Коли у березні цього року стало відомо, що керманичем львівського «Руха» стане Віталій Пономарьов, багато хто у футбольному середовищі України поставився до цього скептично. Мовляв, навряд чи зможе тренер, який не має великого досвіду роботи у професіональному футболі вивести команду на новий рівень. Однак ті, хто був добре обізнаний щодо його роботи на аматорському рівні та у клубній команді «Руха» U-19 не виявились такими категоричними. Вони знали: Пономарьов не підведе. Що він і довів згодом, зумівши перетворити головну команду «Руха» на конкурентноздатний колектив. Це його підопічні довели в осінньому відрізку чемпіонату, коли двічі видавши безпрограшну серію із п’яти матчів входили до провідної групи.

На зимові канікули львів’яни пішли, посідаючи шосту сходинку у турнірній таблиці. Для команди, яка лише четвертий рік проводить в УПЛ, цей показник можна сприймати як успішний. Так вважає Віталій Пономарьов, який з відповіді на це запитання розпочав свою розповідь про справи «Руха» в осінньому відрізку нинішнього чемпіонату.

– Якщо взяти до уваги, що минулого сезону тільки в останньому турі «Рух» вирішив завдання з продовженням прописки у Прем’єр-лізі, а також враховувати те, що у нас молода команда (у деяких матчах на поле виходили гравці, середній вік яких становить 20,4 – 21 рік), то прогрес є суттєвим, – ділиться думками Пономарьов. – Звичайно, ми задоволені як результатом, так і грою. Адже у складі немає досвідчених футболістів, в ньому переважає молодь. Зрозуміло, що хлопцям було складно нести турнірний тягар без їхньої допомоги. Я дуже вдячний підопічним, що вони розуміють принципи гри та прислуховуються до наших вимог. Приємно, що це приносить свої плоди.

– На старті чемпіонату ви захопили лідерство, здивувавши футбольну Україну трьома перемогами поспіль. Це стало наслідком продуктивної роботи у міжсезоння чи недооцінкою з боку суперників?
– Гадаю, що все це завдяки хорошій літній підготовці. У всіх стартових матчах у другому таймі ми перегравали суперників саме за її рахунок. В цих часових відрізках виглядали досить потужно і перемагали. Тож успіхи у згаданих матчах пов’язую саме з підготовкою. А от далі, звичайно, нам було складніше. На мою думку, у першу чергу, для проходження більш менш стабільно усієї дистанції не вистачило досвіду та майстерності (а майстерність також приходить з досвідом). Та я впевнений, що у цієї команди все ще попереду, і враховуючи потенціал кожного з її футболістів, їй є куди прогресувати. Переконаний, що з часом вона боротиметься за значно вищі, і навіть за призові місця в чемпіонаті України.

– Більшу частину осінньої частини чемпіонату «Рух» загалом пройшов досить рівно, хоча ближче до завершення першого кола у трьох домашніх іграх поспіль примудрився втратити сім очок з дев’яти, зігравши внічию з «Олександрією», «Оболонню» та поступившись «Дніпру-1». Чим цей тимчасовий збій пояснили б?
– Не вважаю, що це збій. Не було ніякого спаду, як такого. Ще раз хочу наголосити, що це я пов’язую із стабільністю нашої команди. Такий молодий колектив не може бути стабільним. Ми зіграли сімнадцять турів, під час яких зазнали лише три поразки. Це дуже хороший показник. Хоча при цьому дуже багато нічийних результатів. Повторюся: трохи не вистачало майстерності. Особливо в домашніх матчах, коли потрібно було довести їх до перемоги. Тож не можу сказати, що це спад. Це досить нормальне явище для такої команди, як наша. Йде звична для становлення колективу еволюція, у якій не обходиться без втрат очок. І від цього ти нікуди не дінешся. Може воно й добре, що на даному етапі є поразки і невдалі ігри, адже без них не зможемо прогресувати. Якби зараз ми досягли якогось результату, то могли б зупинитись у прогресі. А це було б не дуже добре для нашої команди. Тож все відбувається природним чином, і як би там не було, а «Рух» нинішнього зразка все ж суттєво прогресує і показує досить хороший футбол.

– До категорії із знаком «плюс» футбольні фахівці відносять переможні матчі «Руха» з призерами минулого сезону та лідерами нинішнього – «Зорею», «Поліссям», «Кривбасом», та й виграші у «Ворскли», «Чорноморця» і «Вереса», у яких ваші підопічні забивали від трьох до п’яти м’ячів, теж не можна не відзначити. Чи всі із цих поєдинків задовільнили вас по змісту гри?
– Відверто кажучи, із усіх зіграних матчів осінньої частини чемпіонату ми провалили лише два виїзних – з ЛНЗ та «Динамо» (1:2 та 0:2 відповідно – прим. авт.). Всі інші поєдинки команда зіграла на досить пристойному рівні. І навіть домашня поразка від «Дніпра-1» з рахунком 0:2, коли ми до двадцятої хвилини мали повну перевагу і виглядали дуже агресивно, не відповідає перебігу подій на полі. Використай «Рух» два гольових моменти – і все могло б скластися у грі зовсім по-іншому. Не можу сказати, що і той матч ми погано грали. Тож лише два провальних поєдинки, на мою думку, це дуже хороший показник. А ті матчі, про які ви згадали, дійсно варто занести до активу із знаком «плюс». Як, до речі, і нічию із «Шахтарем» – у цій зустрічі ми гарно грали. Вже у грудні, на початку другого кола, «Рух» знову вдало зіграв із укомплектованою кваліфікованими футболістами «Зорею» та «Ворсклою». В обох матчах ми зустрічались з цими суперниками на виїзді і завершили їх нічиїми. Погодьтеся, взяти в іграх з такими командами по чотири очка – це хороший показник.

– Cекрет успіху восени вбачаєте у тому, що зроблено ставку на вихованців клубної Академії «Руха» і підопічних з команди U-19, які вам добре знайомі?
– У нас є свої принципи гри, є бачення її структури. Не кожен гравець може грати у такий футбол, який ми пропагуємо і якого вимагаємо від підопічних, тому ставка на наших хлопців із Академії та U-19 на сьогоднішній день єдино правильна із врахуванням сучасних реалій. Адже легіонери досить високої кваліфікації в Україну, швидше за все, не поїдуть. Тож ми повинні виховувати своїх футболістів. У нас хороший підбір гравців, майстерність яких постійно зростає. Осіння частина чемпіонату показала, що ми рухаємось у правильному напрямку. Ці молоді хлопці, які нині захищають кольори «Руха», є майбутнім нашої команди.

– З молодими підопічними, судячи з результатів, у вас повне взаєморозуміння?
– Авжеж. З ними виграв два чемпіонства у змаганнях серед команд U-19, перервавши гегемонію «Динамо» і «Шахтаря» на рівні юнацького футболу. Деяких хлопців я треную з третього класу, без будь-яких пауз і перерв. З ними ми пройшли великий шлях. Є футболісти, з якими від того самого третього класу дійшли до Прем’єр-ліги. Тому, звичайно, що вони мене дуже добре знають, як і я – їх. Втім, внесок у результати «Руха» робили не тільки футболісти. Хочу подякувати і тренерському штабу, який сьогодні працює у клубі разом зі мною. Це дуже кваліфіковані фіхівці, котрі виконують величезний обсяг роботи і неабияк мені допомагають. Без них було б дуже складно. Якщо на рівні юнацької команди працювати трохи легше, то на рівні головної потрібно робити багато аналізу.

– Враховуючи середній вік задіяних в осінньому відрізку сезону футболістів «Руха», який ледь-ледь більший за 20 років, то схоже, що вам вдається ламати стереотипи щодо недостатньої конкурентноспроможності молоді?
– Будучи задоволеним прогресом своїх хлопців, все ж потрібно розуміти, що серйозних результатів у такому віці не варто чекати. Так, можна, звичайно, потрапити у єврокубки – у футболі ж бо різне буває, але до таких викликів потрібно бути добре підготовленим. Яким би талановитим футболіст не був, він все ж повинен мати певний рівень досвіду, щоб досягати якогось результату. Більшість хлопців, які сьогодні грають у складі «Руха», вони ще не повністю сформовані футболісти – як психологічно, так і фізично. Вони продовжують розвиватись, тож вимагати від них якихось результатів на межі їхніх можливостей було би неправильно. Ми не можемо обдурити природу і штучно прискорити певні процеси. Хочеш – не хочеш, а молоді футболісти повинні сформуватись до кінця, і лише тоді від них можна вимагати результату.

– Згадавши про фізичні властивості молоді ви, можливо, дещо применшуєте здібності ваших підопічних. Адже за показниками осіннього відрізку чемпіонату «Рух» – найкращий за пресингом серед усіх клубів УПЛ…
– Ми не тільки за пресингом на першому місці. Якщо брати інші показники, то майже за всіма «Рух» знаходиться у трійці. Але я мав на увазі не оптимальний фізичний рівень молодих футболістів, а те, що вони за особливостями фізіології та організму ще не сформовані. Цей процес відбувається до 21 року. У когось, щоправда, на рік пізніше, у когось на два. Це говорить про те, що моїм підопічним є куди додавати. На сьогоднішній же день, дякуючи тренувальному процесу, команда була фізично добре підготовлена.

– Наскільки відчутний прогрес у грі футболістів, які входять до складу молодіжної збірної України (U-21)?
– У нас багато кандидатів до «молодіжки». Це Віталій Роман, Роман Дідик, Ілля Квасниця, Богдан Слюбик, Денис Слюсар, Марко Сапуга, Денис Теслюк. Всі вони прогресують, і це помітно. Якщо взяти початок літніх зборів, то той же Квасниця перевершив наші сподівання. Ми не очікували, що в осінній частині сезону він буде так продуктивно грати! Та й про таких гравців, як Теслюк і Пастух, ми взагалі не думали, що вони будуть конкурувати в УПЛ. Однак на сьогоднішній день ці хлопці стали одними із ключових футболістів, зігравши багато матчів у складі нашої команди. Навіть не чекали, що прогрес у названих хлопців відбуватиметься так швидко.

– Вдала гра вашої команди підвищила інтерес з боку авторитетніших клубів до низки футболістів. Чи є той же Квасниця одним із тих, хто може залишити «Рух» цієї зими?
– На все свій час. Якщо їхати до Європи, то для цього потрібно бути підготовленим футболістом. На мою думку, наші гравці в силу вищезгаданих особливостей не в змозі на рівних конкурувати з іншими гравцями у європейських клубах. Адже є багато футбольних якостей, які потрібно покращувати. Тому я не думаю, що Квасниця, який є гарним футболістом і завжди професіонально відноситься до своїх обов’язків, сьогодні готовий конкурувати у тому чи іншому топклубі. Потрібен час, аби до такого високого рівня зрости.

– Як гадаєте, інформація про зацікавленість закордонних клубів до того чи іншого гравця не може зіграти з ним злий жарт? Адже часто трапляється, що у молодого хлопця від підвищеної уваги до нього з’являються паростки «зіркової» хвороби і він значно знижує вимоги до себе…
– Звичайно, що може. Хоча усі футболісти по-різному сприймають подібну інформацію. Хтось сприймає позитивно і починає ще більше працювати, а хтось зупиняється у своєму професіональному зростанні і починає думати, що він вже переріс рівень тієї команди та чемпіонату, у якому грає. Наш тренерський штаб працює у цьому напрямку, адже це дуже серйозний психологічний момент. Ще вчора левова частка гравців «Руха» була юнаками, а сьогодні на них вже звертають увагу мас-медіа, починають піарити. От вони і реагують на це – кожен по-різному. Я дуже вдячний усім хлопцям, з ким працюємо в нашій команді. Бачу, що вони всі ці речі правильно сприймають і продовжують професіонально ставитись до своїх обов’язків. Їх не повинні збивати з толку розмови або чутки, що їх кудись запрошують. Я їм завжди кажу: »Ви працюйте над собою, щоб було ще більше пропозицій. І якщо буде конкретне звернення до нашого клубу від бажаючих, то «Рух» не стане вас тримати». Але поки що лише багато чуток, а от офіційних листів немає. Такого не було, щоб якийсь клуб хотів запросити Квасницю, Сапугу чи Слюбика. Все це на рівні розмов. Тож на це не варто зосереджувати увагу, а потрібно далі працювати.

– Задоволені іноземним легіоном в особі Едсона, Соломона, Таллеса, Плюмена і Альваренги?
– З літа у нас помінявся тренувальний процес. Звичайно, що були певні внутрішні моменти, але я задоволений, як іноземці провели осінній відрізок. Вони допомогли нашій команді, зігравши у матчах досить якісно. З їхнього боку для «Руха» була користь. Нічого негативного про усіх згадних хлопців не можу сказати. Зрозуміло, що хтось на певному етапі зіграв гірше, хтось краще. Та як би там не було, а я дуже радий, що в осінній частині чемпіонату з’явилась конкуренція в команді і будь-якого футболісти ми могли безболісно замінити.

– До якої ігрової ланки у вас найбільше претензій?
– Не хотів би ділити команду на ланки. Ми – один колектив, а у сучасному футболі, як відомо, всі атакують, всі обороняються. Вся команда, починаючи від воротаря і закінчуючи центральним нападаючим, бере участь у будь-якому ігровому епізоді. Хоч я і казав, що є багато позитивних моментів, однак і є над чим працювати. Причому, усій команді, а не якимсь окремо взятим ланкам.

– Чи визначились із футболістами, з якими доведеться взимку розпрощатись?
– Це все в процесі, тому зараз не хотів би щодо цього говорити. Думаємо, кого потрібно виставити на трансфер, проте на даний час конкретики немає.

– Президент «Руха» Григорій Козловський – людина амбітна, тож слід гадати, що бачачи потенціал команди, він охоче спробує його розвинути?
– Григорій Петрович дуже багато уваги приділяє нашій команді. Він цікавиться станом справ в ній практично кожен день, приходить на всі наші ігри, відвідує тренування. Добре, що крім нього стратегію команди та клубу загалом добре розуміють генеральний директор та весь менеджмент. Всі вони підтримують молодих футболістів та тренерський штаб у прагненні орієнтуватися на власний кадровий потенціал. Ми зацікавлені, щоб у «Русі» грали українці, які б з часом могли вирости у гравців національної збірної. Впевнений, що такі в ній будуть. Козловський зараз добре усвідомлює, що команда знаходиться на стадії становлення, тож він не вимагає від хлопців миттєвого результату. Він розуміє, що це довгострокова перспектива, яка залежить від певних чинників. Коли команда здобуде необхідний досвід, то звичайно ж, президент клубу та менеджмент ставитимуть перед нею завдання потрапляння у єврокубки та завоювання одного з призових місць.

– У заявці «Руха» на сезон-2023/24 значаться прізвища досвідчених воротаря Юрія Паньківа, захисника Максима Білого, півзахисників Олексія Довгого та Мар’яна Мисика. Перший з них осінню частину чемпіонату провів у запасі, двоє наступних виступали лише за «Рух-2», а останній, зігравши один матч на старті, більше у складі головної команди на полі не з’являвся. Як вплине зимова перерва на долю кожного з них?
– Усім чотирьом хлопцям я дуже вдячний. Всі вони –досвідчені футболісти, які дуже допомогли мені і тренерському штабу. Кожен з них – і Паньків, і Білий, і Довгий, і Мисик усіляко підтримували молодих футболістів. Вони добре розуміли, що наш тренерський штаб максимально об’єктивно обирає склад на ту чи іншу гру, тож сприймали це належним чином і допомагали. Ще раз їм дякую.

– Ким себе вважаєте – тренером-диктатором чи тренером-демократом?
– (Посміхається). Я не є м’яким тренером – це однозначно. Я – вимогливий. Завжди вимагаю, щоб футболісти працювали на максимумі. Однак разом з тим завжди можу вислухати футболістів, мені важливо почути їхню думку. Думаю, що у моєму визначенні акцент десь посередині.

– Деякий час ви працювали у штабі свого попередника Леоніда Кучука. Із його тренерського арсеналу щось для себе запозичили?
– Звичайно. Це досвідчений тренер, з ним ми працювали разом майже рік. Дуже добре, що у мене був такий досвід. Вдячний Леоніду Станіславовичу, з яким у нас була гарна комунікація, продуктивна співпраця. У цього фахівця було чому повчитися.

– Що вас, як тренера, зараз турбує найбільше?
– Не сказав би, що щось турбує надособливо. Хотів би лише, щоб наші хлопці розвивалися і усіляко поліпшували свою майстерність. Щоб з кожним зіграним матчем у весняній частині чемпіонату вони набували неоціненого досвіду, який би їм став у пригоді у подальшому. На мою думку, у нас досить гарний підбір футболістів, гарна команда. Одна з небагатьох в УПЛ, яка окрім грандів – «Динамо» та «Шахтаря» має серйозну перспективу в Україні. Та на відміну від них, ми пішли іншим шляхом – шляхом розвитку українських футболістів. Ми не купуємо гравців за великі гроші, і швидше за все, не будемо цього робити. Впевнений, що наш напрямок незабаром принесе свої плоди.

– Свого часу ви працювали футбольним арбітром. Тож цікаво дізнатися: як колишній рефері реагує на суддівство в УПЛ у своїй нинішній ролі – ролі тренера?
– Відверто кажучи, коли працював з юнацькими командами, то на рішення арбітрів реагував гостріше. А зараз відношусь до цього спокійно. Звичайно, що у суддів, як і у будь-якої людини, є помилки. Тож цілком природно, що коли рефері помиляються проти тебе, то будеш незадоволеним. Та одна справа – помилка через людський фактор, а зовсім інша – упередженість. Є окремі матчі, які залишають чимало питань. Втім, подібне було, є, і напевно, буде у футболі. Ніколи арбітри не будуть судити ідеально. Ніколи! У будь-якій країні, у будь-якому чемпіонаті. Помилки будуть завжди. Зараз, коли навіть є система VAR, все рівно дуже багато помилок.

– Ви, як колишній рефері, вмієте розрізняти упередженість від звичайної помилки?
– Вмію, чому ж не вміти? (Посміхається). Хоча кожна людина бачить той чи інший епізод по-різному. Одна дивиться на один і той самий з одного боку, друга – з іншого. Тож стверджувати, що це упередженість чи ще щось подібне не можна.

– Ви вже намітили план роботи «Руха» на зимовий період?
– Збираємось 8 січня. Два тижні працюватимемо у Львові, а потім вирушимо на збори до Словенії. За тиждень до поновлення чемпіонату повернемося звідти і готуватимемось до чергового туру, у якому гратимемо вдома з «Поліссям».

– Спаринг-партнерів вже підібрали?
– Так. Ми тому й їдемо до Словенії, що там є не тільки гарні умови для роботи, відновлення сил та відпочинку, а й хороші суперники. Зокрема, зіграємо спаринги із словенським «Домжале», кількома австрійськими клубами еліти, серед яких «Штурм» із Грацу. Сподіваюсь, ігри з ними будуть для «Руха» досить корисними.

– Святкували Різдво за новим стилем, 25 грудня, чи будете це робити за старим – 7 січня?
– Ні-ні, святкували по-новому, це однозначно. Якраз зараз Різдвяні свята у Львові у розпалі. Більшість львів’ян відзначає народження Ісуса саме 25 грудня. На жаль, святкова атмосфера під час війни у нашому місті, на жаль, не така, як була раніше. Святкування із зрозумілих причин є дещо стриманим. От дочекаємось Перемоги, тоді все стане на свої місця.