– У минулому турі Ліги чемпіонів «Шахтар» переміг «Барселону», і тоді всі захоплювалися грою команди, але після цього були поразка від «Дніпра-1» та нічия з «Поліссям». У чому причина таких результатів, адже це трохи непокоїть перед завтрашнім важливим матчем?
– Насправді все дуже просто, адже кожна гра має свою історію. Це перше. Кожен турнір має свою енергію та свою ціль. Для мене і для команди це важливо. Маємо нічию та поразку в цих іграх, але ми могли б легко перемогти в обох випадках, якщо б завершували всі наші атаки та реалізовували всі моменти. Іноді, якщо цього не робити, то можеш отримати нічию або програти.

Для мене це все – частина гри. Більш важливим є те, як саме ми грали. А ми дуже добре грали, особливо в останній зустрічі, створили багато гольових моментів.

Інколи трохи бракувало удачі, аби вчасно реалізувати один з моментів, змінити перебіг гри й перемогти. Я не вдоволений результатом, але сподобалася саме наша гра і те, що ми змогли показати.

– Чи побачимо ми Артема Бондаренка в матчі з «Антверпеном» та на скільки відсотків він готовий до гри?
– Він дуже важко працював, аби повернутися після травми, і вже провів з нами кілька занять. Потроху, але впевнено, він втягується в групові тренування та готується до того, щоб отримати певний ігровий час. Артем буде завтра у складі, а вже під час гри дивитимемося, чи знадобиться нам його допомога. Але я радію, що він уже на шляху до повного повернення.

– «Шахтар» уперше за рік не забив супернику, це сталося в матчі з «Поліссям». У чому причина, як вважаєте?
– Як я вже казав, ми не скористалися нашими шансами. Знаєте, іноді футбол такий. Я задоволений тим, як ми зіграли, скільки нагод створили, – це дуже добре для нашої команди. Ми не завершували наші атаки, тому отримали нічию. Але це була непогана нічия. Фінальний результат нам не сподобався, але те, як ми грали, скільки моментів створили, – це було дуже добре.

Іноді просто необхідно реалізувати один такий момент, щоб потім забити навіть більше голів. Багато чого обговорювалось після цієї гри, але для мене основним є те, як ми грали. У кожній грі є своя енергія, своя особливість. Ми завжди намагаємося знайти спосіб перемогти, але за власною стратегією.

Погано, коли зовсім нічого не створюєш, а ми створили багато. Ми разів сорок були в моменті, де могли зробити більше, ніж робили. Для мене це також важливо. Я похвалив своїх футболістів після матчу саме за те, як вони грали, за їхню енергію, дисципліну. Усе було майже ідеально, крім голів. Тут з вами погоджуюсь.

– Ви казали після останньої гри, що травма Юхима Коноплі може бути досить серйозною. Як зараз його стан?
– Коли гравець вибуває через десять хвилин після початку матчу, то ситуація може здаватися серйозною, проте згідно з першими даними ушкодження не надто важке. Він може повернутися до складу вже за два-три тижні. Добре, що відновлення не повинно забрати багато часу. Також маємо ще кілька травм після того поєдинку через агресію, що застосовували до наших гравців. Утім, на щастя, усі, окрім Коноплі, готові завтра виходити в основному складі.

– Разом з вами на пресконференцію прийшов Данило Сікан, який у першому матчі з «Антверпеном» оформив дубль. Чи очікуєте ви від нього забитих м’ячів завтра і чи проводили з ним особисті бесіди щодо того, як він має діяти у цій грі?
– Звісно, Данило в чудовій формі. Він амбіційний футболіст, хоче забивати голи, багато працює і робить великий внесок у гру команди.

Чесно кажучи, я не звик говорити про окремих футболістів, але якщо постає таке питання, я завжди ставлю команду вище за конкретних гравців. Тільки команда робить гравця кращим – не навпаки. Тому як команда ми вдосконалюємо один одного, і в цьому випадку як команда ми також допомагаємо Данилові стати кращим і даємо йому змогу забивати голи. Він стрімко розвивається, багато забиває, дуже важко працює з командою.

Звісно, як і для кожного молодого гравця, йому є що вдосконалювати. Він та інші хлопці мають великі амбіції і прагнуть проявити себе, і як тренер я цим дуже задоволений.

– Попрацювавши кілька тижнів тренером «Шахтаря», з якими труднощами ви стикаєтеся в повсякденному житті, при роботі з командою в умовах війни та враховуючи, що вона торкнулася членів родин багатьох гравців. Чи впливає це на вас психологічно?
– На мою думку, якщо ваше запитання було про роботу за тих обставин, що є зараз в Україні, то як тренер ти виконуєш не тільки задачу футбольного наставника, а й багато інших. Одна з них – це допомагати своїм футболістам почуватися добре та мати достатньо впевненості, щоб розкривати свої таланти та гарно грати.

Зрозуміло, що ситуація повністю відрізняється від усього, що кожен з нас звик бачити в наших країнах, і вона вимагає адаптації, соціальних навичок, а також прагнення дуже багато працювати кожен день, щоб команда удосконалювалася. Мені дуже допомагають працівники клубу, я за це вдячний. Як я казав минулого разу, бачу гарну організацію, люди намагаються зробити все можливе в цих обставинах, що не так уже й просто.

Як ви знаєте, моя команда вчора їхала сюди майже 10 годин. Такий графік забирає чимало сил, а особливо такі подорожі. Водночас ми маємо душевні сили, щоб прийняти цей виклик і зробити все, що ми можемо. Отже, це не звичайна ситуація, але що є, то є. Усі працівники клубу, у тому числі я в ролі тренера, намагаються докласти максимальних зусиль, щоб знайти найкращий вихід із ситуації та конкурувати з іншими командами.

– Як ви вважаєте, гравці краще виступають, бо вони представляють свою країну і націю?
– Безумовно, це є частиною мотивації і додатковим поштовхом, коли ти виступаєш за свою країну, намагаєшся дати енергію людям, які там знаходяться, зіграти так, щоб вони пишалися тобою. Але базова мотивація в тому, щоб виступити як професіонал для своїх партнерів по команді та для клубу. Разом з тим ти представляєш свою країну у Європі, і зараз дуже важливо, щоб люди пишалися «Шахтарем» і щоб ми залишилися у єврокубках якомога довше.

– Запитання про вашого друга Марка ван Боммела: чи спілкувалися ви з ним?
– Ні, ми поговоримо завтра.

– Що ви думаєте про його футбол?
– З Марком «Антверпен» досяг чудового результату, ставши чемпіоном минулого року і вигравши трофеї. Це нелегко зробити, це велике досягнення. Повага йому, його команді та клубу «Антверпен». Вони сильні суперники. Я знаю, що початок цього сезону для них склався не дуже добре, але іноді це лише такий невдалий момент, який може статися. Я думаю, він дуже хороший тренер, і він це вже показав. Його команду непросто обіграти.