Турніри

ЄВРО-2016

Маємо вірити саме у цю команду

Національні збірні довго не живуть. Вони відрізняються від клубів так само, як літній табір відпочинку від школи – там весело і цікаво, але все це ненадовго. Говорити про якусь тактику національної ­команди не доводиться – за три дні зібраних футболістів не перевчити. Не перевчити і за два тижні, упродовж яких найкращі збірні готуються до світових та європейських фіналів. Їм би відпочити після виснажливих сезонів.

Микола НЕСЕНЮК

2015-11-10 15:18

Тож успіх національної команди залежить насамперед від кваліфікації футболістів, які за неї грають. Маючи такий вибір спортсменів, який є у розпорядженні тренерів Франції, Іспанії, Німеччини та інших провідних футбольних держав Європи, показати сильну гру і досягти результату набагато легше. Треба бути останнім Данні Бліндом, щоб не потрапити з такими футболістами, щонайменше, до чвертьфіналу.

Все це не стосується команд України і Словенії, яким належить за чотири дні розіграти між собою путівку на Євро-2016. Футбольний потенціал обох країн, незважаючи на те, що Україна у 20 разів більша, приблизно однаковий. Тож завдання обох тренерів – довести команди до двох стикових матчів у найкращій готовності.

Тренер українців Михайло Фоменко має сумний досвід дворічної давнини. Тоді його команда ціною надзусиль перемогла вдома Францію, а за три дні втратила перевагу на виїзді. Сумний досвід – це теж досвід. Тому не думаю, що наш тренер щось принципово змінить. Вирішальні матчі відбору – не те місце, де можна експериментувати. Тому за нас гратимуть виключно перевірені бійці. І грати ми будемо виключно надійно, аби в жодному разі не пропустити. Так буде і в першій зустрічі вдома, так і у другій на виїзді, незалежно від того, як ми зіграємо у Львові. Так буде не тому, що наші тренери такі полохливі, а тому, що інакше грати наша збірна ніколи не вміла. Тепер же для того, аби перенавчатися, немає ані часу, ані людей. Хто сумнівається, нехай подивиться на нашу команду 21-річних, звідки до першої збірної можна брати гравців хіба що для термінової українізації, як це зробили із сумновідомим Зінченком.

Тому ми маємо вірити в ту невелику обойму футболістів, які грають за збірну Фоменка останні три роки. Кожен із них – від П'ятова до Будківського – довів своє право виступати за Україну. Як би все не закінчилося, час цієї збірної України завершується. Команда у такому вигляді дограє свої останні матчі. І дуже хочеться, аби історія цього покоління нашої національної команди завершилася не у Словенії, а у Франції. Найкраще було б це зробити – у Парижі у фінальному матчі чемпіонату Європи!

gazeta.ua