Шановні делегати Конгресу! Шановні колеги! На відміну від попереднього виступу моя доповідь справді міститиме набагато більше конкретних прикладів стосовно реалізації наших планів за звітній період.

Нагадаю, що у вересні 2007 року рішенням попереднього звітно-виборчого Конгресу ФФУ команді Григорія Суркіса було надано ексклюзивний, тимчасовий  п’ятирічний термін повноважень. Ви пам’ятаєте, що на той момент перед приймаючою турнір національною асоціацією постало принципове питання про необхідність створення таких правових та адміністративних засад, які б дозволили сформувати відповідальну групу фахівців для безперервної роботи над реалізацією проекту Євро-2012. Власне тому ми сьогодні і звітуємо за п’ять, а не за чотири роки господарювання у Будинку футболу. Отож президент ФФУ зупинився на концептуальних ідеологічних засадах діяльності національної асоціації протягом «п’ятирічки ренесансу». Відтак виконавчий директор федерації мусить говорити, насамперед, мовою цифр і фактів. Тому я прошу вас налаштуватися саме на такий формат моєї промови, яка є по суті другою частиною єдиного звіту керівництва головного футбольного штабу країни.

Перш за все Виконком у звітному періоді спрямовував свою роботу через постійно діючі комітети та колективних членів ФФУ,  виконуючи рішення конгресів, а також втілюючи в життя «Основні напрями роботи ФФУ з розвитку футболу на 2011-2015 роки», які затверджені Виконкомом 30 березня 2011 року. 

У документах Конгресу є детальний звіт про роботу ФФУ, тому в своєму виступі я хочу зосередитись лише на головних, з нашої точки зору, фактах і цифрах, керуючись тезою класика: істина завжди конкретна.

У звітному періоді відбулося 26 засідань Виконкому. Усі вони проходили під головуванням президента ФФУ Григорія Суркіса.

Окрім того, для оперативного вирішення питань між засіданнями Виконкому, за пропозиціями комітетів ФФУ і Адміністрації, а також віце-президентів ФФУ, шляхом телефонного опитування та у факсовому режимі було прийнято 24 постанови. Вони торкалися головним чином регламентів змагань, надання фінансової допомоги, нагородження футбольного активу. 

Починаючи з 2000 року ФФУ визначила своїм головним пріоритетом розвиток масового футболу. Відповідно, Виконком федерації приділяв саме цьому сегменту надзвичайно велику увагу.

Як свідчать експерти,  нам вдалося створити багатоступеневу, шестирівневу загальну систему, яка забезпечує підготовку футболістів від рівня – юнака до рівня – гравця основного складу команди прем`єр ліги. Навчання починається з уроку футболу в школах. 

Завдяки договору з Міністерством освіти і науки про впровадження уроку футболу в систему загальноосвітніх навчальних закладів більш ніж 4 мільйонів школярів було залучено до регулярних занять, на яких викладалися ази футболу. Дехто каже, що урок футболу поступово затухає, але насправді він перетворився на третій на тиждень урок фізичної культури в школі, що суттєво підвищило рухову активність учнів. Футбол став невід’ємною частиною шкільної програми в обсязі 34 годин на рік з 1 по 11 клас — як для хлопців, так і для дівчат (а до цього було лише 8 год. на рік, і тільки для хлопців у 5-8 класах).

Важливим аспектом нашої роботи є методичне забезпечення в шкільному футболі. За звітний період перепідготовлено більше 30 тис. вчителів, розроблений і виданий новий підручник і нова комп’ютерна програма зі шкільного футболу. Ми запланували протягом 4 років забезпечити ними всі загальноосвітні школи України, яких нараховується близько 20 тис., видаючи кожного року по 5 тис. примірників. За 2 роки нами виконано рівно половину цього важливого завдання.

Треба розуміти, що футбол не був просто штучно впроваджений в шкільну освіту. Цей процес був підкріплений  потужними програмами матеріальної допомоги. Всі прекрасно пам'ятають, який поштовх розвитку дитячого футболу дав наш проект щодо забезпечення шкіл м'ячами. Він тривав упродовж п’яти років у безпрецедентних для Європи масштабах. Важко переоцінити також і ефект від програми з будівництва майданчиків зі штучним покриттям у регіонах.

Не зайвим буде пригадати, як починалася ця історія. В 2003 році УЄФА ініціював проект з будівництва міні-футбольних майданчиків, запропонувавши кожній національній асоціації 1 млн. швейцарських франків для реалізації програми. Федерація Футболу України, отримавши ці кошти та залучивши фінансові ресурси спонсорів ФФУ, вітчизняних бізнесових структур, спромоглася побудувати більше 400 майданчиків, перетворивши пересічну програму УЄФА на значний соціальний проект в нашій країні. Таким чином ми не лише дали реальний імпульс для успішного старту цього проекту, але й змогли на високому державному рівні пролобіювати  рішення про щорічне виділення 20 млн. гривень на планове будівництво майданчиків по всій країні. Як наслідок, у багатьох українських містах з’явилося  більш ніж тисяча нових майданчиків. Проте з часом, в силу різних причин цей темп був уповільнений, оскільки держава призупинила виділення необхідних сум  для активного просування цієї ініціативи.

Ще раз повторюсь – федерація дала імпульс на старті цього проекту, сподіваючись, що держслужби та бізнес-структури на місцях зрозуміють соціальну цінність футболу і також почнуть інвестувати кошти, беручи з нас приклад. Можу сказати, що наші сподівання не виявилися марними. Відтак, за останні роки ще 200 майданчиків побудовано вже силами самих регіонів. Гарні приклади в останні рік-два ми маємо в Івано-Франківській області (зведений 41 майданчик), Закарпатській (збудовано 20 майданчиків), Миколаївській, Київській, Полтавській та інших областях.

Наступний етап підготовки футболістів – це масштабний турнір «Шкіряний м'яч», який не тільки не здає позицій, але й постійно прогресує. Загальна кількість його учасників вже становить понад півмільйона юнаків і дівчат, які представляють 40 тисяч команд. Приємно, що він сьогодні розігрує призи вже у чотирьох вікових групах. Зростає не лише масовість, але і якість організації змагань, особливо фінальної частини. Турнір має постійних спонсорів і, відповідно, стабільне фінансування.

Тепер ми ставимо перед собою завдання покращити рівень організації змагань, починаючи з найперших регіональних щаблів. Але розуміємо, що для цього необхідна потужна допомога – перш за все фінансова – від держави. Приміром, у Росії та Білорусі «Шкіряний м’яч» повністю фінансується за рахунок бюджету. Ще одне актуальне завдання – введення у структурі «Шкіряного м’яча» змагань для дівчат.

Менше з тим, «Шкіряний м’яч» не єдиний, чим багатий масовий дитячий футбол. Вартий уваги і футбольний фестиваль сільських школярів «Даруймо радість дітям!», що його проводить спортивне товариство «Колос» за підтримки ФФУ. Слід відзначити, що цей специфічний соціальний проект, орієнтований саме на сільську молодь, минулого року був визнаний УЄФА другим у Європі серед проектів масового футболу. Ще у 2010 році в ньому зареєструвалося вже понад 420 тисяч учасників, які представляли 28 тисяч команд. І якраз тут дівчата не залишаються осторонь – навпаки, ми маємо гарні показники їх участі. Маємо надію, що цей потужний турнір також вдасться утримати на високому рівні.

Цього року з’явився новий примітний турнір – Національний кубок шкільного футболу «Євро-2012», який дозволив школярам з усіх куточків України відчути причетність до грандіозної події – фіналу чемпіонату Європи з футболу. Слід відзначити, що завдяки гідному спонсорському фінансуванню, ініційованому урядом, а саме, ідеї Бориса Вікторовича Колеснікова, турнір пройшов на високому організаційному рівні. А всі його учасники — близько 10 000 команд і 180 000 гравців — отримали нагороди і сувеніри з символікою Євро-2012. Чвертьфінальні та півфінальні матчі відбулись на «Донбас-Арені» та «Арені-Львів», фінал же пройшов на НСК «Олімпійський» у присутності 46 000 глядачів.

Слід згадати також проведення Міністерством внутрішніх справ багатоступеневих змагань «Футбольні зірочки» серед так званих «важких підлітків», турніри під егідою Ліги вуличного футболу з футбольними майданчиками у ролі головних призів. Важливу соціальну роль відіграють і крупні регіональні змагання серед школярів на кшталт харківського «Турніру тисячі команд», дніпропетровського «Шкільного Євро», Київської шкільної футбольної ліги та турніру серед інтернатів для дітей-сиріт «Ти не один».

Чудовим засобом заохочення дітей до занять футболом стали і численні заходи до Дня масового футболу УЄФА.

Останній, але, можливо, найважливіший аспект сучасного розвитку масового футболу в Україні – це просування трьох потужних соціальних міжнародних проектів – Open Fun Football Schools (Відкриті розважальні футбольні школи), Respect your Health («Поважай своє здоров’я») та проект GIZ (Бюро Німецького міжнародного співробітництва) «Чесна гра».

У 2010-2011 роках було проведено 38 п’ятиденних фестивалів «Відкриті розважальні футбольні школи» (24 у Криму, 3 у Чернівецькій області, по 2 у Вінницькій та Одеській, по 1 у Львівській, Донецькій, Харківській, Луганській, Тернопільській і Закарпатській областях). У них взяли участь близько 8 тис. дітей (з них 39% дівчат). Заняття проводили волонтери, були долучені й батьки. Це був новий виклик для 83% учасників заходів, які раніше взагалі не займалися спортом. Серед цієї аудиторії дуже багато дітей з бідних або неповних сімей, сиріт, інвалідів чи хлопчиків і дівчат з іншими соціальними проблемами.

Ще 20 подібних заходів заплановано на вересень цього року. А загалом у різних спортивно-масових заходах у рамках цих проектів лише у 2010-2012 роках взяли участь більше 60 тис. дітей. 

На завершення теми особливо треба наголосити на тому, що в рамках «Хартії масового футболу УЄФА» Україна в числі перших семи європейських країн отримала статус «6 зірок» за розвиток масового футболу. Разом з нами такої відзнаки сьогодні досягли Англія, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Шотландія, Фінляндія, Данія, Уельс, та Молдова. І наразі УЄФА ретельно оцінює декого з цих претендентів на підвищення до максимально можливого статусу «7 зірок».

Досягнення української національної асоціації в галузі масового футболу отримали високу оцінку УЄФА в особі першого віце-президента ААФУ Олександра Каденка, який у 2010 році був визнаний кращим функціонером з масового футболу Європи.

А тим часом, сьогодні вже УЄФА просить нас передавати свій багато в чому унікальний досвід, в тому числі з розвитку шкільного футболу, нашим сусідам – наприклад Росії, Білорусі, Молдові, Грузії, Вірменії, Казахстану та іншим. 

Декілька років тому стартував грандіозний проект під назвою «Дитячо-юнацька футбольна ліга», де зараз змагаються 318 команд – а це приблизно 8 тисяч футболістів віком від 14 до 17 років. У 2008 році з’явились ще й національні чемпіонати серед 21-річних, а починаючи з цього року — серед 19-річних футболістів, які покликані допомогти юніорам зробити крок у дорослий професіональний футбол та які вінчають багатоступеневу вітчизняну систему підготовки футболістів.

Ще одним кроком на шляху розвитку дитячо-юнацького футболу в країні стало рішення Виконкому про створення 8 Міжрегіональних та регіональних центрів підготовки з юнацького футболу та 4 – з дівочого футболу. Усі вони успішно працюють. Реформовано систему проведення фінальної частини чемпіонату ДЮФЛ України, запроваджено Правило ФФУ стосовно захисту футболістів, підготовлених в структурі клубу. Починаючи з сезону-2012/2013, затверджено Регламент і розпочато Всеукраїнські змагання для футболістів віком до 19 років. 

Загалом за звітний період на розвиток шкільного, дитячо-юнацького та масового футболу ФФУ витратила 18 522 270 грн.

Вершиною вітчизняної футбольної піраміди є інститут національних збірних команд. Сьогодні в структурі ФФУ  функціонує 8 чоловічих та 4 жіночі збірні. Не рахуючи тренерів першої національної збірної команди країни, нині у ФФУ на постійній основі працюють 10 тренерів юнацьких збірних команд (для порівняння – у 2000-му в штаті був лише один). У 2010 році рішенням Виконкому була створена постійно діюча збірна команда «До-20» (з метою підготовки молодіжної збірної країни до наступного циклу чемпіонату Європи УЄФА), а в 2011 році – збірна команда «До-14/15», що дозволяє розпочати підготовку до юнацького Євро за два роки до змагань.

Значно розширений календар заходів національних збірних. За звітний період підготовлено і проведено 289 учбово-тренувальних зборів для чоловічих та жіночих національних команд, зіграно 214 міжнародних товариських та офіційних матчів (як на території України, так і за кордоном). Рішеннями Виконкому затверджувалися головні тренери та тренери збірних команд.

Оцінюючи результати участі молодіжної та юнацьких збірних у чемпіонатах Європи і світу слід відзначити успіх юнацької збірної (футболісти 1990 року народження), які вибороли золоті медалі чемпіонату Європи-2009 (U-19). Молодіжна збірна 1988 р.н. брала участь у фінальному турнірі Євро-2011 (U-21).

Вочевидь, головним показником ефективності роботи інституту збірних слід вважати статистику виступів гравців, котрі пройшли через юнацькі та молодіжні команди, у складі національної збірної. Так, у заявці Олега Блохіна на ЄВРО-2012 через інститут юнацьких та молодіжних збірних пройшло 17 футболістів – лише шість з них ніколи не залучались до лав юнацьких чи молодіжних збірних команд. Водночас шість гравців, які виходили на поле в складі команди Блохіна під час Євро 2012, брали участь у молодіжній першості континенту минулого року. Таким чином, сьогодні головна команда країни має молодий конкурентноздатний резерв, адже ці шість футболістів знаходяться у віковій категорії  не старше 23 років.

У цьому сенсі треба зазначити, що позитивною є не лише динаміка розширення можливостей головної команди країни у підборі людських ресурсів. Не останню роль у якісній підготовці наших збірних команд відіграє і грамотна фінансова політика. Загалом за звітний період на інститут національних збірних команд України витрачено близько 333 млн. грн., що становить 41% від загальних бюджетних витрат федерації. При цьому середньорічний темп зростання витрат на національні збірні команди становив 17%.

Утім, треба визнати, що значний обсяг підготовчої роботи, тим не менше, не забезпечив виконання завдань, які стояли перед національною та молодіжною збірними відповідно до рішень IX та наступних конгресів ФФУ. Національна команда не увійшла до вісімки найкращих на чемпіонаті Європи-2012, а молодіжна та жіноча збірні не вибороли путівки на XXX літні Олімпійські ігри в Лондоні.

За результатами їхніх виступів Комітет професіонального футболу спільно з Комітетом національних збірних, залучивши до цього процесу усі без винятку клуби Прем’єр-ліги, ініціював розробку конкретних пропозицій щодо розвитку молодіжних програм клубів – ключового елементу розвитку будь-якої клубної системи. Наслідком цієї спільної роботи стало введення починаючи з сезону 2011/12 до Регламенту змагань професіональних футбольних ліг двох Правил ФФУ, які обумовлюють наявність визначеної мінімальної кількості футболістів, підготовлених в структурі клубу, в заявковому списку А, а також передбачає захист системи виховання власних футболістів у структурі клубу.

Зазначу, що ці правила передбачають покрокове збільшення кількості доморощених гравців у основній заявці клубу з двох до восьми впродовж п’яти сезонів (до сезону-2015/16). Сама заявка на чемпіонат скорочується до 25 футболістів, що повністю відповідає стандартам та тенденціям, які існують в європейському футболі. Як наслідок, створюються умови, за яких клуби мусять активніше займатися вихованням власних кадрів. 

Переходячи до теми професійного футболу, хочу поінформувати, що у звітному періоді значна увага приділялася ліцензуванню футбольних клубів. Щорічно процедуру атестації проходило більше 55 клубів «Прем'єр-ліги» і ПФЛ України, а також аматорських клубів-претендентів на участь у змаганнях серед професіоналів. У цьому контексті підрозділом з атестації за останні п’ять років проведено 40 семінарів з представниками клубів.

Значну увагу Виконком приділяв також підготовці кадрів, співпраці з міжнародними футбольними інституціями. За поданням українських професіональних клубів та європейських футбольних асоціацій в Центрі ліцензування ФФУ у звітному періоді за програмами УЄФА пройшли навчання і отримали дипломи та ліцензії на рівні «В» 470 тренерів; «А»-дипломи УЄФА – 292 тренери; «ПРО»-дипломи УЄФА – 132 тренери. У 2011 році розпочато проведення курсів комбінованого навчання за програмою «А»-диплому УЄФА для професіональних гравців з тривалим стажем, в рамках чого 21 тренер отримав ліцензії і дипломи УЄФА. Тренери рівня диплому «ПРО» пройшли стажування в шотландському «Хартсі», клубах німецької бундесліги «Баварія», «Штутгарт», «Шальке-04», а також у київському «Динамо».

З квітня 2010 року в регіональних федераціях розпочато проведення освітніх курсів підвищення кваліфікації тренерів дитячих та аматорських команд за програмою на рівні «С»-диплому ФФУ. За цей час отримали дипломи та ліцензії  категорії «С» 336 осіб.

У рамках співпраці ФФУ з УЄФА за звітний період делегації вітчизняних фахівців відвідали низку національних асоціацій, де ознайомились з досвідом роботи закордонних фахівців за різними напрямками. Приміром, аспекти елітного юнацького футболу вивчались у Іспанії, Франції, Німеччині та Чехії. На базі асоціацій Німеччини, Голландії та Іспанії досліджувалось тренерське навчання. В Англії та Данії розглядався такий важливий напрямок, як масовий футбол; у Норвегії та Росії – жіночий футбол.

У свою чергу за цією ж програмою ФФУ організовувала та провела курси в Україні для представників двадцяти однієї національних футбольних асоціацій.

ФФУ організовані курси спеціалізації для лікарів зі спортивної медицини з акцентом на футбольну специфіку. На сьогоднішній день всі клуби Прем'єр-ліги забезпечені сертифікованими фахівцями з футбольної медицини.

У ФФУ з 2010 року створена штатна служба допінг-контролю. Щорічно у футболістів проводився забір близько 300 допінг-проб. За цей час було виявлено 12 випадків використання футболістами заборонених речовин, на які належним чином відреагували органи футбольного правосуддя.

У звітному періоді Контрольно-дисциплінарним комітетом ФФУ проведено 135 засідань. Прийнято до провадження 337 справ.

Апеляційним комітетом ФФУ було проведено 46 засідань, на яких було розглянуто 82 скарги на рішення КДК ФФУ. За результатами розгляду скарг 45 рішень КДК ФФУ залишено без змін, 27 рішень змінено, 8 рішень скасовані і 2 рішення направлені на новий розгляд до КДК ФФУ.

Протягом звітного періоду, нажаль, багато роботи мав Комітет з етики і чесної гри. Усі ці роки його члени витримували шалений тиск, однак не відійшли від своїх принципів і робили усе можливе, аби сприяти проведенню Всеукраїнських змагань з футболу в безкомпромісній спортивній боротьбі з дотриманням Кодексу етики і чесної гри «Чесна гра − дисципліна і повага» ФФУ.

Ви знаєте, скільки чорних піар-кампаній було розгорнуто проти цього комітету, персонально проти його голови Ігоря Кочетова, та й загалом проти керівництва ФФУ через те, що ми не стали замовчувати існуючі проблеми. ФФУ повністю розділяє політику УЄФА щодо нульової терпимості до проявів нечесної гри – таких як договірні матчі чи шахрайство на тоталізаторі.

Світова та європейська спільнота все більше зусиль витрачає на боротьбу з цими згубними для футболу явищами. В УЄФА створена «система швидкого попередження», спрямована на виявлення договірних матчів у всіх національних чемпіонатах європейських країн, причому не лише в елітних дивізіонах, але й других за рангом лігах та кубкових розіграшах. Крім того, при кожній національній асоціації УЄФА відтепер має власних офіцерів з морально-етичних питань у футболі або, як їх ще називають, офіцери УЄФА по боротьбі з корупцією, є такий співробітник і в ФФУ.

Також нагадаю, що в липні набрав чинності новий Кодекс ФІФА з етики. Відповідно до його положень, відтепер Комітет з питань етики в кожній національній асоціації поділений на дві палати: слідчу та судову. Скарги від офіційних осіб та гравців подаються напряму в слідчу палату, яка може прийняти рішення про початок процесу розслідування, якщо буде знайдено достатньо серйозні докази для порушення справи. Після завершення розслідування слідча палата готує кінцевий звіт, що містить усі факти та докази, й передає його у судову палату, котра аналізує документ і приступає до, власне, судового процесу. 

Безумовно, ці ключові зміни повинні бути впровадженні й у відповідні регламентні та дисциплінарні документи ФФУ.

Звітний період запам’ятається також успішними відзнаками національних збірних команд у міжнародних змаганнях. Серед них футбольні колективи жінок, футзалістів, пляжників, інвалідів з наслідками ДЦП, ветеранів та студентів — на екрані ви можете бачити загальну картину цих  досягнень.

Вперше у 2009 році жіноча національна збірна брала участь у фінальній частині чемпіонату Європи у Фінляндії. З 2012 року розпочато проведення чемпіонату України серед дівчат віком до 15 років. У 2009 році всесвітній інтернет-портал futsal.planet за підсумками голосування респондентів визнав Аліну Горобець найкращою футзалісткою планети. 

Вітчизняні футзалісти мають певні досягнення на рівні національних збірних команд. Головна команда країни в цьому році взяла участь у фінальній частині чемпіонату Європи, де виборола право грати на Кубку світу ФІФА 2012 в Таїланді. А молодіжна студентська збірна щойно стала чемпіоном світу.

Мали місце успіхи й у пляжному футболі. Зокрема, національна збірна у 2012 році виборола право участі у фінальній частині чемпіонату світу-2013 у Бразилії.

Збірна інвалідів з наслідками ДЦП стала чемпіоном Паралімпійських ігор 2008 року, чемпіоном світу та Європи. Збірна інвалідів з вадами слуху – чемпіон XX Дефлімпійських ігор-2009, чемпіон світу-2010, чемпіон Європи-2007. Збірна України інвалідів з відставанням в розумовому розвитку є чемпіоном Спеціальних Олімпіад 2007 та 2011 рр.. Збірна інвалідів з вадами зору – призер чемпіонату світу 2008 та 2011 років. Збірна інвалідів-ампутантів входить в п’ятірку найкращих команд світу.

Вистачає перемог і у наших ветеранів футболу. Чемпіоном Європи 2007 року стала команда «Рішельє» з Одеси. Чемпіонами Третіх всесвітніх ігор ветеранів 2009 року стали ветерани з команди «Металіст» (Харків). Чемпіонами європейських ветеранських ігор в Італії були ті ж таки харків’яни, а третю сходинку посів «Іллічівець-ветеран» (Маріуполь).

Студентська збірна України з футболу двічі поспіль – у 2007 та 2009 роках – виборювала золоті медалі Всесвітніх Універсіад.

Я вже згадував, скільки мільйонів гривень було витрачено ФФУ за звітний період безпосередньо на розвиток дитячо-юнацького футболу. Хочу окремо наголосити, що федерація футболу – разом із своїми колективними членами «УФІ» та «Спорт Лайн Тревел» – фактично самотужки, не обтяжуючи державний бюджет, фінансувала реалізацію низки проектів, програм, виконання міжнародного календаря матчів тощо. 

У ваших папках є фінансовий звіт за п’ять років, де ви побачите, на що спрямовувались кошти ФФУ та її партнерів, тому я не буду детально на цьому зупинятись. Лише коротко зауважу, що завдяки співпраці із «Спорт Лайн Тревел» тільки на візовій підтримці, медичному страхуванні, пільговому авіа-транспортуванні тощо українських збірних та офіційних делегацій ФФУ за звітний період зекономила 16 мільйонів гривень.

Важливо підкреслити, що за звітний період ФФУ постійно надавала безповоротну фінансову допомогу колективним членам. За 5 років ця сума склала близько 14 млн. грн. Окрім того кожній федерації була надана допомога для придбання офісної техніки та меблів, транспортних засобів тощо.

Однак ми вважаємо, що слід збільшити суму коштів, які виділяються регіональним федераціям, адже вони заслуговують на це, виконуючи дуже важливу функцію — створюючи фундамент для розвитку футболу. Це можливо зробити за допомогою, наприклад, акумулювання коштів від штрафних санкцій, які збирає ПЛ, ПФЛ та ФФУ. Річна сума цих надходжень прогнозовано може скласти близько 6 мільйонів гривен. Але ця пропозиція, так би мовити, в першому читанні, не знайшла підтримку у представників Прем’єр-ліги.

В цьому контексті, нажаль, слід говорити про наявність певного антагонізму між клубами та регіональними федераціями. Кажучи простіше, більшість клубів ПЛ взагалі дуже зверхньо ставляться до місцевих федерацій, тому на нашу думку питанню цих взаємостосунків слід приділити особливу увагу і новому керівництву ФФУ.

Незважаючи на грандіозний перелік зробленого, тим не менше, у нашої команди залишилася одна мрія яка, на превеликий жаль, досі не втілилась у життя. Ця мрія – тренувальний центр для збірних команд України з футболу у селі Гореничі, Київської області.

У 2004 році Президент України Леонід Кучма дав зелене світло цьому проекту. Але в наступна після нього влада призупинила виконання цього амбіційного плану. Долаючи бюрократичні перешкоди, ми продовжували проектувальні та підготовчі роботи, а також робили все можливе, аби акумулювати необхідні фінансові ресурси для будівництва центру.

Чергову спробу зробити наші плани реальністю було здійснено у 2010 році на XXIV звітно-виборній Генеральній асамблеї Національного олімпійського комітету України. Розглянувши пропозицію федерації футболу про необхідність проектування та будівництва в селі Гореничі Київської області Центру підготовки національних збірних команд з ігрових та інших олімпійських видів спорту, авторитетне зібрання дійшло висновку щодо доцільності створення такого спортивного комплексу.

Очевидно, що сьогодні у держави немає вільних грошей для реалізації нашої мрії. Але ФФУ не розпорошила кошти УЄФА і ФІФА за програмами «Хет-Трик» та «Гол», а також ФК за програмою «Солідарність» і не витратила їх на менш значущі проекти. Саме тому федерація має сьогодні реальну можливість, попередньо надавши до УЄФА і ФІФА проект будівництва згаданого центру, який би мав відповідне свідоцтво на право користування земельною ділянкою в Гореничах, отримати протягом одного-двух місяців від міжнародних футбольних установ фінансування в розмірі близько 7 000 000€. Це і є саме ті кошти, які ми акумулювали для реалізації нашої мрії, яку передаємо у спадщину нашим наступникам.

Завершуючи тему Гореничів хочу поінформувати вас про те, що ФФУ свого часу досягла домовленостей з Міністерством оборони України про обмін нерухомого майна містечка на квартири для військовослужбовців. ФФУ в 2004-2005 роках придбані 23 квартири на суму 2 248 600 грн. Ці квартири і досі нікуди не поділися, а знаходяться на балансі федерації і можуть бути використані за вказаною метою.

Я озвучу ще декілька цифр в контексті запитання – який  матеріальний спадок наша управлінська команда залишає своїм наступникам? Перш за все цей чудовий будинок футболу, до речі один із найкращих у Європі, футбольний стадіон з будинком із чотирма роздягальнями та конферанс-залом, два майданчика із штучним покриттям — цілий футбольний парк в центрі нашій столиці. 

Про комерційні програми, а також про очікуванні фінансові надходження до ФФУ на період до завершення кваліфікаційного циклу Кубка світу ФІФА до 2014 року в Бразилії детальніше розповість генеральний директор УФІ Олег Шкрьоба. А я хочу акцентувати вашу увагу лише на кількох ключових позиціях.

Станом на 31 серпня 2012 року на рахунках Федерації футболу залишки грошових коштів становлять – я буду злегка округлювати для легшого сприйняття на слух:

3 млн 700 тис. грн.

100 тис. швейцарських франків

414 тис. доларів

11 млн. 542 тис. Євро

Беручи до уваги очікуванні надходження від УЄФА в сумі 10 млн. 100 тис. євро та ФІФА в сумі 33 тис. доларів США, а також кошти інвестиційних проектів ФІФА та УЄФА (програми «ГОЛ» та «Хет-трік») і вартість квартир, що знаходяться у власності ФФУ, ресурс Федерації Футболу України до кінця року становитиме трохи більше 37 млн. доларів США.

Загалом же на розвиток футболу протягом минулих п’яти років ФФУ разом зі своїм партнером «УФІ» витратила більше 102 млн. доларів США.

Одним словом, ми залишаємо після себе не порожні засіки. І я щиро побажаю наступникові Григорія Суркіса примножувати цей спадок задля розвитку вітчизняного футболу.

На завершення свого виступу я хочу наголосити на тому, що наша управлінська команда гарантує достовірність кожної цифри, що прозвучала у моїй доповіді. Увесь п’ятирічний доробок належним чином систематизовано і офіційно задокументовано у тому числі з подачі багатьох колективних членів, представники яких знаходяться в цій залі. Тому я справедливо можу адресувати слова подяки кожному з вас, хто доклав своїх зусиль до такого значного результату колективної праці.

Дякую за увагу!

Конгресс-2012. Выступление Анатолия Конькова