Турниры

ЕВРО-2020

ТМ. Україна – Нігерія – 2:2. Звіт

Товариський поєдинок із формально третьою командою Африки повернув українську національну команду до Дніпра після десятирічної «паузи». Восени 2009-го «синьо-жовті» - тоді ще у Дніпропетровську - мінімально обіграли тут англійців.

Сергій ВОРОНЮК, «Футбольний клуб»

2019-09-10 23:40

Голом відзначився Назаренко. Воротар гостей Грін став першим голкіпером, вилученим у поєдинках збірної родоначальників футболу за всю її багатющу історію. А нинішній головний тренер нашої дружини Андрій Шевченко не забив 11-метровий.

Утім, сьогодні Андрій Миколайович із підопічними пишуть уже нову сторінку історії, перебуваючи за крок від здобуття путівки на фінальний турнір Євро-2020. Зважаючи на міцну турнірну позицію, в спарингу наставник мав можливість перевірити тих виконавців, котрі залишились у резерві під час відбірної гри в Литві, або тих, кому наразі бракує ігрової практики.

Цей «експериментальний» склад уже на четвертій хвилині немовби взявся доводити, що на команду не тисне тягар відповідальності за результат. Надто вже легко дали захисники нігерійцям прокреслити гольову комбінацію – з лівого флангу зі зміщенням у центр. Арібо «розстрілював» Луніна практично впритул.

Іще дві хвилини по тому Чуквуезе, залишивши позаду Соболя, вийшов сам-на-сам із Луніним. Той відбив низовий удар ногою, урятувавши господарів від зовсім уже неприємного початку.

Та невдовзі українці дали зрозуміти, що від швидкого нокдауну оговталися. Якщо продовжувати користуватися термінологією боксерів, відповіли наші також «двійкою».

Спочатку Коваленко заслав правим флангом Караваєва, той намагався прострілом знайти у центрі Мораеса або Циганкова, однак першим на м’ячі опинився захисник Айна, не давши українцям зрівняти рахунок. А невдовзі того ж Мораеса вивів практично сам-на-сам Зінченко, але бразилець до м’яча не дотягнувся, зазнавши пошкодження, через яке його передчасно замінили.

Уже традиційно збірна України грала «першим номером». Моментами, щоправда, «білі» (вперше наші земляки вийшли на матч у третьому комплекті форми) захоплювалися наступом, помиляючись у розрахунках і сподіваннях щодо прудконогих технічних опонентів. Чим ті залюбки користувалися, організовуючи небезпечні контрвипади.

Один із них у падінні головою завершував той-таки гіперактивний Арібе. Інший – призвів до фола Караваєва у карному майданчику та реалізованого Осімхеном пенальті. Так рахунок став 0:2.

Постало питання – а чи зможуть господарі переломити його хід. Адже вміння збирати нерви до купи не завадить на Євро-2020, куди хлопці прямують упевненою ходою. Саме на тлі стабільного й успішного просування українців стежкою офіційного турніру подібний ляпас у товариській зустрічі, можливо, й не був позбавлений користі. Принаймні, матеріалу для роздумів тренерський штаб отримав достатньо.

Перших висновків, очевидно, слід було чекати вже в перерві. Однак попервах перебіг подій докорінно не змінився. Українці продовжували домінувати й... помилятися. Навіть холоднокровні Лунін і Малиновський припускалися похибок. Воротар ледве не догрався, махнувши повз м’яч за межами своїх володінь, але суперники пробачили.

Господарі знайшли чим відповісти на таку поблажливість: Яремчук із Циганковим марно намагалися заколупати м’яч у сітку після гострого прострілу Ярмоленка. А згодом гарматний постріл Малиновського з правої «дев’ятки» витягнув Узохо.

Геть нічого довго не складалося в підопічних Шевченка. Чи то через експериментальність матчу. Чи то через те, що нігерійці були свіжішими (та й не довелося їм з «синтетики» повертатися на травяний газон). Чи ще з якихось причин. Навіть донецький чаклун м’яча Марлос, що обходив литовців наче манекенів, нагадував лише бліду тінь самого себе.

Здавалося, доведеться українцям вчитися на поразці. Та на 78-й хвилині крига скресла. Зінченко, отримавши пас від Караваєва, продемонстрував гібрид спринту зі слаломом і від душі пробив у ближній кут. А в наступній атаці сказав-таки своє слово Марлос – його передача на Яремчука була настільки ж ефектною, наскільки зручною для партнера. В останній фазі Роман, здається, торкнувся м’яча рукою. Але врешті-решт арбітри гол зарахували (може, як своєрідну компенсацію за суперечливий 11-метровий у ворота Луніна?).

Могли господарі й виграти, але воротар нігерійців витягнув із нижнього кута удар Коноплянки.

Як би там було, а характер збірна України виявила, що дуже й дуже тішить. Шевченко вибудовує команду, яка поступово заповнює всі прогалини в полотні пазлів дуже симпатичної та цікавої футбольної картини.

УКРАЇНА – НІГЕРІЯ 2:2 (Зінченко, 78, Яремчук, 79 – Арібе, 4, Осімхен, 34, з пенальті)
Україна: Лунін, Караваєв, Бурда, Матвієнко, Соболь, Малиновський (Шепелєв, 73), Зінченко, Коваленко (Буяльський, 67), Циганков (Коноплянка, 73), Мораес (Яремчук, 37), Ярмоленко (Марлос, 58).
Нігерія: Узохо, Айна, Еконг (Авазієм, 87), Аджаї, Коллінз, Арібо, Етебо, Чуквуезе (Денніс, 82), Івобі (Есіті, 69), Калу (Сімон, 73), Осімхен (Маджа, 90+1).
Арбітр – Валері (Італія).
Попередження: Осімхен (83).

footclub.com.ua