– Денисе, у вівторок було багато гостей на вашому дні народження?

– На свій день народження я був у Туреччині, тому великого свята не робив. Раніше якось хотілось пишно відсвяткувати, з часом якось по-іншому почав дивитись на речі, спокійніше. На відпочинок я їздив з своєю дівчиною тому святкувати збирались вдвох, але пізніше до нас в наш готель приїхав Олександр Алієв з дружиною, тому мій день народження святкували з подружжям Алієвих.

– Які подарунки зробила вам ваша сім’я?

– Подарунки від близьких буду приймати вже по приїзду в Україну. А моя дівчина подарувала мені сумку, яку я хотів, марки Louis Vuitton.

– Телефонних привітань не бракувало?

– В більшості випадків поздоровляли рідні, друзі, гравці в якими я граю в «Металісті», грав у «Динамо».

– Любиш активний чи спокійний відпочинок?

– Під час відпочинку я більш спокійно до всього відношусь, в Туреччину я їхав з ціллю набратись сил на новий чемпіонат. Проаналізувавши свою гру в першому колі, я залишився незадоволений своїми діями. Тому ще раз зазначу, що головною метою відпочинку було: гарно відпочити, щоб набратись сил на новий сезон, який я хочу розпочати з чистої сторінки. Якщо порівняти мою гру в «Арсеналі» і «Металісті» – це зовсім різний футбол, можливо мені не вистачило часу щоб звикнути до нового колективу. В новому сезоні ви побачите зовсім іншого Дениса Олійника.

– Багато гравців під час відпустки навіть говорити не хочуть про футбол, але це не про тебе. А на пляжах Туреччини з м’ячем бавився?

– В готелі було своє футбольне поле, тому кожен день я грав в футбол, підтримував футбольні навички. На жаль не вдалось пограти разом з Алієвим, Саша наразі відновлюється після травми, у нього своя програма відновлення. Завдання на міжсезоння тренера нам не давали, адже кожен футболіст-професіонал і він повинен розуміти, що потрібно підтримувати спортивну форму, починати самому готуватись до сезону.

– Як оцінюєш попередній сезон?

– Я вважаю що сезон був однозначно гарним так як команда гарно провела сезон як в Кубку УЄФА так і в чемпіонаті. На весні ми займали навіть друге місце в Прем’єр лізі і мали всі шанси стрибнути вище третьої сходинки. Але після матчу Кубку УЄФА з київським «Динамо» у нас пішов психологічний спад, ми почали втрачати очки в матчах де не повинні були цього робити і в результаті знову таки «спустились» на третю сходинку. Ще б хотілось сказати, що нам не щастило: ми створювали багато моментів і забивали один м‘яч, а суперник створював одну нагоду і реалізовував її.

– Гадаєш в наступному чемпіонаті «Металіст» зможе втрутитись в битву грандів «Динамо» і «Шахтаря»?

– «Металіст» в поточному сезоні своєю грою довів всім, що у нас конкурентоспроможна команда, яка може боротись за серйозні місця як в чемпіонаті України так і в єврокубках.

– Свою футбольну колекцію вже почав збирати?

– Авжеж почав. В матчах з «Сампдорією» я обмінявся футболкою з Падоліно, в матчі з «Динамо» мені досталась футболка Мілевського. Також зберіг свої футболки з «Динамо» та «Арсенала». Медалей у мене ще не так багато, цьогорічну бронзову медаль нам ще не вручили, а до цього я перемагав лише в Суперкубку України та нагороду за Кубок Першого каналу.

– Ти вже бачив календар матчів «Металіста» на новий рік?

– Ні, а з ким ми починаємо?

– З «Оболонню» в Києві, до речі це ваша минула команда, саме в ній ви розпочинали.

– Ні, з «Оболонню» моя перша команда нічого спільного не мала. Ми називались «Зміна», але насправді це була академія київського «Динамо». В «Оболоні» знаю лише Вадима Пислара, він також родом з Чернівців, знайомий з Сергієм Рожком, але хто його знає, чи залишуться вони в «Оболоні», адже вища ліга це зовсім інший футбол.