– Мар’яне, які заняття входили у програму тренувального процесу команди? – Ми приділяли багато уваги роботі у гімнастичних залах і роботі з м’ячами. Також не забуваймо, що команда зіграла три непоганих спаринг-матчі. Суперники хоча й не були вимогливими, але для нас ці поєдинки мали важливе значення. Необхідно було і себе перевірити і команду в цілому.

– На чому базувалась тренувальна програма Сергія Ковальця? – Я так розумію, що основна увага приділялася заняттям із м’ячами. Не було кросів і обійшлося без фізичних перевантажень. Ми працювали так, щоб кожен міг усвідомити для чого існує футбол. Усі заняття були дуже повчальними і корисними.

– Але, мабуть, все ж і добряче намучились? – Збори є зборами. Тож, не без цього, але цей труд, яким нас наділяли тренери ми повинні компенсувати у більш вдалі та успішніші виступи у чемпіонаті. Якщо ми і витрачали свої сили, то таким чином щоб їх акумулювати у якісну командну гру. Задля цього варто солідно попрацювати.

– З командою працює дует молодих тренерів, у минулому досвідчених футболістів… – Розумію про що йдеться мова. Я переконаний, що для кожного наставника тренувальний процес це – своєрідна святиня, у яку не кожному дано увійти. Як для Сергія Івановича так і для Юрія Володимировича Беня, на мою думку, цей тренувальний збір та й для нас футболістів, став черговим багажем знань. Кожен тренер бачить футбол через призму свого «я». Один віддає перевагу фізичній готовності, через що, мабуть, сам пройшов, інший намагається приділяти увагу роботі з м’ячем. Та у порівнянні до своїх попередників теперішні наші наставники намагалися впроваджувати нам більше тактико-технічної новизни. Інакше кажучи – вчать по-новому мислити і грати у футбол. А час покаже чого ми навчились.

– Ти у команді – найдосвідченіший футболіст, що нового почерпнув для себе? – З одного боку можу сказати, що мене уже важко чимось здивувати, але на даний час можу сказати, що усі заняття, які ми проводили під керівництвом Сергія Івановича були цікавими і багатими на всілякі комплексні тренувальні елементи. Я ще раз наголошую, що кожен новий тренер завжди чимось приємним і несподіваним дивує своїх підопічних. Щодо себе, то я більше уваги приділяв особистій психології і заняттям із м’ячем. Для мене, воротаря це – надзвичайно важливо.

– У команді появилася група новачків, що скажеш з цього приводу? – Переважно це молоді гравці із ФК «Княжа», яких ще добре не знаю. Але можу сказати, що усі вони перспективні і кожен докладає максимум зусиль задля того щоб дорівняти футболістам рівня вищої ліги. Хлопці отримали чудовий шанс вирости у класних футболістів. Тож, не повинні цієї можливості втрачати.

– У Туреччині розставити усі крапки над «І»? – Справді, в Анталії проведемо заключний збір. Тренери вноситимуть останні штрихи у формування бойової одинадцяти і визначаться із складом. Будуватиметься фактично нова команда, перед якою стоятиме дуже важливе завдання.

– За сім’єю нудьгуєш? – Якось над цим не задумувався, адже основний напрямок думок спрямований на підготовку до сезону. А у роботі про все забувається. Збори завершаться швидко. Усе цікаве – попереду. Знаєш, як буває у спорті: команда – рідна сім’я. Я підпорядкував себе професіонально справам клубу, честь якого представляю і захищаю.