Гол Єгора Демченка у ворота СК «Полтава», який він присвятив своїй вагітній дружині, може претендувати на найкращий у першій частині чемпіонату УПЛ сезону 2025/2026. Утім, він вже став історією. А попереду на Демченка та ФК «Епіцентр» очікує нова сторінка літопису – матч 16-го туру української Прем’єр-ліги проти донецького «Шахтаря». Звісно, не згадати про м’яч у ворота «Полтави», який для Єгора став другим в його особистій кар’єрі виступів в УПЛ, ми не могли. Як і не поговорити про майбутній поєдинок на «Арені Львів», який відбудеться 14 грудня та стане заключним у 2025 році. Отож, до вашої уваги інтерв’ю з Єгором Демченком.

– Після шаленого голу в ворота «Полтави», до тебе ще не звертаються в команді: Шановний, Єгоре Васильовичу?
– Ну… До Єгора Васильовича мені ще далеко (сміється – прим.). Тому мене так ще не називають.

– А що взагалі говорили хлопці про цей гол? Порівнювали з Кріштіану Роналду?
– Всі привітали мене. Бачили, що я часто так б’ю на тренуваннях. Звісно, не завжди виходило. Але то тренування, а тут, нарешті, «залетіло» в офіційній грі. Щодо порівняння з Роналду, то ніхто не порівнював.

– Це поки що твій другий гол в УПЛ. Перший був ще в складі харківського «Металіста» 29 травня 2023 року в ворота «Миная». Пам’ятаєш його?
– Звісно, що пам’ятаю. Я тоді забив в один дотик у дальній кут з передачі Геннадія Синчука, який зараз грає в «Монреалі». Щоправда, на жаль, ми тоді програли з рахунком 1:2.

– Попереду «Шахтар». Твоя персональна статистика проти гірників – два матчі. Перший – за «Металіст» (90 хвилин) у 2023 році та поразка харків’ян 0:1, і вже цього сезону в складі «Епіцентру» в стартовому турі (6 хвилин) – також поразка з рахунком 0:1. Щоправда, ти вийшов на заміну, коли вже поступалися в рахунку. Можеш порівняти ті протистояння, якими вони були саме для тебе?
– Якщо порівнювати ці два поєдинки, то вони схожі не лише за рахунком. Ми з «Металістом» також нав’язували боротьбу, але «Шахтар» зумів дотиснути десь в другій половині другого тайму. Та ми мали момент наприкінці зустрічі, утім Прядун тоді не переграв Трубіна, А в матчі «Епіцентру»… це був дебют для багатьох хлопців, трохи десь хвилювання давалося взнаки. «Шахтар» мав чимало моментів, домінував, але попри це ми мали непогані моменти, які не реалізували. Цей поєдинок став для нас усіх хорошим уроком.

– Від матчу проти «Шахтаря» в Тернополі до гри у Львові проти гірників, яка відбудеться 14 грудня, минуло чотири місяці. Наскільки, на твою думку, змінився саме «Епіцентр» за цей час?
– Зараз перед матчем не хочеться говорити про те, як ми змінилися. Відповіддю стане сама гра. Єдине, зауважу, що ми набралися вже досвіду, зрозуміли, що таке Прем’єр-ліга, який тут рівень, які швидкості.

– Цей тиждень команда посилено готувалася до заключної гри в 2025 році. Наскільки важко працювати було в такому режимі?
– На тренуваннях завжди важко працювати, щоб в грі було легше, тому ми вже звикли до цього режиму та викладаємось на 100%.

– Як думаєш, те, що двічі в цьому році граєте з «Шахтарем» – це добре чи краще б матч другого кола із донеччанами був за календарем вже у 2026 році?
– Думаю, що з такими командами, як «Шахтар» і «Динамо», добре грати завжди. Чим частіше такі матчі, тим більше ми набираємось досвіду. З такими командами завжди цікаво перевірити себе.

– Те, що «гірники» йдуть серед лідерів, а «Епіцентр» поки не може вийти з небезпечної зони в турнірній таблиці, якось тисне психологічно?
– У нас трохи різні задачі на сезон, і наше основне завдання нині набирати якомога більше очок, щоб вилізти з зони перехідних матчів. Тому ми не дивимося на статус суперника – усі хлопці розуміють, що потрібно виходити та битися за залікові бали з усіма.

– Чого очікуєш від поєдинку проти одного з грандів українського футболу на «Арені Львів»?
– Цікавого і дуже інтенсивного поєдинку.