...ніхто інший, як голова Федерації футболу Львівської області Ярослав Грисьо, а делегатом ФФУ – Олексій Челишев із Севастополя. На перший погляд, ні про що надзвичайне ця інформація не говорить, якби не одне але… Як виявилося, ці два доблесні служителі Федерації увесь матч, комфортно розташувавшись у VIP-ложі львівського стадіону «Україна», абсолютно не приховуючи жодних емоцій, відверто і показово вболівали за одну з команд.

Настільки показово, що не помітити цього було неможливо. Так сталося, що мені випала нагода спостерігати за грою неподалік від шановного товариства – на відстані, що вимірюється розміром трьох-чотирьох стільців VIP-ложі стадіону. Тож хоч-не-хоч, довелося «милуватися» проявами любові і відданості футбольних побратимів до однієї з команд, що перебували в цей час на полі.

Абсолютно поділяю і цілком підтримую цю невинну, проте очевидну «слабкість» панів Грися та Челишева. Як же можна перебувати на футбольному матчі і не проявляти жодних емоцій, уподобань і симпатій? Тим паче, що львівське дербі видалось на славу і, без сумніву, спонукало до викиду адреналіну у небезпечних дозах. Усе б нічого, якби ці два соратники по футбольній ниві не перебували, як кажуть, при виконанні. Розумію, всі ми люди, слабкі істоти, маємо здатність часто потрапляти в полон емоцій. Тільки вважаю, що люди зі слабкою психікою і неконтрольованими емоціями не повинні обіймати важливі пости в нашому футболі і тим паче, інспектувати і делегувати такі відповідальні та принципові матчі. Невеличкий прояв симпатій з боку інспектора і делегата цілком підсвідомо може передатися й арбітрам. Ні на що не натякаю і нічого не стверджую, але припустити таке мені ніхто не заборонить.

Щодо пана Челишева, то його гіперемоційність, мабуть, викликана таким поняттям, як «за компанію». А от стосовно пана Грися, тут, як кажуть у нас на Галичині, «тяжкий трафунок». Бо пан Ярослав, крім усього іншого, ще й очолює обласну Федерацію футболу, асоційованими членами якої є і ФК «Львів», і ФК «Карпати» в рівній мірі. На мій погляд, людина, що обіймає таку відповідальну посаду, повинна бути рівновіддаленою від усіх учасників футбольного процесу в області і вибудовувати стосунки таким чином, аби всі сторони були однаково задоволені співпрацею. А то виходить якось зовсім негарно. Коли пану Грисю і обласній футбольній Федерації вкрай необхідна допомога, в тому числі і фінансова, то одразу починаються звернення і сльозливі листи-прохання до ФК «Карпати» і його президента (на які, до речі, було відредаговано, і фінансову допомогу Федерація отримала), а коли наш клуб звернувся до даного чільника львівського футболу з проханням посприяти у встановленні кількох футбольних полів зі штучним покриттям для розвитку дитячо-юнацького футболу (зазначимо, також коштом клубу), то пан Грисьо мав необережність «піти в підпілля» і, зважаючи на свою неймовірну зайнятість, забути про це прохання клубу. Борони вас Боже подумати, що ФК «Карпати» за свою фінансову допомогу ФФЛ вимагає палкої любові і відданості до клубу чи там ще чогось. В жодному разі! ФК «Карпати» від відсутності цього аж ніяк не буде потерпати. Хочемо всього-на-всього нормальних і адекватних стосунків між обласною Федерацією і клубом.

Окремо хочеться сказати і про ще одного добродія, який мав чи то честь, чи то необережність опинитися в когорті славних служителів його величності футболу. І чи то в силу власних переконань і уподобань, чи теж «за компанію», пан Володимир Русиник, посада якого гордо іменується як «офіцер безпеки ФФУ», теж зі шкіри ліз, аби продемонструвати свою лояльність до ФК «Львів». Не гоже ж офіцеру відставати від інших співробітників! Та згідно зі своїми посадовими обов’язками, а офіцер безпеки ФФУ зобов’язаний оберігати спокій офіційних осіб матчу з боку Федерації – арбітрів, інспектора та делегата, але аж ніяк не захоплюватися футбольним видовищем та ще й на боці одного із суперників. Не личить так, пане офіцере! Бо склалося враження, що під час такого активного вболівання, вищезгадана трійця забула про свої першочергові обов’язки – фіксувати недоліки в роботі арбітрів і організаторів матчу. Та й блокноти ваші, схоже, були цнотливі, як перший сніг – ручка до них не торкалася.

У зв’язку з цим хочеться порадити компетентним органам Федерації футболу України та Прем’єр-ліги України, які причетні до призначень інспектора та делегата матчу, не кажучи вже про офіцера безпеки, більш прискіпливо підходити до цього важливого питання. Бо так, як відбулося цього разу, виглядає як мінімум некоректно, а як максимум – неприпустимо. Тому що абсолютно непрофесійно. А можливо, варто запровадити і новинку – тест на гіперемоційність співробітників…

У жодному разі не мав на меті когось образити цією заміткою чи поставити під сумнів професійну придатність. Але звик завжди говорити правду в очі, якою гіркою чи неприємною для когось вона б не була. Бо переконаний, що лише правда, чесність, принциповість і, найголовніше, мораль здатні навести лад в нашому футболі і дати йому шанс посісти достойне місце в європейській футбольній сім’ї.

Ігор ДЕДИШИН, заступник генерального директора ФК «Карпати»