31-річний вінгер Ярослав Богунов вже два тижні як покинув «Інгулець», однак досі ніякої офіційної інформації від клубу із цього приводу не було.

Серед напівофіційних джерел про це повідомляв лише Трансфермаркт, а вітчизняні журналісти заявляли про те, що гравця було переведено до команди U-19 після гостьового матчу з «Оболонню» (1:2) у восьмому турі УПЛ, який відбувся 29 вересня.

– Ярославе, це правда, що ви покинули Інгулець?
– Так, я вже не в Інгульці.

– Чому так вийшло?
– Ми не могли знайти спільну мову із головним тренером Василем Кобіним. У нас була хороша команда та колектив. Потім щось пішло не так, на жаль.

– Чиє було рішення розійтися?
– Кобін так вирішив – і все. При цьому в обличчя ніяких претензій мені не висловлював.

– Як ви дізналися, що ви більше не в команді?
– Після матчу з Оболонню (1:2) я прийшов на ранкове тренування, Кобін стояв спілкувався із Сашею Козаком. Козак до мене підійшов й сказав: «Ярік, ти не тренуєшся. Так вирішив Кобін».

«У нас із Кобіним ніякого діалогу не було. Просто, мабуть, шукали за що прибрати»

– Ви до Кобіна зверталися?
– Я підійшов одразу й сказав: «Навіщо ви через Сашу передаєте? Я від вас у двох метрах. Підійдіть й скажіть мені особисто».

Кобін сказав, що, мовляв, це рішення не обговорюється. Типу я роблю, що хочу, граю у свій футбол, багато розмовляю, постійно чимось не задоволений і все таке. Я відповів, що більше не маю ніякого бажання продовжувати цей діалог.

Повторюся, до Кобіна усе було чудово та прекрасно. Команда грала у якісний красивий футбол та досягала результату.

– Ви не думаєте, що Кобін міг прийняти таке рішення через момент із другим пропущеним голом у матчі з Оболонню, коли ви після втрати м’яча на мить зупинися й потім не встигли в оборону?
– Та ні, не через це. Це просто наші особисті відносини. Я ж не маленький хлопчик. Одразу відчув та побачив, що Кобіну не потрібні люди, які мають свою думку та бачення. Потрібні ті, які будуть мовчати та робити те, що він хоче. А який з цього результат? Подивімося правді в очі. Останнє місце?

Щодо матчу з Оболонню, то це ігровий момент. Я рухався із м’ячем і мене потягнули назад. Зупинився, бо це фол. Потім побачив, що суддя не свистить, і почав повертатися назад.

У нас із Кобіним ніякого діалогу щодо цього моменту не було. Просто, мабуть, шукали за що прибрати. Ну, ось з’явився моментик, за який зачепилися. Заради Бога.

«На зарплату за останній місяць навіть не сподіваюся»

– Як ви розійшлися з клубом?
– В мене угода була до літа 2025 року. Але ж як Інгулець вчиняє? Запропонували за взаємною згодою розірвати [контракт]. Якщо ні, то єдиний варіант – тренуватися з U-19.

Також зарплату за останній місяць, який я відпрацював, не отримав. Я на неї навіть не сподіваюся.

– Що думаєте робити далі?
– Зараз хочу перезавантажитися морально, побути із сім’єю, відпочити. Оскільки я вже заграний за Інгулець, то в нову команду зможу перейти лише у зимове трансферне вікно. Буду тренуватися поки індивідуально,

Знову ж таки, чомусь Кобін вирішив мене прибрати саме в той момент, коли трансферне вікно вже зачинене, і я вже нікуди не можу влаштуватися. Ну, нічого страшного.

В мене і перед початком сезону були варіанти, і навіть по ходу, коли Інгулець збирався зніматися через проблеми зі стадіоном. Дзвонили команди, був інтерес.