Практично всi гравцi «Iллiчiвця» живуть у Донецьку i щодня добираються на тренування в Марiуполь. Зрозумiло, що не електричками. Тож якщо ти граєш в «Iллiчiвцi, хоч-не-хоч, а змушений сiдати за кермо автомобiля.

– Я не можу назвати себе великим автолюбителем, – Денис Кожанов. – Їжджу, бо потрiбно, але дуже великого задоволення вiд цього не отримую. Мiй водiйський стаж – близько п’яти рокiв. Своє перше авто я купив, коли перейшов у «Карпати». Це був «Мiцубiсi Аутлендер».

– Кажуть, що вулицями цього старого мiста дуже важко їздити. Як тобi, донеччанину, кермувалося у Львовi? – Львiв – це найоптимальнiший варiант, аби стати досвiдченим водiєм! Так, важко, але коли навчишся їздити тут, то не пропадеш у жодному мiстi. Вузенькi вулички швидко навчать вiдчувати габарити авто.

– Чи є в командах традицiя обмивати купiвлю нових автiвок? – Обмивати не обмиваємо, але коли хтось купить справдi хорошу машину, то кожен хоче посидiти в салонi, помацати все руками, проїхати коло-друге, пройти тест-драйв. Тож даємо один другому покататися.

– Швидку їзду любиш? – Нi, я не гонщик. Хiба коли поспiшаю, то можу натиснути на газ. Загалом я їжджу спокiйно.

– На даїшникiв нариваєшся? – Куди ж без них! У Львовi, пригадую, мене кiлька разiв зупиняли за порушення. А коли впiзнавали, то казали: якщо подарую м’яча, вiдпустять. А я ж зi собою м’ячiв не маю, пообiцяв, що наступного разу вiзьму. Але бiльше я їм не попадався. Виходить, маю борг. (Усмiхається).

– Коли переїжджав зi Львова до Марiуполя, сам переганяв автiвку? – Нi, у мене не було часу. Тодi якраз починався чемпiонат, я був у Марiуполi i попросив товариша перегнати менi машину туди. Я загалом не люблю довгих мандрiвок машиною. Лише одного разу їхав з товаришем iз Донецька до Львова. Зазвичай я кермую недалеко вiд дому.

– Нинi ти яким авто їздиш? – Джипом «Лексус RX». Перш нiж купити власний, їздив ним, джип менi дуже сподобався за комфорт i дизайн. Довго не думав, купив i собi такий. Це авто обладнане 3,5-лiтровим двигуном, по мiсту споживає 16 лiтрiв пального.

– Чи багато кiлометрiв проїжджаш на рiк? – У Львовi мало їздив, а от на сходi доводиться мотатися. Я живу у Донецьку, а тренуємося ми в Марiуполi. Тому щодня 100 кiлометрiв в один бiк i сто назад. Добре, що там хоч дорогу зробили хорошу – за годину добираюся. I в такому ритмi живе майже вся команда. Правда, щодня стiльки їздити втомлює, тож ми беремо свої машини по черзi. Одного дня ти водiй, а наступного – пасажир.

– Своїм «Лексусом» задоволений чи мрiєш про iнше авто? – А хто не хоче поїздити на «Майбаху» чи «Ламборджiнi»? Але люди їздять тими авто, якi можуть собi дозволити. Своєю машиною я задоволений, а як воно буде далi – побачимо...