Сергій ЛІТОВЧЕНКО, воротар «Волині»:

– Сергію, ти у двох матчах пропускаєш, і у двох матчах «Волинь» програє із великим рахунком…
– Сьогодні я увесь матч відіграв, це зовсім інші відчуття, налаштування. Проти «Шахтаря» кілька разів непогано зіграв, а от сьогодні отримав інформацію для роздумів. Треба намагатися доводити, що можна на мене покластися.

– Хто сьогодні у «Динамо» найбільше сподобався?
– Браун Ідейє. Дуже швидкий, мобільний, гарно відкривався, щойно отримавши хорошу позицію, пробиває… Дуже заряджений на ворота. Велозу сподобався також – він тримав гру «Динамо», мав низький відсоток браку…

– Як відчуваєш – міг виручити сьогодні принаймні один раз?
– Якщо гол пропущено – значить завжди була можливість цього не допустити, значить треба працювати краще. Думаю, тренери вкажуть, що і де я недопрацював. Але стосовно голів ще скажу так: захист починається із атаки, тому всі недопрацювали сьогодні.

– Пропущені голи сняться?
– Аякже, бува до ранку очі не закриваються…

– Після оренди в охтирському «Нафтовику» твоя гра змінилася. Ти працював в оренді так добре, щоб закріпитися в основі «Волині»?
– Я також вважаю, що моя футбольна доля після цього змінилася і я справді дуже хотів закріпитися у «Волині» чи взагалі у Прем`єр-лізі, працював над цим на тренуваннях і в матчах у першій лізі.

Олег ШАНДРУК, захисник «Волині»:

– У «Волині» багатонаціональний захист, крім того ти скидаєшся на дуже помірковану і спокійну людину. Чи важко буває керувати діями гравців оборони?
– Ну, на полі я трохи інший. Можу і словечко якесь «інше» використати… А стосовно мови… Ми всі російською володіємо, тому проблем у розумінні один одного немає.

– Олеже, Анатолій Дем’яненко після матчу із «Динамо» дорікнув захисту за велику кількість пропущених голів. Як вважаєш, в чому причина такої гри оборони?
– Відчувалося, що ми сьогодні вийшли на НСК «Олімпійський» і трохи перелякалися, чи як… «Динамо», нова арена, тиск вболівальників. Якось зі старту не так все пішло… Напевне, ще вплинуло те, що в останньому матчі багато пропустили, тому діяли, оглядаючись назад…

– Ти замінив Олега Герасимюка в середині другого тайму. Що тобі казав Дем’яненко при цьому?
– Казав, щоб я зміцнив опорну зону, щоб допоміг Ізворану під час атаки. Сильвіу під час атаки трішки «піднімався вгору».

– Коли «Волинь» пропускала, це були помилки конкретних гравців чи недопрацьовувала вся команда?
– По свіжих слідах важко сказати, але найчастіше в таких випадках буває ланцюжок помилок. Хтось десь почав, інші підтримали, гравця не втримали і – отримуйте…

– Видно, що «Волинь» після двох поспіль поразок із великим рахунком потрапила у певну психологічну яму. Як думаєте виходити з неї?
– Найкращі ліки в таких випадках – або одна перемога, або просто впевнена гра, атакувальна гра. Дуже хотілося, щоб наступна гра, із «Зорею», стала саме такою.

– Після поразки від «Шахтаря» команда збиралася, так би мовити, на розмову «по душам»?
– Так… Ми по-різному збиралися, говорили про те, що сталося. І окремо по ланкам, і вся команда, і з тренерами і без. Повірте, що проаналізували усе, нам дуже прикро за гру і дуже хочеться виправитися.