– Звичайно, ми не задоволені нинішньою ситуацією команди у відборі, – сказав Руслан Петрович. – Ми розраховували на більше. Я припускав, що по ходу відбірного турніру ми зіткнемося з певними труднощами, хоч і не такою мірою, як це вийшло. Але нічого страшного, ми не будемо звертати зі свого шляху, і я впевнений, що рано чи пізно робота принесе свої плоди.

– За минулий рік ви переглянули 45 кандидатів до молодіжної збірної. Далі буде?
– Так. Наш тренерський штаб намагається охопити якомога більшу кількість хлопців, які б могли стати у пригоді молодіжній збірній. А в тому, що вони є, я навіть не сумніваюся.

– Чи всі футболісти, яких ви запрошували, працювали на максимумі?
– Із цим були труднощі. Не буду називати прізвища, але деяким хлопцям я сказав, що в першу чергу вони повинні звернути увагу на свою працю. Ще жоден футболіст не досягав успіхів у великому футболі, не докладаючи до цього зусиль.

– Тільки перед самим початком відбору склад молодіжної збірної поповнився чемпіонами світу U-20...
– У багатьох хлопців, напевно, була перенасиченість футболом. Хтось утомився, хтось заспокоївся, й усе це позначалося на результатах молодіжної збірної. Цей момент я не врахував. Тому побажав гравцям добре відпочити й переосмислити свою роботу. Це, до речі, стосується не тільки чемпіонів світу, але й деяких футболістів старшого віку. Але якщо це комусь не подобається, нам із ними не по дорозі. Виступ за юнацьку, молодіжну чи національну збірну – це відповідальність перед усією країною, тому більше в нашій команді не буде такого, щоб хтось відбував номер.

– У поточному відбірному турнірі молодіжка зазнала трьох поразок. Яка з них була найбільш прикрою?
– У матчі з румунами. Це був перший поєдинок, в якому ми поступилися за гольовими моментами. Мені здалося, що хлопці знітилися перед суперником. Ну і можна згадати перший тайм зустрічі з данцями. В інших поєдинках, вважаю, наша команда виглядала гідно, переважаючи опонентів за всіма статистичними показниками. Природньо, що на фініші всі дивляться на табло, а результат, на жаль, до нас поки що не прийшов. Але в будь-якому випадку ми разом із командою маємо це виправити.

– Ви б проміняли успіхи на турнірі в Туреччині й Турнірі Валерія Лобановського на кращий виступ у відборі?
– Я не хотів би робити подібного роду порівняння. Просто вдало організовані УАФ збори, які призвели до цих перемог, пройшли на одному диханні. Підопічні порадували мене своїм ставленням до справи й розумінням того футболу, якого тренерський штаб від них вимагав.

– У чому потрібно додати гравцям, яких викликали до лав молодіжної збірної?
– Одного компонента немає. Комусь не вистачає й майстерності, але основна проблема, на мій погляд, – це відсутність ігрової практики в перших командах у більшості наших виконавців. Проте тренерський штаб у них вірить, ми бачимо в хлопцях потенціал.

– З огляду на турнірне становище, руки опускати не збираєтеся?
– У жодному разі. Якщо буде хоч найменший шанс посісти потрібне місце, ми будемо за нього боротися.

– Хто зараз на коні, так це національна збірна України...
– Дуже приємно спостерігати за командою Андрія Шевченка. Я своїм підопічним завжди наводжу як приклад головну команду країни. Вона по праву здобула перше місце у своїй відбірній групі. І цього результату колектив досягнув за рахунок розуміння й чіткого виконання тренерських настанов. Молодіжній збірній у цьому плані потрібно ще додавати.

– Які, на ваш погляд, шанси збірної України на Євро-2020?
– З огляду на те, як вона провела відбір, як зіграла проти чемпіонів Європи, – усе це обнадіює. Я не хочу зараз давати якісь прогнози або співати дифірамби, але зараз синьо-жовті можуть на рівних грати з кращими командами континенту.