Головний тренер «Оболоні» Олександр Антоненко в етері «УПЛ ТБ» прокоментував нічию з «Металістом 1925» (0:0) у 1-му турі УПЛ.

– Емоції позитивні, ми здобули результат. Я вважаю, що емоції повинні бути в нас позитивні.

– «Металіст 1925» серйозно підсилився влітку, прийшов новий тренер. Попри це, вашій команді вдалося стримати суперника. І наші експерти в студії, і Младен Бартулович перед вами якраз оцінювали підготовку до матчу. В чому секрет такої підготовки? Що саме ви говорили своїм підопічним?
– Насамперед хочу подякувати експертам, хочу подякувати Младену, дуже приємно. Ми готувалися, ми переглядали ігри. Коли відбулося жеребкування, почали цілеспрямовано готуватися до гри з «Металістом 1925». Підсилилися вони – звичайно, це їхня робота, їхній клуб так вважає. Я вважаю, що ті гравці, які в нас є, те, що ми просили, те, що ми бачили в грі проти «Металіста 1925» – ми працювали над цим, і, здається, в нас вийшло.

– З приводу новачків. В «Оболоні» теж у стартовому складі вийшли троє нових гравців, потім ще кілька на заміну. Як оціните їхній виступ сьогодні?
– Хочу привітати нашого 17-річного гравця Артема Чорного. Мені здається, це один із наймолодших гравців в УПЛ. Він дуже добре себе проявив на зборах. Щодо інших – Чех, Кулаковський, Семенов вийшов на заміну, Шевченко – це гравці, які погодилися з нами співпрацювати. Теж їм дякую за дебют, думаю, що вони теж будуть задоволені цим.

– Сьогодні була ваша перша гра на посаді головного тренера. В чому головна різниця між роботою головним і помічником головного тренера?
– Я працював з тренерами, які, як ви кажете, були головними тренерами. Я дуже багато навчаюся, дуже багато в них для себе взяв. Ми відпрацьовуємо свою стратегію разом з нашим тренерським штабом, з Денисом Шапошніковим, Олександром Ковпаком, Миколою Михайловим, тренером із фізпідготовки Максим Покотилюком. Ми працюємо в унісон просто. Для мене це дуже багато значить – як для людини насамперед, не як для тренера.

– Ви самі родом з Житомирщині, і сьогоднішній матч відбувався в Житомирі. Наскільки для вас знаковою була саме така подія?
– Я завжди сюди приїжджав, як до себе додому, тому що виріс у Коростені Житомирської області, дуже багато грав у Житомирі на юнацькому рівні в місцевому СДЮШОР. Мені імпонує Житомир, що він так розвивається. Це місто не може бути не футбольним.