Таке враження, що різні сторони конфлікту по-різному оцінюють становище, що склалося в головних українських футбольних організаціях. Кореспондент ВВС розмовляв з новообраним президентом Прем’єр-ліги України Віталієм Даниловим. Як він пояснює те, що сталося і спричинило руйнівний конфлікт.

– Зважаючи на ваше запитання, нічого не сталося. Пройшли збори, вибрали президентом мене. Що полягає в тому? Краще питання так поставити: чому когось не задовольняє пан Данілов, а хотіли якусь другу кандидатуру. Оце питання до пана Коломойського, Суркіса і Ярославського. Ці люди, які заблокували, планували заблокувати збори, намагаючись, щоб не було кворуму і таке подібне.

– Ви вважаєте, що цим людям не подобаєтеся ви особисто, чи клуб який ви представляєте – Харківський? – По-перше, клуб я вже не представляю, бо клуб вилетів в першу лігу. Напевне, їм не подобаться буде на цій посаді людина, яка не буде в них слухняним песиком, який буде вирішувати їхні питання.

– Але хіба не завдання Прем’єр-ліги і її керівника, як футбольної організації, щоб задовольняти потреби та інтереси усіх, а особливо великих провідних клубів? – Проблема в тому ж і полягає, що коли збиралися спочатку при утворенні Прем’єр-ліги, намагалися всі конструктивно говорити, але ж у пана Коломойського є своє бачення тої ситуації. Він зробив приват баскетбол-лігу, зараз напевне хоче зробити приват футбол-лігу. Це його побажання, якісь задуми, на які я не можу впливати, чи якось їх коментувати.

– Але ви говорите лише про пана Коломойського, якого називають власником клубу «Дніпро», але вашою особою, можна так сказати, не задоволений пан Суркіс – також не остання людина в українському футболі. – Напевне, пан Суркіс все ж таки більше відноситься до пана Коломойського, чим до мене. В березні було інтерв’ю пана Суркіса, де він був задоволений моєю роботою і казав, що я відповідаю всім вимогам, і напевне, якщо клуб вилетить, чому б я не очолював Прем’єр-лігу. Чому в нього за два місяці кардинально змінилася позиція, я не можу цього пояснити. Це питання до нього більше.

– Виглядає так, що в Україні є досить багато клубів, і у питанні Прем’єр-ліги кілька дуже великих клубів, які мають свої комерційні інтереси, захищають свої інтереси окремо від дрібніших клубів, у яких інтереси інші. В цьому конфлікт? – Напевне, конфлікт полягає більш глибоко. На сьогодні він став настільки відомим футбольній громадськості, що треба дивитися глибше. Маю на увазі Федерацію футболу. Сьогодні пан Коломойський є віце-президентом Федерації футболу України. Чому питання не ставиться до нього, якщо він є власником клубу і є відповідальною людиною за призначення арбітражу? Якщо подивитися на те, хто за мене проголосував, це 11 клубів, досить різних, і не можна сказати, що наприклад клуб «Карпати,» чи клуб «Металург» Запоріжжя були в якомусь пулі, чи вони були більш підвласні, чи вони не самодостатні. Тому питання лише в тому, хто хотів контролювати Прем’єр-лігу. Я розумію, пан Коломойський просто хотів контролювати Прем’єр-лігу для того, щоб захопити владу повністю. Якщо він віце-президент федерації, ще його людина буде на посаді Прем’єр-ліги, ну....

– Тобто ви вважаєте, що проблема в одній людині, якій протистоєте ви? – Напевне так, але я думаю, що зі мною погодяться і ті власники клубів, які виконують свої обов’язки як члени Прем’єр-ліги, що пан Коломойський один каламутить оцю всю воду, і я не розумію для чого.

– Ви вважаєте, що якоїсь розбіжності між інтересами великих клубів, які легко заробляють гроші, можливо, легше продають свої телевізійні права, і менших клубів, яким потрібна допомога, ви вважаєте, що такого немає? – Питання в тому, що на сьогодні права і трансляції, як каже Федерація футболу, належать їй. І вона передає повністю ті права Прем’єр-лізі. Того року, коли був чемпіонат, ми спокійно відіграли, і лише клуб Коломойського й афілійовані з ним клуби не передали свої права. Всі решта передали права, навіть «Динамо» наприкінці чемпіонату передало свої права для цього. Навіть «Шахтар», який має свій канал, він міг би сам продавати свої права, і в нього б це непогано виходило. Всі учасники наших загальних зборів неодноразово говорили, що права мають бути єдині в Прем’єр-лізі, що умови повинні бути одні для всіх учасників змагань, тобто нормальні правила гри.

– Який вихід із цієї ситуації, чи погодилися б ви піти у відставку, щоб розв’язати її на користь футболу? – Питання не в Данилові. Якщо всі власники клубів скажуть: друже, іди звідси геть. Не питання – повернуся і піду. Але якщо ми говоримо про відкритий футбол, про рівні для всіх умови для тих же дрібних клубів, то напевне має бути людина, яка буде захищати їхні права, яка не буде ні фінансово, ні політично ні від кого залежати. На сьогоднішній день, вважаю, що я є така людина.