– З чим ти пов’язуєш таку свою результативність і впевненість?
– Напевно, з довірою тренерського штабу. Я ж раніше не грав, іноді лише на заміни виходив, отримував по 10−20 хвилин ігрового часу. Лише в матчі із «Зорею», коли ще був Шовковський, вийшов на один тайм і, до речі, забив гол (матч 21-го туру чемпіонату України сезону-2024/25, – прим. ред.).

А зараз – повна довіра з боку тренерського штабу, спілкування з ним, я повністю влився в колектив, усі зі мною спілкуються, говорять про плюси й мінуси. Мені стало набагато легше ментально. Це впливає на результат моєї гри.

– Розкажи про свою індивідуальну роботу.
– Це тренажерний зал і робота після тренувань – під керівництвом Олега Венглинського відпрацьовуємо завершення атак, правильне розташування в тих чи інших ситуаціях. Також аналізуємо помилки, яких припустилися в грі, – але це вже про теоретичні заняття. Усе це справді допомагає в матчах, в ігрових епізодах у штрафному майданчику.

– Що змінилося в команді з приходом Ігоря Костюка?
– З’явилася розкутість. Ми можемо бути з нашим головним тренером на одній хвилі. У якихось ситуаціях можемо пожартувати, посміятися всі разом. Але це не виключає того, що в якийсь момент головний тренер може комусь «напхати». У результаті команда стала більш розкутою, у неї стало менше хвилювання, вона перестала бути зажатою. Звідси – команда біжить, дає результат, ми перемагаємо. Але, звісно, є багато роботи, яку ми виконуємо і якої ніхто не бачить, зокрема, на зборах.

– Може так статися, що ти вперше отримаєш виклик до національної збірної України. Наскільки ти до цього готовий?
– Морально я готовий, але намагаюся про це не думати, тому що поки що нічого не ясно, ніхто нічого конкретного не говорить. Так, є якісь чутки, але я намагаюся концентруватися на виступі за «Динамо», на тому, щоб перемагати, забивати голи й покращувати свою гру. А якщо думати про збірну, то це будуть лише зайві думки, емоції, які можуть негативно на мене вплинути. Тому абстрагуюся від цього.

Звісно, приємно, коли говорять про мене в контексті збірної, але намагаюся це відсувати вбік і робити все, щоб допомагати своїй команді. Безумовно, якщо я отримаю виклик до збірної, це буде неймовірно, це буде топ. Тому що національна збірна – це найвищий рівень, який тільки може бути. Робив і буду робити все можливе, щоб заслужити такий виклик, але в думках намагаюся від цього абстрагуватися і допомагати своїй команді. Поки що це все.