Україна

Прем'єр-ліга

Волинець: «Поліссю» трохи пощастило із суперником у єврокубках»

Новий голкіпер «Полісся» Євгеній Волинець розповів про початок роботи, важливість вболівальників на трибунах та очікування від майбутнього сезону.

2024-06-29 10:10

– Чи освоївся ти у команді? Ти вже відчуваєш, що став гравцем ФК «Полісся»?
– Думаю, так, тому що зараз всі разом багато часу проводимо на базі. Гарно спілкуємося, тому, можна так сказати, конект (зв'язок) відразу знайшли з товаришами по команді.

– Тобі було досить легко, бо ти приїхав з Дніпра не сам, тому просто перебазувався ніби з одного міста в інше?
– Ну, так, звісно, що я прийшов не сам і в цьому плані легше. Але з тими, хто тут був в команді, я теж давно знайомий. Не зі всіма, але з багатьма. Ми або грали разом, або якось перетинались в житті. Того взагалі не було проблем.

– В команді голкіпери все одно окремо – тобто це така маленька родина. Як тебе в цій маленькій родині прийняли?
– Та взагалі, супер. У нас гарні стосунки як з хлопцями, так і з тренером. І тренування завжди на позитиві. Десь посміхнулись, а десь і попрацювали. Я думаю, що в нас гарна атмосфера в нашому маленькому колективі.

– По суті, це ж початок зборів, так? Для футболіста збори – це яка пора?
– Важка. Не важка. Дуже важка (сміється).

– Розшифруй.
– Важко. Тут не треба розшифровувати. Початок зборів у будь-якій команді – це важко. Ти у відпустці не можеш настільки себе підтримувати в формі, щоб прийти й в тебе нічого не боліло. Тим більше у нас зараз насичений графік: багато тренувань, багато тестів, якихось оглядів. І, звісно, важко, але треба трошки потерпіти.

– Лишається час чемпіонат Європи подивитись? Чи сил на це вже не вистачає?
– Якщо чесно, то так, щоб сісти цілу гру подивитися. Тільки матч Україна – Словаччина вдалося переглянути.

– Яка команда тебе найбільше вразила, якщо не брати до уваги збірну України?
– Якщо чесно, то взагалі немає слабких команд. І хоч до чемпіонату Європи казали, що в нас не те щоб слабка група, але та, яка нам підходить. Але перша гра показала, що взагалі немає слабких команд.

– Румунія була настільки сильною, чи то Україна просто якось не так увійшла в цю гру.
– Можливо, було декілька факторів. Ніколи не можна розраховувати, що ти на одній майстерності або ще на чомусь зможеш виграти гру на такому великому турнірі. В тебе має бути відповідне налаштування на гру, і тактика, і фізична готовність. І це в комплексі тільки може призвести до гарного результату, а не так, що я можу не налаштуватися, а вийду за рахунок майстерності або за рахунок фізичних можливостей виграю гру. Так не виходить. Тільки все в комплексі може працювати.

– Я думаю, що ти окремо стежиш за голкіперами, так? Когось зможеш виокремити?
– Не буду нікого виокремлювати. Побачу.

– Як думаєш, хто виграє чемпіонат Європи?
– Не знаю. Сильні команди, які завжди є фаворитами, не розносять усіх з перших же турів, тому важко сказати. Звісно, що там будуть такі команди: Франція, Англія, Португалія, які завжди будуть фаворитами. Але так важко сказати.

– Повертаємося до «Полісся». Новий головний тренер Імад Ашур прийшов зі структури «Дніпра-1». Ви його знали до цього?
– Ну, я його знав, але ми не працювали разом. Ми жили на базі і там якось перетинались. Він допомагав першій команді один період, коли ми тільки повертались в Дніпро, але він зовсім трошки попрацював. Я б не сказав, що ми з ним працювали, так, ми знайомі, так ми працювали в одному клубі – не більше.

– Але він справляє враження як тренер нового покоління. Прогресивний, молодий, поліглот, з якимось своїм баченням.
– Так, він бачить футбол по-європейськи – не від оборони. Він хоче грати активно, дивитися тільки вперед.

– Уже за місяць, по суті, «Поліссю» стартувати в єврокубках. Ти вже знаєш, що таке єврокубки, пограв там. Що треба знати напередодні старту? На що треба звертати увагу? Що важливо?
– Так само як і на чемпіонаті Європи, в єврокубках немає слабких команд. Неважливо з якої країни, неважливо з якого чемпіонату. Тому що це лідери тих країн, які вони представляють. Це автоматично гарні команди, тому там взагалі неможлива недооцінка. От це перше, що мені спадає на думку. Я грав як із сильними командами, так і зі слабкими. І не факт, що зі слабкими було легше.

– Що ти знаєш про «Олімпію»?
– Поки що нічого. Пройшло жеребкування і все. Я так трошки подивився в інстаграм – не більше.

– Хотілося якось конкретного суперника, там же було п'ять команд? Чи хто б не випав – одного рівня команди плюс-мінус?
– Я дивився, мені здається, що плюс-мінус там були всі рівні команди. Мені здається, що «Дніпру-1» не так пощастило з жеребом, як нам. Хоч вони були сіяними.

– Ти вважаєш, що «Поліссю» трохи пощастило з жеребом?
– Ну, мені так здається.

– Але ми скажемо це вже 1 серпня, коли відбудеться матч-відповідь.
– Так, але там просто не існує слабких команд. «Олімпія» – добре, будемо грати з «Олімпією».

– Який єврокубковий матч тобі першим спадає на думку, серед тих поєдинків, які ти грав? Це який матч проти кого?
– Мабуть, дебют з «Арісом», тому що коли я грав за «Колос», в нас тоді взагалі ніхто не вірив, але ми за рахунок дисципліни та своєї самовіддачі змогли перемогти. «Аріс» був достатньо сильною командою з дуже майстерними та гарними гравцями.

– Не вірили, мабуть, лише через те, що «Колос» вийшов у УПЛ і одразу потрапив в Єврокубки, як і «Полісся» зараз. Лише через це, мабуть?
– Можливо.

– А я ще згадую той матч проти «Панатінаїкоса». Та гра стоїть окремо у твоїй кар’єрі?
– Стосовно цієї – там сама атмосфера. Чесно, в мене прямо зараз аж мурахи пішли. І не від епізоду за моєї участі, а просто від атмосфери, яка була на стадіоні. Ми туди їхали і знали, що там божевільні фанати. І це відчувалось вже на розминці, тому перших 20 хвилин я кайфував від футболу.

– Серйозно? Вони ж мають якийсь інший ефект створювати.
– Ми пройшли COVID, коли не було глядачів, потім війна – теж не було глядачів. Коли ти навіть граєш виїзні ігри з вболівальниками – це супер. І навіть в таких моментах, коли там в основному проти тебе вболівають, але то все одно такий йде заряд, що ти викладаєшся на максимум.

– Жартували, що виросло покоління футболістів, які не знають, як грати з вболівальниками.
– Трохи є таке. Тим більше ми в Дніпрі грали без вболівальників. Було заборонено відвідування стадіону, тому ми чекали виїзних матчів.

– Травма, про яку ти казав, вибила тебе на певний період часу? Досі шрам, мабуть, десь залишився?
– Є, так, на бороді. Тепер всі знають, що в мене борода – слабке місце.

– А ти міг якось уникнути того епізоду, уникнути травми?
– Я думаю, що він міг уникнути, а я не міг. То все просто витримки професії.

– Цей момент був найтяжчим?
– Я відключився, а потім тільки прокинувся у швидкій. Я пам'ятаю тільки початок епізоду, а потім вже відкрив очі десь у швидкій – все. Спитав: «що я тут роблю?». Мені сказали, що я граю за «Дніпро-1». Я кажу: «як за «Дніпро-1»?. Я побачив футболку «Дніпра-1» та запитав: «що я в «Дніпрі-1» роблю?».

– Я уявляю, як ти налякав людей?
– Так, в мене ще була вагітна дружина на 9-му місці, але, добре, що вона не усвідомила, що там все серйозно. Їй просто одразу зателефонували та заспокоїли. І вона це спокійно перенесла.

– Після таких випадків у воротарів виникає якийсь підсвідомий острах чи ні?
– Я не знаю, але в мене, до речі, взагалі пройшло нормально.

– Скажи, взагалі в Україні сильна школа голкіперська, так?
– В нас взагалі дуже багато талановитих футболістів. В яких клубах зараз грають не тільки воротарі. А голкіпери: один грає в «Реалі», інший – в «Бенфіці». Також і польові гравці. Якщо назбирати клуби, то це рівень Ліги чемпіонів. Можливо, трохи краще тренери почали працювати та більш комплексно працювати з голкіперами. Не тільки там заганяти фізично, а й включати голову.

– В якому клубі ти розкрився?
– Мабуть, в «Колосі».

– Там В'ячеслав Сергійович тренував, це заслуга Кернозенка?
– Так, це заслуга його, тому що його підхід до тренувань і до роботи взагалі є дуже вимогливим. Вимогливим, звісно, до якоїсь межі, тому що він може і пожартувати, і напхати, і завести якось тебе, але в цілому його робота – це топ рівень.

– Як тобі робота тренера по воротарях у «Поліссі»? Оціни те, що ти встиг побачити за тиждень.
– На дуже хорошому рівні. Я спілкувався, і про цього тренера воротарів завжди були дуже гарні відгуки. Я думаю, що в нього робота теж на такому топовому рівні.

– У вас маленька ніби родина, але як при цьому вигравати конкуренцію треба?
– Ну, є поле, будь ласка. Все там. Я просто не знаю якогось інакшого варіанта.

– Тобто, без образ?
– Слухайте, ми всі дорослі люди і все потрібно доводити тільки роботою. Якщо я гарно працюю, це стимулює там мого партнера також гарно працювати. І коли є якась конкуренція, то і я прогресую, і він прогресує. Тому тільки в цьому запорука успіху.

– Чи мрієш про збірну України? Чи шанси є?
– Звісно, є. Якщо я з «Колоса» раз, але їздив, то звісно, є. Я думаю, що за рахунок гри можна туди потрапити. Звісно, що велика конкуренція, але якщо ти будеш демонструвати гарні результати і гарну гру, чому ні?

– Яким тобі бачиться сезон прийдешній?
– Цікаво. Я думаю, що буде дуже цікаво, тому що всі команди будуть підсилюватись. І так, як і «Полісся», будуть хотіти займати найвищі місця.

 

polissyafc.com