Мониторинг

ТВ-Программа

ТелеКлуб. Невеликі інквізитори

На минулому тижні частково всохли тогорічні сльози «Шахтаря». Де Дзербі вихопив трофей у самого Луческу. Палкін задоволений змістом матчу за Суперкубок, а донецька інквізиція з «Великого футболу» відсурмила соло на кривій трубі.

Ігор СУХОВИЙ, «Футбольний клуб»

2021-09-28 11:56

УРОКИ СУПЕРКУБКУ

Не став би зупинятися на подробицях болючої, проте окремої поразки чемпіона України. Та маніпулятори самі напросилися. Вони радо використали емоційні коментарі наставника і президента «Динамо» услід матчу, який ліпше було провести на початку сезону, але ніяк не перед матчами з «Інтером» і «Баварією» в Лізі чемпіонів і принциповою грою 10-го туру між українськими грандами.

Один із аргументів до терміну трофейної гри (яким закусили, мов шкапи вудилами у стайнях Денисова) повністю співпадає з думкою УАФ і УПЛ: гравці стомилися на ЄВРО і самі просили її засунути у календар кудись подалі. Наведу інший приклад: матч за Суперкубок у Нідерландах не врахував втому збірників з «Аякса», якого ще влітку розтрощив ПСВ. Саме перед новим сезоном. Чи позначилося це в таблиці Ередивізі нині? Жодним чином.

Мені не набридне нагадувати давнє спостереження: «Ми справжні у час поразки…» Хибне воно чи справедливе, судіть самі. Та мудрість там є, якщо ви у гірку годину вже мрієте про перемогу. Для «Динамо» новий тиждень надає можливість не лише мріяти, а і здобувати.

Навіть у студії, де команді Луческу важко розраховувати на співчуття, визнавали: сценарій минулої середи на НСК «Олімпійський» міг бути зовсім іншим. Коли Супряга одним рухом прибрав Марлона і поцілив у стійку в ближньому куті, який П’ятов звично не контролював. Та окрім цього везіння, кіперу збірної вдалося дострибнути до поперечини і відвести загрозу удару Буяльского. У Тирасполі таке завдання стало для ветерана недосяжним…

Після програного трофейного матчу більшість динамівців спиралися на очевидне: хто першим забив, той і переміг. А ще зізнавалися, що до кінця не врахували думку свого досвідченого наставника про граничну мотивацію «Шахтаря», який дуже скучив за призами.

У мене є і свої враження. Луческу сам мало очікував, що матч розпочнеться і триватиме за відсутності фейр-плей. На цьому він наголосить потім. А ще саркастично додасть, що викиди, пущені з відомого піддувала, його ніяк не обходять.

ЗУХВАЛЕ ПЕРЕСМИКУВАННЯ

Іще зупинюся на словах головного тренера «Динамо» додатково. А поки згадаю дебютну капоейру Ісмаїлі, яка призначалася для залякування Супряги, а прийшлася у голову одноклубнику Матвієнку. У будь-якому пристойному чемпіонаті арбітр визнав би дуже небезпечну гру і призначив покарання у бік команди порушника. А в нас обмежилося спірним ударом.

Проте суддівство арбітра Коваленка болільники «Шахтаря» у «Великому футболі» визнали еталонним. Чим же заслужив таку честь повний неофіт подібних матчів? Найперше – дав зрозуміти на прикладі Ісмаїлі, що команді Де Дзербі на полі все можна! А далі нахабство гірників буде рости, як замет у полі взимку. Можна, наприклад, провокувати Сидорчука, наскакуючи півником «грудкою» у груди. Та що там, дозволено збити з ніг динамівського капітана на підбиранні, організувавши рейд Патріка від своїх воріт до третього голу у динамівські…

Такі дрібниці у студії сором’язливо не обговорювали. Там обирають за взірець не лише маловідомого суддю з Полтави. Постійне завдання лишається незмінним: довести аудиторії, що головною цінністю українського футболу був, є і залишається «Шахтар». А інші думки – то прикра омана незрячих.

Сучасних інквізиторів ще не так понесе у часі і просторі. Я маю не увазі не лише модератора «ВФ», а і колишнього злісного порушника режиму у київському «Динамо», а також зіркового коментатора, який знається на ставках букмекерів. Міхо Метревелі теж поважно киватиме на гудок Денисова: мовляв, вони ж знають про вміння Луческу тиснути на суддів, як ніхто. І зовсім дивний висновок: нинішній наставник киян усе одно любить «Шахтар», лише боїться собі в цьому зізнатися…

А разом із тим провидці ніколи не пробачать йому Алана Патріка, який за часів роботи Містера у Донецьку микався поза складом «Шахтаря» по бразильських орендах. Віддаю належне Патріку, який ледь не примусив помилитися Бойка вже у дебюті призової гри, скажено кинувшись до воротаря противників. У цій ситуації було дві біди. Перша: один із лідерів роздягальні «Динамо» виявив надмірну непевність у діях, яка, вважаю, у подальшому позначилася на спокої молодих захисників.

А в особі Патріка всі побачили вдачу гравця, який уміє налаштуватися і забивати саме динамівцям. Коли ж таких нагод не отримує, то випробовує нерви арбітрині Монзуль в іншому українському «класико». У матчі ж із «Шерифом» справи у бразильця йшли кепсько. Та що там Ліга чемпіонів… У торішніх кубкових перегонах України «герой» посприяв вильоту з турніру «Шахтаря», коли не забив пенальті команді хлібзаводу з Волочиська.

Повертаюся до пересмикування думок Луческу про нинішній стан справ. Він не припускає, а констатує: київське «Динамо» зазнає тиску від суддів. Навіть у матчах зі своїми розгромними перемогами команда отримує оберемки надуманих карток. Але судять криво не лише на полі. І це не про репліку навченого клубними звичаями коуча «Шахтаря» Де Дзербі: «Я не дурень!» Хоч вона і співзвучна багатьом реаліям життя в Україні.

Остаточним прикладом ганебного аналізу стала оцінка завсідників «ВФ» ексклюзивного монологу Ігоря Суркіса на «Футбол 1», який можна прочитати на нашому сайті. За звичну відвертість президента «Динамо» спочатку похвалили, але потім почали насмішкувато картати за недостатні витрати на трансфери. Інакше кажучи, зазирати у чужу кишеню.

Ціль все та ж. Не має бути більш успішного президента, ніж недавній ювіляр на чолі «Шахтаря», де за словами Метревелі на всіх позиціях грають найсильніші гравці в Україні.

НАЙВАЖЛИВІША ІНФОРМАЦІЯ

Були великі сподівання у тієї ж студії і на матч лідера УПЛ з «Рухом». Причин було не менше двох. «Динамо» поїде до Львова у пригніченому стані, а гасло команди Кучука відоме: «Буде бій!» Не пожаліли навіть коштів на відрядження Крамару. Той знімав усе підряд: сіру львівську осінь, дружину президента «Руху», його фартовий костюм…

Не допомогло. Гості контролювали перебіг матчу від стартового до фінального свистка. Пізніше у «Великому футболі» з безнадійності причепилися до пенальті у ворота господарів поля. Навіть коментатор трансляції Вацко забув про віднайдений ракурс і став хилитися у бік занадто картинного падіння Гармаша. Закортіло, щоб усім чотирьом «суддям» у студії по черзі врізали в коліно з розгону задля остаточного з’ясування.

Але сам репортаж Вацка заслуговує більшої уваги, бо коментатор відпрацював там не лише на пундики і пиріжки від Палкіна з модератором. З самого початку не приховував, що його дратує беззубість місцевих «кошенят» у грі з «Динамо». Знайшов хіба один щасливий приклад у… брутальності Сича, чиє порушення тягнуло на «рожеву» картку.

Проте висновки Вацка до епізоду збентежили двічі: «Динамівці обступили порушника, а його ніхто не захищає. Не так, як у грі за Суперкубок, коли динамівці постійно тиснули на суперника, а гірники їм відповідали…»

Та найважливіша інформація буде пізніше. Коментатор почав озвучувати котирування букмекера на гру «Рух» – «Динамо». Ось де змеркли навіть згадки про Славу Шевчука, за яким Вітя дуже сумує. Все затулила безпардонна реклама ставок. Як казали в одному мультику, приберіть ваших дітей від наших блакитних екранів!

Залишалося хіба зробити комплімент президенту «Руху», чию команду Вацко перчив увесь матч: «Козловський у футболі тямить». Навіть боюся уявити, чим той розрахується за таку лояльність у прямому ефірі. На каву запросить чи замовить з Чехії ящики велкопоповицького пива Коzеl? Вічно спраглим у студії «Великого футболу» цей бренд пасує в усіх сенсах...

footclub.com.ua