Матч на стадіоні «Ед'юкейшн Сіті» вийшов дуже важким, але й захоплюючим – і з погляду індивідуальних дій гравців, і з позиції тактичного протистояння. Звичайно, іспанці краще контролювали м'яч – хоча не настільки краще, як прогнозували багато експертів. Марокканці будували гру на контратаках, які у них працювали до цього дня, мабуть, краще ніж у будь-якої іншої команда ЧС-2022. У результаті знайшла коса на камінь.

Дебютний відрізок пройшов майже без моментів. Хіба що варто відзначити епізод на 12-й хвилині, коли «Леви Атласу» заробили стандарт метрів за 20 від воріт збірної Іспанії. Бити, звісно, пішов Зієш. Але вийшло трохи неточно – м'яч пролетів приблизно за метр над дев'яткою.

Далі загалом усе було досить рівно. Ну, можливо, з дуже легкою перевагою марокканців у плані гостроти. Насамперед – за рахунок активності Бафеля, який сміливо брав гру на себе. До речі, саме він заробив стандарт для Зієша. А на 22-й хвилині так ефектно розхитав Льоренте на лівому фланзі, що стадіон просто ахнув від захоплення.

Втім перший небезпечний момент створили футболісти збірної Іспанії. Спочатку – з явним офсайдом у Торреса, який вивів на ударну позицію Гаві (м'яч у підсумку влучив у перекладину). А потім – цілком легітимний: із проривом Асенсіо по лівій частині штрафного майданчика та ударом із гострого кута у зовнішню частину сітки.

Марокканці майже відразу показали зуби – Мазрауї спрацював у відборі проти Торреса, просунувся вперед і завдав щільного удару з-під захисника метрів з 24-х – Сімон зафіксував м'яч у руках лише з другої спроби. А на 41-й хвилині після навісу Бафеля, який цього разу розібрався з Бускетсом, просто зобов'язаний був забивати Агерд, проте з семи метрів не влучив у ціль, спрямувавши м'яч над поперечиною.

Загалом, можна говорити, що перший тайм пройшов швидше за сценарієм тренера збірної Марокко Валіда Реграрі, підопічні якого не дали розвернутися іспанцям в атаці і дуже непогано контратакували.

Після перерви сценарій гри, загалом, не змінився. Але поступово «Червона фурія» почала тиснути на «Львів Атласу». Сигналом до рішучіших дій став постріл Ольмо під поперечину метрів з 17-ти – Буну впорався з м'ячем, але залишився явно незадоволеним діями партнерів, які не встигли накрити іспанського півзахисника.

Отже, напруження матчу наростало, пристрасті розпалювалися, ось тільки на можливе взяття воріт не було й натяку. Марокканці тепер на половині поля піренейців гостювали рідше, зате оборонялися дуже щільно і злагоджено, тож за великим рахунком у підопічних Луїса Енріке навіть напівмоментів не було. І вихід Морати цього разу не допоміг знайти підходи до воріт суперника.

Ось так за явної позиційної переваги Іспанії дійшло до додаткового часу. Хоча овертаймів могло і не бути, якби на шостій компенсованій хвилині зустрічі Буну не парирував ще один дальній удар Ольмо, який закрутив м'яч зі стандарту в дальній кут, сподіваючись, що хтось із партнерів підправить у ворота або дезорієнтує голкіпера. Мабуть, це був найнебезпечніший момент другої половини зустрічі.

У першому овертаймі марокканці трохи пожвавішали. Вони стали активніше грати вперед, і навіть створили справжній гольовий момент: на 104-й хвилині Шеддіра, який зіграв у стіночку з Унахі, мав робити 1:0, але з відстані метрів у 10 не зумів переграти воротаря – Симон відбив м'яч ногою. 

Шеддіра, до речі, взагалі невдало увійшов у гру. Занапастив потенційний вихід віч-на-віч на 95-й хвилині, а на 115-й після гострого пасу Абде ще раз програв у швидкості та розторопності Ляпорту.

А під час останньої атаки у цьому матчі категорично не пощастило іспанцям, котрі явно не хотіли доводити справу до серії пенальті. З кутового підопічні Луїса Енріке нічого не вигадали, але під час другої хвилі атаки Солер подав у штрафний майданчик на Сарабію, який метрів із семи зарядив у далеку штангу.

Фантастичний момент! І якби це був би гол – усі говорили б про драму збірної Марокко. А так – серія пенальті та драма іспанців на тлі подвигів голкіпера Буну, який парирував удари Солера та Бускетса.

Марокко вперше в історії виходить у вісімку найсильніших команд чемпіонату світу. І поки що це головна сенсація турніру в Катарі. Але в жодному разі не випадковість!

МАРОККО – ІСПАНІЯ – 0:0 (пен. 3:0)
Післяматчеві пенальті: 1:0 Сабірі, 1:0 Сарабія (стійка), 2:0 Зієш, 2:0 Солер (воротар), 2:0 Банун (воротар), 2:0 Бускетс (воротар), 3:0 Хакімі.
Марокко: Буну, Хакімі, Агер (Ель-Ямік, 84), Саїсс, Мазрауї (Шеддіра, 82), Унахі (Банун, 120), Амрабат, Амаллах (Сабірі, 82), Зійєх, Ен-Несірі (Атьят-Алла, 82), Буфаль (Абде, 66).
Іспанія: Сімон, Льоренте, Родрі, Лапорт, Альба (Бальде, 98), Гаві (Солер, 63), Бускетс, Педрі, Ферран Торрес (Ніко Вільямс, 76, Сарабія, 118), Асенсіо (Мората, 63), Ольмо (Фаті, 98).
Попередження: Саїсс (90) – Лапорт (76).