Оскільки збірна України не бере участь у розіграші чемпіонату світу-2022 в Катарі, нашим уболівальникам зрештою потрібно було визначатись із командою, яку вони тимчасово будуть підтримувати за ходом турніру. Окрім гучних назв футбольних країн накшталт Аргентини, Бразилії, Франції чи Англії, був і до певного ступеня більш наближений до наших реалій колектив – національна команда Польщі, яка за підсумками жеребкування опинилась у доволі складній групі з Мексикою та Аргентиною в якості фаворитів. Саме проти «майя» й мали розпочинати свій шлях на поточному турнірі підопічні Чеслава Міхневича.

Із усіх зіграних до цього протистоянь саме матчу на стадіоні «974» в Досі віддавали звання найбільш рівної зустрічі. На полі така теза в підсумку таки віднайшла повне підтвердження, бо поляки одразу вказали на те, що прагнутимуть грати другим номером, аби банально не пропустити зайвий м’яч, який за таких суперників міг би виявитись вирішальним. Натомість, гості запропонували швидкі контратаки, що відбувались за умов удалих перехоплень м’яча.

Кілька разів «біло-червоні» змогли таким чином дістатись до кордоні володінь наддосвідченого Очоа, але спроб завершення від них ми так і не побачили. Мексика тим часом влаштовувала фірмовий запальний танго на флангах із постійною зміною позицій між Вегою та Лосано, яких позаду підтримували активні Санчес та Гальярдо. Щенсни при цьому добряче довелось побігати за м’ячами, що їх спрямовували суперники за першої ліпшої нагоди до чужих володінь.

Гольових моментів за таких умов майже не було, якщо не брати до уваги спробу Веги замкнути головою один із навісів біля лівого кута воротарського, чи несподіваний постріл із протилежного боку штрафного від Санчеса. Переважну кількість ігрового часу м’яч просто зависав у повітрі десь у центрі поля, що суттєво сповільнювало наступи мексиканців, а для поляків, навпаки, давало можливість зайвий раз перебудуватись на новий захисний порядок. Міхневича гра його команди цілком влаштовувала.

Прогнози щодо гри команд у другій половині гри було достатньо важко складати, бо вони для цього не створили жодних передумов. Гості зробили заміну поперерві, освіживши лівий фланг за рахунок появи Беліка. Новоприбулий виконавець за тайм зробив кілька непоганих ривків у своїй зоні, проте за манерою гри був точною копією Залевськи, тож дійсно якісного покращення гри поляків так і не відбулось.

Проте все ж таки був у цій зустрічі моменти, від якого залежало фактично все, що стосувалось визначення переможця. VAR несподівано втрутився в гру на 55-й хвилині, коли м’яч тільки-но відвели від центру штрафного Мексики, де Левандовськи боровся проти Морено, проте так і не завдав удару в бік воріт Очоа. Виправити цей невеличкий недолік представнику «Барселони» дозволив австралійський рефері Кріс Біт, але Роберт пробив у правий нижній кут занадто передбачувано для голкіпера суперників.

Мексиканці після цього зарухались настільки жваво, що до певної міри почало здаватись, ніби вони напевно знають, як саме потрібно ламати хід звітної зустрічі. Мобільна південноамериканська збірна тиснула на чужі володіння з усіх можливих боків, проте на завершення постійно обирала аж занадто простий рецепт – дальні удари, більшість із яких, у кращому випадку, не зашкодили жодному з уболівальників на трибунах. У підсумку, жодної загрози для Щенсни створено так і не було, а ми стали свідками ще одного матчу без голів за день.

У наступному турі збірна Мексики зіграє проти Аргентини, а Польща зустрінеться зі Саудівською Аравією.

МЕКСИКА – ПОЛЬЩА – 0:0
На 58-й хвилині Левандовськи не реалізував пенальті (воротар).
Мексика: Очоа, Санчес, Монтес, Морено, Галльярдо, Е. Альварес, Еррера (Родрігес, 71), Чавес, Вега (Антуна, 84), Мартін (Хіменес, 71), Лосано.
Польща: Щенсни, Кеш, Ківьор, Глік, Берешинськи, Залевськи (Белік, 46), Криховяк, Камінськи, С.Шиманськи (Франковськи, 72), Левандовськи, Зелінськи (Мілік, 87).
Попередження: Санчес (29), Морено (56) – Франковськи (76).