З перших хвилин заключного поєдинку 8-го туру стало зрозуміло, що жодна з команд не збирається просто так віддавати очки. І луганці, і полтавці не сідали в низький блок та були заточені на атаку. Як це виходило, це вже інше питання. Проте, бажання тиснути та забивати точно було в обох.

При цьому атаки та удари з обох боків буквально неслись хвилями. Колективи дуже швидко проходили центр поля та не затримували мяч надовго під своїм контролем.

Гра у Києві дивилась. Підопічні Младена Бартуловича та Сергія Долганського особливим чином не обтяжували себе тактичними витівками, проте це було тільки на руку нейтральному глядачеві.

З іншого боку підходів до воріт від середняків української першості вистачало з головою. Але ось точності у завершальній стадії – катастрофічно ні. Все-таки статус команд давав про себе знати. Якби наші команди могли б конвертувати все, що створювали попереду, то і були б значно вище у турнірній таблиці.

Особливо, в цьому контексті виділялися Мічин та Нестеренко. По суті, обоє були найактивнішими у складі обох команд та часто саме вони завдавали ударів. Але ж, водночас, обоє – півзахисники, а не нападники. Це до питання про ту ж реалізацію, та баланс.

З перетином екватору першого тайму «Ворскла» більше перейшла на гру другим номером та робила ставки на атаки другим темптом. «Зоря» ж навпаки увімкнули агресивніший режим. Спочатку у божевільному сейві Ісенко з декількох метрів потягнув удар Горбача. А через хвилин 10 ще одна чудова нагода для взяття воріт після прекрасної вертикальної атаки була у Яцика. На жаль для луганців, вихованець київського «Динамо» не докрутив «щічкою» у дальній верхній кут воріт того ж Ісенка.

Все ж, тиск «Зорі» не міг пройти безслідно, і перед самим свистком на перерву рахунок розмочив Будківський. Захисники «Ворскли» проспали височенного форварда, а капітан луганської команди впритул другим дотиком розстріляв ворота гостей. На секунду, це був ювілейний 800-й гол «Зорі» на полях УПЛ.

У другій половині зустрічі швидкості трішки зменшились. Зате, відчутно, додалось фізичної боротьби та стиків. Атакувати активніше потрібно було підопічним Долганського, але небезпека знову надходила зі сторони футболістів хорватського спеціаліста. Номінальні господарі не використали практично стовідсотковий подвійний шанс. Вже вищезгаданий Мічин класно розібрався із суперником, але не зумів обіграти стража воріт «Ворскли». А на добиванні у порожні ворота не влучив Антюх.

Варто відзначити, що заміни наставника полтавців трохи розбурхали гру його підопічних попереду. Зокрема, міг встановити паритет на табло Ндукве. Проте, Денис запустив мяч значно вище над поперечиною.

Загалом, до другого свого голу, ніж «зелені» до свого першого, були ближчими господарі. Хоча і в самій кінцівці нічию для своїх партнерів міг принести вийшовший на заміну Черниш. Мяч після його пострілу буквально струснув стійку на стадіоні «Динамо» імені Валерія Лобановського. Турбаєвський у цьому моменті, однозначно, був безсилим. А сталось з точністю навпаки, спрацювало одвічне футбольне правило: «Не забиваєш ти - забивають тобі». Подачу з кутового замкнув Джордан.

«Ворскла» видала вибуховий старт, однак з плином часу банда Бартуловича зуміла спочатку вирівняти гру, а потім і заволодіти ініціативою. Абсолютно закономірні три очки в актив луганської команди.

Головним питанням після цього протистояння залишається те, чи зніме президент «Зорі» Євген Гєллєр, який був присутній на арені, з Младена Бартуловича приставку «в.о.»?

ЗОРЯ – ВОРСКЛА – 2:0
Голи: Будківський (45), Джордан (86)
«Зоря»: Турбаєвський,  Вантух (Тронтель, 89), Джордан, Ескінья, Жуніньйо (Кирюханцев, 72), Антюх, Яцик, Дришлюк (Вакула, 89), Мічин,  Горбач (Хахльов, 89), Будківський(Супряга 90+3).
«Ворскла»: Ісенко, Пердута, Чорноморець, Гучек, Крупський, Хрипчук, Нестеренко (Ковталюк, 79), Скляр (Ндукве, 64), Мякушко (Черниш, 79), Ієде, Кане (Бацула, 64).
Попередження: Ескінья (59).