– Рахунок по грі. Команда суперника дуже добра. Клас гравців на сьогоднішній день вище, ніж футболістів «Зорі».

– Я багато років, ще на «Авангарді» в Луганську вболівала та вболіваю за «Зорю». Бачила гру команди, коли ви її виводили у вищу лігу. На жаль, вже 10 років ми не граємо в Луганську. Так вийшло, що свої кращі роки «Зоря» проводить не вдома. Який з єврокубкових поєдинків за ці роки вам запам?ятався найбільше?
– Ми, на жаль, вже давно не маємо домашнього стадіону. В Луганську навіть на ігри першої ліги збиралися по 20 тисяч вболівальників. Коли ми приїхали в Гент, подивилися стадіон…В мене була ностальгія по Луганську, вболівальникам, стадіону. Грати з вболівальниками це зовсім інше.

Були гарні матчі: з «Брагою», з «Фейеноордом», з «Манчестер Юнайтед», з «Лейпцигом», «Лестером», «Гертою». Всі одразу й не пригадаєш. Завжди нас називали «мужиками», тому що незалежно від ситуації ми боролися до останнього.

На жаль зараз, практично всі хлопці в команді не були в Луганську. Війна змусила нас покинути дім. Були в Запоріжжі. Теж довелося поїхати. Зараз ми в Києві. Є складнощі. Але команда живе завдяки президенту, завдяки підтримці вболівальників.

В цьому році ми невдало розпочали, але впевнений, що «Зоря» займе своє достойне місце.

– Що скажете з приводу такого початку другого тайму?
– Гравці не почули мене. Треба було зіграти надійно, особливо перші хвилини. Знали, що після перерви суперник підсилює тиск. Гравці хотіли зіграти за рахунок короткого пасу, що призвело до втрати м?яча та голу. Це ключовий момент в грі. За рахунком 0:2 складно було вже тримати оборону.

Для глядачів гра цікава, багато моментів. Для тренера вона інфарктна.