Щоправда, виявилося, що у «Руха» дев'ятий номер вільний, тому номінантів у нашому рейтингу – не 16, а 15...

15. Євген Морозко («Верес»)
Захисник, який грає під дев'ятим номером – цікавий феномен, але буває. 31-річний Морозко більшу частину кар'єри перебував у Колосі, а у Вересі проводить перший повноцінний сезон, опинившись незатребуваним у Поліссі. Втім, «повноцінний» – сильно сказано. Від самого початку йому дошкуляють травми, через які оцінювати його виступ взагалі неможливо.

14. Юрій Тлумак («Карпати»)
Син колишнього воротаря Карпат, 22-річний Тлумак-молодший у львівському клубі відіграє скромну роль. Цього сезону він чотири рази виходив на заміну в центр півзахисту, у кращому випадку – на 15 останніх хвилин. Більше сказати про нього поки що нічого.

13. Богдан Кобзар («Лівий берег»)
Йому теж 22 роки. Він центрфорвард. Але за Лівий берег поки не забив – та й важкувато було йому це зробити, виходячи здебільшого на заміну. У «старті» його випускали лише тричі, і двічі міняли в перерві. Дуже важливим елементом складу його не назвеш навіть із ввічливості.

12. Артур Авагімян (ЛНЗ)
Авагімян – гравець досвідчений (27 років), і в окремі моменти кар'єри запалює по-справжньому. Стабільності йому не вистачає, хоча набір скілів – вражаючий. Але цей якось сезон не задався – поки що ні голів, ні асистів, а в останніх матчах – взагалі сидить на лавці. Пишуть, якісь проблеми з коліном...

11. Артем Слюсар («Зоря»)
Це зовсім ще «зелений» футболіст. Йому лише 19, і він тільки минулого сезону дебютував в УПЛ (128 хвилин у 4 матчах). У нинішньому чемпіонаті його спочатку не задіяли, але Младен Бартулович побачив у ньому щось і в трьох останніх матчах випускав в основному складі на позиції правого вінгера. Потенціал в Артема видно – але, звісно, це тільки початок.

10. Олег Пушкарьов («Інгулець»)
20-річний вихованець Шахтаря Інгульцем орендований на рік і робить перші кроки в УПЛ. Лівий вінгер із чудовими задатками, він уже навіть гол забив (щоправда, лише в Кубку). Василь Кобін про нього не забуває, випускає постійно, щоправда, зазвичай на заміну, у чотирьох випадках – взагалі на якісь лічені хвилини. Були, однак, два виходи в «основі» – і в обох випадках, що цікаво, Олега нагороджували жовтими картками.

9. Віктор Корнієнко («Ворскла»)
Корнієнка ми добре знаємо по Шахтарю – колись здавалося, що він уже вигриз собі місце лівого захисника в складі. На заваді стала важка травма, після якої на колишній рівень він ніяк не повернеться, навіть у Ворсклі не особливо відзначається. Але трапляються і вдалі матчі – наприклад, з Вересом, де його гол ледь не приніс полтавчанам перемогу.

8. Олексій Хобленко («Чорноморець»)
Хобленко неабияк помандрував клубами та країнами, у свої 30 років побачивши 5 різних чемпіонатів. Вихованець Динамо, в Чорноморці він уже грав у минулому десятилітті. Повернувся не скажеш що особливо вдало (гол та асист за 13 матчів – так собі показник для форварда), але, з іншого боку, у складі постійно й обсяг роботи проводить величезний. Ну, а те, що Чорноморець забиває мало – не одного його провина.

7. Мар'ян Швед («Шахтар»)
У своєму найкращому стані Швед – зірка. Проблема в тому, що стан цей буває рідко: травми абсолютно понівечили його кар'єру. Не став винятком і поточний сезон: уже в другому турі, в матчі з Поліссям, Мар'ян отримав коліном по голові, його винесли з поля на ношах, і він у підсумку зіграв за весь чемпіонат лише 50 хвилин. Чи повернеться він на свій призовий рівень, можна тільки гадати.

6. Луїфер Ернандес («Полісся»)
Гравець збірної Венесуели (сім матчів, один гол), він і в УПЛ показував клас (став, наприклад, найкращим гравцем травня в УПЛ із голом у ворота Шахтаря). У Поліссі з початку сезону з'являється на полі постійно, але поки ще жодного повного матчу не зіграв (максимум – 63 хвилини). Йому бракує «фізики», хоча часом він демонструє блиск і отримує високі оцінки від SofaScore.

5. Ігор Мединський («Оболонь»)
Вкрай корисний для Оболоні гравець. 31-річний правий вінгер зірок з неба не хапає, тобто – багато не забиває (у цьому чемпіонаті – взагалі жодного разу), але дуже активний, самовідданий і доречний у командній грі. Безумовно, один із найкращих у скромному складі киян.

4. Назар Волошин («Динамо»)
З нього Динамо ростить нову зірку. За головною спеціалізацією – лівий вінгер, Волошин вільно діє на обох флангах, створюючи необхідну глибину складу. У жовтні мало не став найкращим молодим гравцем України (посів в опитуванні друге місце). Здатний на багато що, як вийде – подивимося.

3. Даніель Соса («Кривбас»)
26-річний форвард, якого в рідному Нігері називають Даніель Агуеро, в Кривбасі – на видноті й, наприклад, у жовтні був визнаний у команді найкращим гравцем місяця (в основному – за приголомшливий гол Зорі). Останні 7 матчів провів без замін, залишаючись незмінно корисним, добре вписаним у командні дії, віддаючи асисти... Загалом – один із найкращих легіонерів УПЛ наразі.

2. Андрій Цуріков («Колос»)
Ще один захисник, який потрапив у «дев'ятки». Утім, 32-річний Цуріков грає так, що іноді не зрозумієш, звідки він – з оборони чи з атаки. Наполегливий, енергійний, харизматичний, він не боїться на полі нікого, навпаки – схильний грати так, щоб боялися його. У Колосі абсолютно незамінний, зігравши в цьому сезоні всі матчі повністю, за винятком одного (пропустив через перебір жовтих карток).

1. Олександр Філіппов («Олександрія»)
Ну, а на вершині нашого топа – представник, що логічно, команди-лідера. За всією сумою проявлених якостей, Філіппов – об'єктивно, найкраща «дев'ятка» УПЛ тут і зараз. Головний бомбардир Олександрії з 5 голами, він останнім часом дещо збавив оберти, але його потенціал усі добре розуміють. Досить згадати його хет-трик у ворота Шахтаря – і всякі питання відпадають.

Найкращі «дев'ятки» в історії футболу за версією Give Me Sport