1. «ШАХТАР»

Ринат Ахметов

Статки за оцінками експертів: майже 20$ млрд.

Сфери діяльності: металургія, машинобудування, енергетика, фінанси, ретейл, нерухомість, медіа бізнес та ін..

«Ми не гроші інвестуємо у футбол. А свою душу і серце»

Наразі за оцінками експертів видання «Форбс» Ринат Ахметов – людина №2 серед власників футбольних клубів. Поступається лише власнику «Манчестер Сіті» шейху Мансуру. За 2009 рік Ахметов збільшив свій статок утричі. Торік займав у списку мільярдерів «Форбс» 148 місце з активом у $ 5,2 млрд. А відтоді господар «Шахтаря» здійснив ривок понад 100 позицій і знову ж таки збільшив власний статок утричі! Тепер він навіть заможніший, аніж власник «Челсі» Роман Абрамович.

І що б там не казали, багато в чому успіхами «Шахтар» зобов'язаний власне Ахметову. 15 років він разом з командою йшов до її нинішнього злету, в сумі витративши на клуб астрономічні 1,5 млрд. доларів. Всі ці активи й допомогли клубу знову нагадати про Україну в Лізі чемпіонів. Навіть одвічний опонент Ахметова – президент київського «Динамо» Ігор Суркіс визнає успіх «Шахтаря»: «Висока кваліфікація головного тренера Мирчі Луческу та робота клубу на результат і потужне фінансування – ось головна складова успіху донецького клубу». Головний тренер харківського «Металіста» Мирон Маркевич стриманіший і вважає головним фактором успіху «Шахтаря» саме постать Рината Ахметова: «Всяке було, він зазнав невдач. Інший би, напевно, вже все кинув, але він встояв».

Серйозні фінансові вливання на придбання перспективних гравців – це далеко не всі складові нинішнього «Шахтаря». Так само розвивалася і велика структура клубу, стадіон, база, музей, за десять років штаб співробітників збільшився втричі і складає майже 1000 осіб. Причому Ахметов і Ко ніколи не скупилися – на ключові позиції вони запросили провідних європейських фахівців. Приміром, директором департаменту медицини став іспанець Пако Біоска, директором селекційної служби – португалець Луїш Гонсалвеш, куратором академії клубу – голландець Патрік фон Ліувен. Один із найавторитетніших арбітрів футболу Любош Міхел зголосився обійняти посаду директора відділу міжнародних змагань.

Днями клуб відзначив 75-річний ювілей, але, поклавши руку на серце, «Шахтар» сьогодні й «Шахтар» у період від заснування клубу 1936 року і до приходу Рината Ахметова
– це зовсім різні команди.

2. «ДИНАМО»

Iгор Суркіс

Статки (спільно з братом Григорієм Суркісом) за оцінками експертів: $ 314 млн.

Сфера діяльності: енергетика, фінанси, будівництво, спорт, медіа.

«Київське «Динамо» для мене—більше, ніж гроші...»

Думаю, багатьом цікаво буде дізнатися, як до керма «Динамо» прийшли брати Суркіси. ФК «Динамо» (Київ) створювався, ясна річ, з відома і під патронатом Лобановського. Сам Васильович дав добро, щоб першим президентом клубу став Віктор Безверхий. За президентства Безверхого і, природно, з відома Лобановського на початку 90-х були продані зоряні гравці «Динамо» середини і кінця 80-х. У клубі було дуже багато грошей. А потім, коли Лобановський поїхав у Емірати і Кувейт, клуб за якихось півтора-два роки з багатія перетворився ледь не на банкрута.

Коли Григорій Суркіс зі своїми однодумцями-бізнесменами висловив готовність рятувати «Динамо», Безверхий відразу ж погодився. Йому запропонували посаду одного з віце-президентів. Передача влади відбулася б тихо і цивілізовано, якщо так би сталося. Але раптом Безверхий підключив пресу і оголосив війну Суркісу... І програв...

Темна історія, одначе... головне інше – за короткий термін «Динамо» повернуло собі статус міцної команди і наприкінці 2000-х засяяло на міжнародній арені. Ера Суркісів у «Динамо» розпочалася 1993-го і триває по сьогоднішній день. І якщо довгий час Суркісам вдавалося утримувати статус «Динамо» на рівні першої команди країни, то з початку 2000-х з авансцени динамівців потіснив «Шахтар».

3. МЕТАЛІСТ

Олександр Ярославський

Статки за оцінками експертів: $797 млн.

Сфера діяльності: будівництво, металургія, хімпром, спорт.

«Я не просто витрачаю гроші. Я інвестую їх у своє задоволення і в задоволення вболівальників».

Власником «Металіста» Ярославський став 2004 року. Новину про те, що він став президентом «Металіста», який того ж року ще й вилетів з вищої ліги, в клубі тривалий час спростовували. Та все ж колишній почесний президент ФК «Металіст» Олександр Фельдман згодом заявив: справді, новим очільником команди став народний депутат Олександр Ярославський, який придбав значну частину акцій.

Чому Ярославський, якого доти ще не помічали в пристрасній любові до футболу, вирішив зупинити свій вибір на «Металісті», для всіх було таємницею. Найближчою до істини стала інформація, що Ярославський пішов уже відомим шляхом інших фінансово-політичних груп, на зразок київської або донецької. Так виходило, що керівник якоїсь фінансово-промислової групи повинен мати свою партію, фракцію у парламенті, ряд медіа-проектів, а також – вплив на спортивну сферу. Футбол в Україні популярний, крім того, останнім часом теж перетворився на стратегічний бізнес.

Тим, хто думав, що в Ярославського, м'яко кажучи, недостатньо досвіду у веденні футбольних справ, Олександр Владиленович сам швидко припнув язика. Всього за якихось 5 років клуб з Харкова монополізував «бронзу» українського чемпіонату, наробив галасу в єврокубках, здобув для України чимало балів для поліпшення коефіцієнту, а, разом з цим, і рейтингу на єврокубковій арені. Звичайно, вболівальникам уже набридла «бронза», хочеться більшого, і це нормально. Заговорили про відсутність прогресу в грі команди, провину поклали на Маркевича: мовляв, він уже для команди нічого доброго не дасть. Однак усе це порожні балачки. По суті, клуб почав своє активне сходження впродовж 6-7 останніх років і досяг значних успіхів.

4. «ДНІПРО»

Ігор Коломийський

Статки за оцінками експертів – $6,5 млрд.

Сфери діяльності: металургія, енергетика, фінанси, медіабізнес, харчопром, хімія.

«Я вирішив: якщо з Рамосом нічого не вийде, то з футболом варто закінчувати».

Те, що «Дніпро» виходить на новий виток у своїй тривалій та складній біографії, стало помітно після приходу на тренерський місток Хуанде Рамоса. Для Ігоря Коломойського іспанський фахівець ледь не остання надія на підняття «Дніпра» до рівня двох провідних команд України. «Я вирішив перейти на інший кількісно-якісний рівень і ухвалив для себе рішення, що як і з цим «красенем» нічого не вийде, то тоді потрібно зав'язувати зі справами, футбольними й займатися іншим видом спорту. У буру гратиму або займатимуся боксом. Я надав стільки коштів, скільки вони зможуть освоїти. Але навіть пропри те, що в команду прийшов Рамос, чомусь іноземні великі футболісти поки не прагнуть до нас переходити. Точніше, не всі хочуть. Ми б хотіли бачити в своїй команді не тільки бразильців, а й англійців, іспанців, португальців».

Торік з'явилася інформація, що Коломойський став співвласником львівських «Карпат». Диму без вогню не буває, як-то кажуть. Однак на початку цього року почесний президент «левів» Петро Димінський сам розставив всі крапки над «і» в цьому питанні. Частину львівського клубу було продано іншій особі. І кому, думаєте?

5. «КАРПАТИ»

Петро Димінський

Офіційні дані про статки відсутні.

«Карпати» для мене, як валіза без ручки: і нести незручно, і кинути не можу».

З написаного вище стає зрозуміло наступне. По-перше, Димінському тягнути самотужки віз під назвою «ФК «Карпати» стало важко. По-друге, цілком ймовірно, що вже незабаром Петро Петрович може продати і контрольний пакет акцій клубу. «Якщо вперше таке станеться, що якийсь український клуб, чи то «Карпати», чи то якийсь інший, зуміє залучити до себе інтерес якогось серйозного інвестора з серйозними грошима і продасть якусь свою частину, то це буде підтвердженням інвестиційної привабливості українського футболу», – впевнений Петро Димінський.

«Що стосується конкретно «Карпат», то в разі подібної пропозиції її буде розглянуто щонайсерйозніше, і якщо це піде на користь клубу, то буде позитивна відповідь», – повідомив Петро Петрович.

«Наразі «Карпати» мають власника, який був, є і, сподіваюся, залишиться в найближчому майбутньому один і той же. Хочу заспокоїти вболівальників, що навіть, якщо буде інвестиційна пропозиція, то її буде розглянуто тільки з позиції інтересів клубу. Дух «Карпат» буде збережено», – додав почесний президент львівського клубу.

Мораль усього цього дуже проста: «Карпати» стають конкурентоздатною командою в українському футболі. Принаймні цей сезон львів'яни можуть занести до свого активу. Але є й інший бік медалі: правила УЄФА і ФІФА про власників і співвласників футбольних клубів, а точніше – про заборону на володіння кількома клубами водночас, ніхто не скасував...

6. «ВОРСКЛА»

Костянтин Жеваго

Статки за оцінками експертів: $2,4 млрд. Сфери діяльності: металургія, фінанси, агробізнес, хімія, фармакологія, машинобудування.

«Клубний футбол в Україні може бути самодостатнім».

Жеваго – почесний президент «Ворскли». У суворі будні, коли полтавський клуб був залишений попередніми господарями і спонсорами напризволяще, він, отримавши пропозицію про придбання дітища з мільйонними боргами, не тільки підставив своє плече, вирішивши абсолютно всі фінансові негаразди улюбленої команди всієї Полтавщини, але й узявся розвивати «Ворсклу» далі. «Біло-зелені» зуміли вже добитися гучного успіху в історії полтавського футболу, завоювавши 2009 року Національний кубок!

Наразі Жеваго – один із лідерів фінансово-промислової групи «Фінанси та кредит», а ще – один з найбагатших українців. Недавно, наприклад, «Форбс» визнав Жеваго наймолодшим мільярдером у Європі, який зробив свій статок власноруч. Жеваго контролює підприємства в гірничорудній і металургійній галузях, у суднобудуванні та машинобудуванні, у виробництві великовантажних автомобілів, фармакології та харчовій промисловості в Україні, а також у країнах Західної Європи та Середньої Азії. У підприємницькому середовищі Жеваго порівнюють з Ігорем Коломойським, який також робить гроші скрізь, де тільки можливо.

7. «АРСЕНАЛ»

Вадим Рабинович

Статки за оцінками експертів: невідомі.

Сфери діяльності: невідомі.

От хто тупцює на місці із року в рік, так це столичний «Арсенал». Чому так відбувається? Напевне, тут доречно навести слова самого президента: «Я взагалі нічого не отримую від «Арсеналу». Я просто вкладаю. І взяв собі цей клуб не з метою піаритися, а просто щиро хотів допомогти. До цього я ж взагалі буцімто зник з інформаційного поля, просто ставив собі таку мету: зникнути на певний час. А ситуація з купівлею клубу мене «виштовхнула» на поверхню. Винен у цьому попередній головний рабин України Яків Блайх. Він не просто порадив мені купити цей «Арсенал», про який до того я ні сном, ні духом не відав, він буквально нав'язав мені клуб. І тепер я йому кажу жартома, щоб він входив зі мною в спільні витрати. Але Блайх ухиляється.

Придбання клубу – це був такий внутрішній порив, розуміння того, що, може бути, це треба зробити? Що не треба давати хоч чомусь вмирати. Але, з іншого боку, треба було починати не з купівлі клубу. Напевно, варто було б ще підучитися трошки.

Знаєте, завжди ситуацію розглядаєш так: якби повернутися назад, то чи вчинив би ти так само? Якщо повернути час назад, то я б знову купив «Арсенал». А взагалі, я зрозумів для себе, що треба вносити дуже серйозні зміни в підходах до футболу загалом: і до питання залучення глядачів, і до розвитку футболу як шоу. Стосовно клубу «Арсенал», то я реально врятував українську команду, причому хорошу, яка зайняла шосте місце. Це було здорово! Я хотів би побудувати для клубу стадіон і зробити щось суттєве, але поки не виходить. Думаю, що футбольні команди, які не мають своїх стадіонів, змушені думати про своє існування: чи потрібні вони комусь чи ні?».

Погодьтеся, зі слів Рабиновича все стає зрозумілим вмить, і зайвих пояснень, чому «Арсенал» вештається в середині таблиці, а не крокує вперед, не варто робити.

8. «ТАВРІЯ»

Сергій Куніцин

Статки за оцінками експертів: невідомі.

Сфери діяльності: держслужбовець.

Останнім часом Кримський регіон переживає справжній футбольний бум завдяки успішним виступам її футбольного флагмана «Таврії». Вона недавно двічі поспіль займала високе п'яте місце в чемпіонаті країни, а торік здобула Національний кубок, завдяки чому змогла стартувати у Лізі Європи. Це викликало неабияку зацікавленість публіки. На жаль, команді не вдалося пройти до групового раунду, що, певною мірою, вплинуло на психологічний стан гравців. Втім, почесний президент «Таврії» Сергій Куніцин обіцяє командний прогрес й надалі.

До «Таврії» має безпосереднє відношення Дмитро Фірташ, який виділяє гроші на утримання клубу. Стосовно фінансового стану Куніцин каже: «Хотів би розвіяти численні чутки щодо фінансової неспроможності «Таврії». Звичайно, ми не жируємо – час зараз такий, що складно всім. Та все ж, контракти виконуються, гравці вчасно отримують належні їм виплати, створено всі умови для нормальної життєдіяльності команди. Хто наразі є засновником клубу? Дмитро Васильович Фірташ – відомий український бізнесмен. Фінансування клубу, перш за все, йде через його фінансові структури.

У мене відбулася розмова з Дмитром Фірташем. Ми дійшли загальної думки, що ситуація, коли команда застрягла між шостим і десятим місцями в чемпіонаті і намагається завоювати путівку в єврокубковий турнір, але, по суті, не готова до нього, нікого не влаштовує.
Назріла необхідність зробити якісний крок уперед у розвитку клубу. Ми хочемо створити команду, перед якою можна було б ставити серйозні завдання: на першому етапі – це боротьба за Кубок країни і за бронзові медалі чемпіонату», – розповів почесний президент.

9. «МЕТАЛУРГ» (ДОНЕЦЬК)

Сергій Тарута

Статки за оцінками експертів: $1,06 млрд. Сфери діяльності: металургія, медіа, футбол.

Сергій Тарута – голова ради директорів однієї з найбільших компаній України – Індустріальний Союз Донбасу. Досягнувши значних успіхів у бізнесі, Тарута наразі займає лідируючі позиції в різних рейтингах і володіє футбольним клубом «Металург».
«Металург» – одна з найменш передбачуваних команд вищої ліги. Наче й фінансування на належному рівні, а результату немає. Запитань до донецького клубу, як завжди, більше, ніж відповідей. Що вкотре свідчить про великі проблеми з прозорістю в клубі, який щосезону декларує бажання влитися в європейську футбольну сім'ю. У команді завжди численний потік кадрів, а найкращі футболісти завжди залишають «Металург», тільки-но з'явиться вигідна, з фінансової точки зору пропозиція. Яскраві приклади – Мхитарян та Мгуні.

10. «КРИВБАС»

Олександр Лівшиць

Статки за оцінками експертів: невідомі.

Сфери діяльності: невідомі.

Не раз у кулуарах ходили чутки, що керівництво «Кривбасу» втратило інтерес до свого клубу, і що дні команди вже полічені. Наче й зарплати гравцям урізали, і Лівшиць – майже банкрут. Втім, уже другий рік поспіль команда фактично виживає на морально-вольових якостях. Завдячувати цьому криворіжці мають тренерському феномену Юрія Максимова.

Разом із Максимовим прийшли до команди кілька талановитих хлопців. Вони й допомогли коучу і власне «Кривбасу». Але, поклавши руку на серце, – за того укомплектування складу, який команда наразі має, дуже важко розраховувати на щось більше, окрім боротьби за виживання. Якщо можна так висловитися – «Кривбас» б'ється у передсмертних конвульсіях.

11. «ОБОЛОНЬ»

Олександр Слободян

Статки за оцінками експертів: $437 млн.

Сфери діяльності: харчова промисловість.

У нинішньому сезоні «пивовари» двічі обіграли чемпіона України «Шахтар», а також відзначилися перемогою і нічиєю в матчах з київським «Динамо». Ставимо запитання: що це було і чи амбіції команди відповідають рівню Ліги Європи?

Відповідь варто шукати у фінансових можливостях «Оболоні». А вони, хоч як це прикро, не такі потужні, як би того хотіли «пивовари». Коли у головного тренера «Оболоні» Сергія Ковальця запитали, чи може Девич опинитися у таборі «пивоварів», наставник відповів: «Ми не зможемо потягнути зарплату Марка». Це ще раз підтверджує, що перед «Оболонню» серйозні завдання наразі не стоять...

12. «ЗОРЯ»

Євген Геллер

Статки за оцінками експертів: невідомі.

Сфери діяльності: народний депутат України.

Ще один клуб, який перебуває вже тривалий час у підвішеному стані і головне завдання якого – збереження прописки. Однак президент «Зорі» Євген Геллер продовжує заявляти, що проблеми «Зорі» носять тимчасовий характер: «Зоря була, є і буде луганською командою. Багатьох лякають труднощі, які виникли останнім часом. Я впевнений, що всі ці проблеми тимчасові, і що незабаром нам вдасться їх вирішити. Ми готові, об'єднавшись з владою, робити кроки щодо стадіону «Авангард». Деякі заангажовані ЗМІ намагаються брехливими висловлюваннями переконати, що «Зоря» стане донецькою, але я вам говорив і ще раз скажу: «Зоря» – луганська команда і грає для наших, луганських уболівальників».

13. «ІЛЛІЧІВЕЦЬ»

Володимир Бойко

Статки за оцінками експертів: $744,7 млн.

Сфери діяльності: металургія.

Генеральний директор комбінату ім.Ілліча і президент ФК «Іллічівець» Володимир Бойко, попри складне становище команди, стримано запевняє, що все буде гаразд: «По-перше, футбольний клуб «Іллічівець» – це міська громадська організація. По-друге, я скажу так: «Іллічівець» ніколи не був сиротою і, я вас запевняю, ніколи нею не буде».

Ринат Ахметов говорить про майбутнє клубу ще оптимістичніше: «ФК «Іллічівець» чекає прекрасне майбутнє! Я переконаний, що найближчими роками «Іллічівець» боротиметься за участь у Лізі Європи. І керуватиме цим клубом гідна людина і гідний президент, який дуже багато зробив як для «Іллічівця», так і для всього Маріуполя. Це – Володимир Семенович Бойко», – підкреслив президент «Шахтаря». Ну що ж, подивимося!

14. «МЕТАЛУРГ» (ЗАПОРІЖЖЯ)

Ігор Дворецький

Статки за оцінками експертів: $372 млн.

Сфери діяльності: металургія, фінанси.

Голова наглядової ради клубу не наглянув за президентом. А президент не наглянув... От так і вийшло, що дитя без ... прем'єр-ліги залишилось. Прикро, що команда, яка ще жодного разу не залишала вищої ліги, цього року понизиться у класі. Втім, все до цього йшло. Вже не таємниця, що багато фахівців, футболістів і вболівальників бачать всі біди запорізького «Металурга» саме в керівництві. Подейкують, що «Металург», у разі вильоту в першу лігу, взагалі можуть припинити існування. Що чекає клуб у найближчому майбутньому, побачимо вже місяць.

Те, що на команду чекає падіння, стало зрозуміло з літньої трансферної політики, коли з «Металурга» почали тікати футболісти, немов щури з потопаючого корабля. Молодій-новій команді було важко вилізти з дна турнірної таблиці. Це й призвело до того, що Запоріжжя не буде представлене наступного сезону у прем'єр-лізі. Колишній гравець «Металурга» Тарас Кабанов недавно в інтерв'ю розповів про негаразди всередині клубу: «Нам цього не оголошували, але зрозуміло, що власник клубу має вплив на тренерів. Цього не можна заперечувати, таке, думаю, є в кожній команді. Але в Запоріжжі президент надто багато втручався в роботу тренерів. Наскільки мені відомо, бувало президент вирішував, хто вийде на поле. Тренер міг не погоджуватися з цим, але в нього іншого варіанту не було».

15. ПФК «СЕВАСТОПОЛЬ»

Олександр Красильников

Статки за оцінками експертів: невідомі.

Сфери діяльності: невідомі.

Торік, начебто, ФК «Севастополь» придбав російський олігарх Вадим Новинський. Однак, ця інформація не підтвердилася, і власником клубу залишився Олександр Красильников. Власне, футбольний клуб «Севастополь» був зареєстрований у липні 2002 року, коли його президентом став Олександр Красильников, президент і власник фірми «Кримнафтосервіс», головний спонсор клубу. Команда була відразу зарахована до другої ліги України. За досить нетривалий період часу «Севастополь» пройшов шлях до команди вищої ліги.

Подейкують, що за часів свого прем'єрства клуб підтримував ніхто інший, як сам Віктор Янукович. Хоч як би там було, а «Севастополь» та «Шахтар» пов'язані між собою тісними стосунками. Тому підтвердженням є перехід торік трьох «гірників» – Дуляя, Левандовського та Агахови – до складу «Севастополя».

16. «ВОЛИНЬ»

Василь Столяр

Статки за оцінками експертів: невідомі.

Сфери діяльності: невідомі.

Те, що «Волинь» найменш фінансово спроможна команда прем'єр-ліги, ні для кого не таємниця. Вона їздить на виїзні матчі автобусом, навіть якщо відстань складає понад 1000 км, гравці отримують найменші преміальні, та й ті з тривалим запізненням.

На чому тримається «Волинь»? Звісно ж, на ентузіазмі однієї людини, ім'я якої – Віталій Кварцяний. Експресивний наставник живе футболом 24 години на день, і завдяки тільки цьому «Волинь» залишиться у вищій лізі на наступний сезон.