половина команд веде боротьбу за виживання?
– Нерви трохи загострені. Кожен тур – як останній. Боротьба і внизу і вгорі, зате в такому чемпіонаті дуже цікаво.

– УПЛ називала вас найкращим у 25 турі, коли ви забили два м’ячі Інгульцю. А у 29 турі – 2+1 проти Чорноморця. Це були ваші найкращі ігри?
– Ні, я не звертаю уваги на ці номінації та на свої індивідуальні результати. Окрім перемог Руху, все інше – другорядне.

– На Transfermarkt зазначено, що ви грали у центрі нападу та на обох флангах. А праворуч могли виступати і в півзахисті, і навіть у захисті.
– Найбільш органічно почуваюся на краю нападу. Але зараз моя позиція у центрі, і я швидко адаптувався до цього.

У кам'янській Сталі була, скажімо так гібридна схема гри, у три центральні захисники. Я грав латераля та намагався закривати всю бровку.

«Я ? УКРАЇНЕЦЬ, І ДО ОСТАННЬОГО ЧЕКАТИМУ НА ВИКЛИК ДО ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ»

– Коли ви грали у Сталі, звідти багатьох гравців, громадян України запрошували до збірних Вірменії та Азербайджану. А вам не надходило таких пропозицій?
– Ніколи у житті не став би розглядати. Я ? українець, і буду до останнього чекати на свій шанс у нашій збірній, думаю, так має бути. Поки що ніяких контактів із тренерським штабом збірної в мене не було, проте я буду старатися, працювати й доводити, щоб представити ФК Рух у національній команді.

– На FanDay.net ваш колега за амплуа Віктор Леоненко назвав вас у своїй версії збірної України…
– Приємно читати, це мотивує працювати ще більше. 

– Ваш дитячий тренер Володимир Вікторович Новиченко зараз – ваш агент?
– Так, я в нього з 12 років, коли ще навчався у київському Локомотиві. Він заклав основи. Я правша, наприклад, але тренер вчив, що потрібно однаково володіти обома ногами, так буде незручніше і для захисників, і для воротаря. А після закінчення навчання він став моїм агентом. Минуло 14 років, і ми досі разом.

– Минулого літа була інформація про інтерес до вас із Польщі. Хочете зіграти у європейському чемпіонаті?
– Думаю, усі хотіли б. Рух багато дав мені, і якщо буде пропозиція, яка задовольнить і мене і клуб, то розглядатимемо.

– Ви постійно у складі, у вас уже дев'ять голів та чотири гольові передачі у чемпіонаті. Це найкращий ваш сезон у кар'єрі?
– У Прем'єр-лізі, думаю - так, найкращий. Але був і дуже гарний сезон із Рухом у Першій лізі 2019/20, за підсумками якого ми вийшли до УПЛ (20 ігор, 11 голів + 2 передачі, - прим. А.Т.). А взагалі, сподіваюся, що найкращий чемпіонат попереду.

– За гірших розкладів Руху доведеться зіграти і в перехідних матчах.
– Якщо буде потрібно, то гратимемо, куди подінемося. У нас вже було 30 найважливіших матчів, отже, до них буде плюс два – ще більш важливіших.

– Є думка, що командам УПЛ у перехідних матчах легше, бо вони звикли грати від оборони. А це важливо у стиках. А лідери Першої ліги мчать в атаку. Що думаєте?
– Хочу думати, що ми переможемо Олександрію і не потрапимо до цих ігор.