– Ви очолили Кривбас перед стартом сезону. Оцінюючи першу половину кампанії, як би ви підсумували свій прихід у клуб і той процес, який вам вдалося вибудувати?
– Насамперед, коли я приїхав до Кривбаса, то відразу відчув, що мене добре прийняли. Ще до початку співпраці ми подбали про те, щоб краще пізнати одне одного. Для мене було важливо розуміти клубні вимоги, а для клубу – розуміти, що, на мою думку, потрібно зробити, аби ці вимоги стали реальністю.

Я отримав інформацію про тих гравців, які залишаються в команді. Через різні інструменти скаутингу вивчив склад, подивився, хто продовжить роботу з нами, і як це може вплинути на мої ідеї щодо стилю гри.

Окрім цього, разом із керівництвом клубу я був залучений до відбору нових гравців у міжсезоння. Це дозволило нам посилити команду футболістами, які змогли додати якості нашій роботі. Ми починали сезон із великою групою гравців U-19, просто щоб мати достатню кількість виконавців для тренувального процесу.

Загалом, я вважаю, що мій прихід пройшов добре. Разом нам вдалося створити якісне футбольне середовище – і для клубу, і для команди.

– З чим було найскладніше на початку роботи – адаптація до команди, швидкість змін чи очікування результату вже з перших турів?
– Найбільшим викликом був малий склад і те, що на початку в нас фактично не було достатньої кількості гравців першої команди. Хочеться будувати тренувальний процес так, щоб футболісти росли і фізично, і у футбольному розумінні, але це непросто, коли значну частину групи складають футболісти U-19. Ми починали саме з ними, щоб узагалі мати робочу кількість гравців, і вже протягом передсезоння нові футболісти приєднувалися, молодші – покидали.

Я знав, що так буде, але це ускладнювало процес: важко вивести всю команду на один фізичний і тактичний рівень. Через це наше передсезоння вийшло нетиповим, і ми до кінця не розуміли, який реальний потенціал матиме команда.

Саме тому стартові тури були для нас критично важливими. Уже перший матч проти Колосу дав багато інформації про те, що потрібно покращити. І з того моменту команда почала рости, все більше вірити в свої можливості – як в атаці, так і в обороні. Це суттєво полегшило наш рух уперед на початку сезону.

– Щодо складу: Кривбас розпочав сезон із доволі молодою командою. Як ви шукали баланс між розвитком гравців і необхідністю стабільно набирати очки?
– Одним із ключових завдань, які поставив перед собою Кривбас, було формування команди з більшою кількістю молодих гравців. У клубі розуміли, що це новий процес і що він може потребувати більше часу. Також було важливо знайти правильний тип футболістів для цієї ідеї.

Гравці, яких ми додали до команди, переважно були іноземцями, і на старті, умовно кажучи, у нас було менше українських виконавців. Початок був спокійним – очікування полягали саме у створенні молодої команди. Усі з цікавістю спостерігали, що вийде з ідей президента та керівництва, і яких гравців ми зможемо залучити.

Ми стартували досить молодим складом, але з кожним зіграним матчем ця команда ставала більш зрілою. Водночас ми постійно стежили за розвитком футболістів, і важливо розуміти, що розвиток відбувається не лише в матчах. Ми тренуємося частіше, ніж граємо, тому прогрес гравця не завжди проявляється безпосередньо на полі під час гри.

Це також призвело до того, що більшість матчів ми проводили досить схожим складом. Частина молодших гравців отримувала ігровий час, виходячи на заміну, і саме в ці хвилини вони мали можливість показати свої якості та прогрес.

Загалом цей процес проходив добре. Для деяких футболістів адаптація відбулася швидше – вони отримали більше хвилин на полі. Іншим знадобилося трохи більше часу, не лише щоб звикнути до вимог, а й до нашого стилю роботи, адже я люблю тренування з високою інтенсивністю, і для частини гравців це було новим досвідом – працювати на такому рівні щодня.

Проте вже в першому колі чемпіонату гравці адаптувалися дуже добре, і це дало нам багато можливостей під час матчів – насамперед завдяки фізичним можливостям кожного футболіста. Тож так, ми працювали паралельно і над розвитком команди, і над розвитком окремих футболістів. Спочатку головним було вибудувати команду як цілісний організм, а вже згодом – поступово інтегрувати молодших гравців і давати їм можливість розвиватися через ігрову практику.

– Які сильні сторони команди, на вашу думку, вже чітко проявилися в першій половині сезону?
– З першого моменту, коли до нас почали приєднуватися нові гравці, мені дуже сподобалося, як швидко команда стала єдиним цілим. У нас не було відчуття, що всередині колективу існують окремі «острівці». Так, у команді були гравці різних національностей, але вони поводилися саме як команда.

Вони багато працювали разом, постійно спілкувалися, допомагали одне одному – як під час тренувань, так і в передсезонних матчах і спарингах. Це дозволило нам швидко досягти хорошого взаєморозуміння і створити здорову внутрішню конкуренцію, яка щодня змушувала кожного прогресувати.

Окрім цього, в матчах чемпіонату було видно той атакувальний стиль, який ми, як тренерський штаб, хотіли прищепити команді. Він дав уболівальникам багато цікавих моментів, а нам – велику кількість гольових нагод. Вийшло дуже цікаве поєднання українських талановитих гравців із молодими іноземними футболістами.

Загалом команда росла, якість гри зростала, і в першому колі ми побачили багато цікавих рис нового Кривбаса.

– А в яких аспектах Кривбас ще не досягнув свого максимального потенціалу і над чим потрібно працювати насамперед?
– Як я вже казав, ми створювали багато моментів біля воріт суперників, але водночас дозволяли створювати нагоди і біля наших. Тому одним із головних завдань у другому міжсезонному періоді стане робота над грою в обороні та над помилками, які призводили до пропущених голів.

Ці моменти ми маємо детально опрацьовувати на тренуваннях і в контрольних матчах, адже команда повинна швидше вчитися на власних помилках. Кількість пропущених м’ячів має зменшитися, і ми повинні стати більш стабільними в захисті.

Це спільне завдання для всіх: нападники мають активніше включатися в оборонну роботу, півзахисники – допомагати при переходах, захисники – діяти більш злагоджено. Саме цим аспектам ми плануємо приділяти більше уваги в другій частині сезону.

– Чи є у вас відчуття, що в окремих матчах команда недобрала очок – і саме це дозволило конкурентам, зокрема Поліссю, опинитися вище в таблиці?
– Так, це саме те, що ми відчували всередині команди. Після кожного матчу тренерський штаб детально аналізує гру, але й самі гравці добре розуміють, у чому були проблеми. Насамперед йшлося про реалізацію моментів – ми створювали достатньо нагод, але не завжди вчасно переводили їх у забиті м’ячі. Саме це, особливо в останніх іграх, і призвело до втрати очок.

Ми справляли позитивне враження за якістю гри, але, звісно, хотіли б мати з цього більше очок. Це відчувають і футболісти, і тренерський штаб. Тому для нас важливо швидше й ефективніше реалізовувати свої моменти – забивати раніше, щоб створювати відчуття впевненості й спокою, залишатися в грі навіть під тиском суперника і не дозволяти опонентам повертатися в матч.

Усе це також напряму пов’язано з грою в обороні – з довірою одне до одного під час захисних дій і з необхідністю вдосконалювати цей компонент.

– Наскільки щільна турнірна таблиця та постійний тиск результату впливають на ваші тренерські рішення в кожному матчі?
– Щільність турнірної таблиці означає, що багато команд ведуть боротьбу за позиції, і це робить чемпіонат цікавим. Але якщо говорити про наші тренерські рішення, то ми готуємося до матчів заздалегідь – упродовж тижня. Ми прогнозуємо можливі сценарії гри, варіанти замін, різні ситуації, які можуть виникнути по ходу матчу.

Тому я б не сказав, що саме турнірна таблиця напряму впливає на наші рішення. Набагато більше значення має наше прагнення показати якісну гру і дати можливості футболістам проявити себе. Ми довіряємо тому, що робимо, і довіряємо якостям наших гравців. Саме на цьому зосереджуємося в першу чергу.

Якщо ти багато працюєш, результат рано чи пізно обов’язково прийде – і прийде в позитивному ключі.

– Якщо подивитися ширше на чемпіонат: який клуб або команда найбільше здивували вас у першій частині сезону – за грою, результатами чи прогресом?
– Загалом усі команди, проти яких ми грали, були цікавими суперниками. Деякі з них, звісно, мають більш зрілий склад, більше досвідчених гравців, а також ширші можливості, зокрема в контексті кількості українських футболістів на полі.

У нашому випадку українські гравці стають дедалі молодшими – особливо коли йдеться про заміни. Якщо подивитися на команди, які перебувають поруч із нами в турнірній таблиці, то більшість із них мають більш зрілий склад і більше можливостей для ротації українських гравців. Саме тому для нас особливо цікаво і цінно тримати з ними рівень, демонструючи конкурентну гру молодшою командою. Це те, що ми справді цінуємо і до чого прагнемо.

Я не можу сказати, що якась одна команда вразила мене більше за інших. Чемпіонат цікавий сам по собі, і саме в цьому його сила.

– Ви працюєте в Кривому Розі у дуже складних умовах. Які емоції вас переповнюють, коли команда виходить на поле в цьому місті, і що ви відчуваєте під час чергових обстрілів?
– Наші умови зараз кращі, ніж на початку війни – і в Кривому Розі, і загалом. Водночас, якщо говорити про вплив ситуації, гравці продовжують працювати максимально професійно. Кожен футболіст і кожен член штабу бере на себе відповідальність у тих обставинах, у яких ми перебуваємо.

Ми намагаємося витиснути максимум із ситуації. Я не скажу, що це означає «давати 100% у кожну секунду», але ми приймаємо реальність, у якій живемо. Емоції, які супроводжують ці обставини, не ігноруються – вони приймаються і проживаються командою разом. У підсумку це більше стає джерелом мотивації, ніж проблемою.

– Зимове трансферне вікно завжди несе виклики. Наскільки клуб готовий до відходу лідерів – зокрема таких гравців, як Твердохліб чи Микитишин, – і чи є план дій на такий сценарій?
– Так, безумовно. Ми розуміємо, що деякі наші гравці можуть перебувати в полі інтересу інших клубів. Це частина футболу, і водночас – частина їхніх особистих амбіцій зробити крок уперед у своєму розвитку або кар’єрі. Тому, як клуб, ми маємо бути готовими до таких сценаріїв – і ми готові. Якщо хтось залишає команду, у нас є список виконавців, які можуть його замінити, з подібними або навіть більш цікавими якостями. Це нормальний процес для будь-якого клубу, і ми працюємо в цьому напрямку системно.

– І на завершення: що особисто для вас стане головним індикатором успішної другої половини сезону для Кривбаса – місце в турнірній таблиці, якість гри чи баланс між результатом і розвитком команди?
– Ми поставили для себе певну ціль разом із гравцями, і зараз перебуваємо приблизно на середині цього шляху. Наше завдання – провести більш стабільну другу частину сезону, яка має дати нам ті самі можливості для успіху.

Це також означає, що ми прагнемо знайти ще кращий баланс між командним розвитком і розвитком кожного гравця окремо. Водночас результат залишається головним індикатором нашої роботи – як команди загалом, так і кожного футболіста індивідуально.

Саме результати показують, наскільки якісно гравці працюють щодня. І це те, що для мене і для всього тренерського штабу робить ухвалення рішень складнішим – коли стає важче не випускати когось на поле або не давати ігрові хвилини.

Ми прагнемо провести другу частину чемпіонату на рівні першої, але водночас стати більш стабільними, щоб ті очки, які ми втрачали наприкінці матчів, не були частиною нашої гри в другому колі.