У відвертій розмові з Футбол 24 Роман Саленко розповів про динамівську школу та її вплив, перші кроки у дорослому футболі, конкуренцію в Зорі та бачення цілей на сезон.

– Ви є вихованцем системи Динамо. Що найбільше дало вам перебування у клубі з точки зору школи, стилю гри, ментальності?
– Готували до дорослого футболу. Постійно аналізувати простір на футбольному полі.

– Чи є відчуття, що саме час у Динамо заклав фундамент вашого професійного шляху?
– Саме фундамент до дорослого – гадаю, що так. Але кожен окремий клуб дав мені те, що я зараз показую на футбольному полі.

– Ви дебютували за першу команду Динамо проти Чорноморця та вийшли на поле в єврокубках із Галатасараєм. Як згадуєте ці хвилини – що вони дали вам особисто?
– Впевненість і досвід.

– Вам не вдалося закріпитися саме в Динамо й у підсумку опинилися в Зорі. Чи хочете повернутися туди в майбутньому?
– Так.

– Ваш батько – легендарний Олег Саленко, володар «Золотої бутси» чемпіонату світу. Як його ім’я і досвід впливають на вашу кар’єру?
– Не звертаю увагу. Хочу, щоб на мене дивилися, як на індивідуального гравця, а не з боку кар’єри батька. Тато є для мене прикладом, але я будую свою історію.

– Це більше натхнення чи додатковий тиск – постійно бути «сином Саленка»?
– Ну звичайно, є бажання стати кращим. Тиску не відчуваю.

– Яку головну пораду батька ви берете з собою у професійний футбол?
– Грати завдяки корпусу і прикривати м’яч тілом.

– Як усередині роздягальні підсумували перші тури: що вже працює в моделі гри Зорі, а що ще «скрипить»?
– Тримаємо м’яч, непогано пресингуємо суперника, але є проблеми із завершенням атак голами.

– Між 0:0 з ЛНЗ та 4:1 у Полтаві – відчутний прогрес у створенні моментів. Що змінили у фазі атаки?
– Почали швидше контролювати м’яч, змінювати фланги. Агресія у завершенні.

– Після 2:3 з Кривбасом команда швидко зреагувала розгромом Полтави. Який був внутрішній розбір?
– Гадаю, що проблема була у перших 15 хвилинах. Бо далі володіли ініціативою ми. Чому допустили такі помилки і почали грати вже після 0:2? Налаштування, мабуть.

– Матч із Кудрівкою вийшов «робочим». Чому було важче з реалізацією й контролем ритму?
– Кудрівка – гарна команда. Добре трималась в обороні, вибігала в контратаки. Дві команди грали на великому бажанні перемогти.

– Як опишете базову ідею Зорі цього сезону в трьох реченнях?
– Контроль, пресинг.

– У другому таймі проти Полтави команда додала агресії. Це корекція штабу чи імпульс із поля?
– Цей матч дуже хотілося виграти.

– Ваша особиста роль змінилась порівняно з минулим сезоном?
– Перші ігри в УПЛ, не знаю, з чим порівнювати.

– Чи стало більше варіативності у розіграші стандартів?
– Не хочу розказувати тактику команди (Усміхається).

– Конкуренція в складі: хто найбільше «підштовхує» вас?
– Я конкурую з сильними гравцями, котрі вже проводять не один сезон в УПЛ. Це великий стимул. Гадаю, що кожна позиція має гарну ротацію.

– Торік Зоря була сьомою. Яка нинішня планка?
– Маємо не найкращий старт, але це тільки початок. Сподіваюсь, вийде поборотися за топ-5.

– Що має вирішити долю сезону?
– Здоров’я завжди має пріоритет. Як можна побачити, зараз кожна команда спроможна забрати очки.

– Якою ви бачите «портрет ідеальної Зорі» у квітні-травні?
– З кожною грою ми стаємо сильнішими. Зараз треба виправляти свої помилки, які впливають на результат.

– Над чим найбільше працюєте зараз?
– Сканування простору на полі. Відчуваю, що додав, але треба завжди удосконалювати. Завершення і прийняття найбільш правильних і продуктивних рішень для команди під час матчу.

– Хто у роздягальні є «тихим лідером», а хто – «голосом» команди?
– Всі мають частину голосу в команді.

– Як оціните результат проти Колоса? Що вдалось, а що – ні?
– Пропустили через свої помилки. Не змогли виправити їх. У другому таймі повністю володіли ініціативою у грі. Не вистачило завершальної фази в атаках.

– Далі на вас чекає Шахтар. Яке очікування від цього поєдинку?
– Шахтар – гранд. Але, як показали Карпати та Металіст 1925, грати можна. Так, буде ще складніше. Все залежить від нас. Не дуже хочу казати багато. Гра покаже.