Не хотів, але почну з телевізійної лабораторії, яка завжди оперативно передає картинки з Дому футболу. Не сумніваюсь, вона мала чергове завдання забезпечити показ атмосфери серед бомонду на жеребкуванні плей-оф.

Правда, далі завсідники «Великого футболу» схаменуться і зізнаються, що маршрут до Глазго і можлива зустріч з переможцем пари Вельс – Австрія мають чимало небезпек на шляху до Катару. Навіть віддали належне наставнику шотландців і колишній зірці «Челсі» Стіву Кларку, який плідно працює зі збірною горців.

Та і згодом четвірка мрійників в студії раптом дійшла висновку: незважаючи на щасливий жереб, наш футбол перебуває в кризі. Чи системна вона, згоди розумники не знайшли. Можливо, заважали враження від виступів у єврокубках наших клубів, які самі аналітики отримали через трансляції MEGOGO.

НАЙБІЛЬШЕ СПОДОБАВСЯ… ЯРМОЛЕНКО

Свої враження від переглянутих матчів розпочну надавати не за хронологією. Бо у «ВФ» відзначилися на диво скупим спогадом про луганську «Зорю» у Кубку конференцій. Почали з літери «А» і не дійшли навіть до «Б»… Ні, я не про вкотре повторене Скрипником обіцяння не посипати голову попелом. І навіть не про жалюгідний вигляд Імерекова, який падає у чоловічій боротьбі з Дзаньоло чи стоїть стовпом поруч із успішним Абрахамом, які забезпечили «Ромі» розгромну перемогу.

Проте говорити було про що! Наприклад, як луганці пролетіли повз Лігу Європи. Де вони у двох матчах поступилися «Рапіду», який карав їх за помилки не гірше команди Моурінью в Римі. І тому сумніватися у кризі нашого футболу не доводиться.

Інша справа, що слід звернути увагу, яким бачився сам «Рапід» у четвер на тлі «Вест Гему». Але модератору Денисову не дуже хотілося звеличувати того, хто розібрався з господарями поля у Відні майже самотужки. Андрій Ярмоленко спочатку чудово забив головою, а потім його дриблінг призвів до пенальті, яким лондонські «молотобійці» фактично закрили гру і забезпечили собі перше місце в групі Ліги Європи.

Ревниве ставлення до колишніх і нинішніх динамівців відчувається. Навіть після виступу Метревелі в рідній студії біля дошки зі спробою аналізу матчу «Динамо» – «Баварія» Денисов поспішив пояснити на пальцях: «Там був сильним лише один тайм. Як і в Ужгороді…» Сам доповідач лестиво доповнив, що можливо німецький гранд по перерві трохи приспустив повітря у шинах… Але прогресу у передостанній грі киян у ЛЧ ніде діти: 87 відсотків їхніх передач уперед були точними!

Шкода, що лише одна атака завершилася голом у ворота Нойєра. Хто його туди спрямував, аси підсумкового теле-огляду навіть не згадали. Що ж тоді дивуватися про замовчування подвигів Ярмоленка, який «помстився» у Відні за «Зорю».

На щастя, Гармаш мав слово одразу після трансляції матчу на «Олімпійському». Денис не надав ваги голу у ворота «Баварії», яка усе одно вивезла з Києва три очка. Підкреслив чуття Луческу, який випускає його на вістря атаки, хоч сам із усмішкою зазначив, що нападником себе все одно не вважає.

Здається, осад поразки в Лізі чемпіонів залишиться і в матчі УПЛ з «Минаєм». Гармаш матиме не одну нагоду вбити інтригу до перерви, але найбільшим здобутком залишиться влучання у поперечину…

Підбиваючи підсумки виступів у Лізі чемпіонів, із сарказмом йду хибним шляхом своїх опонентів. «Шахтарю» в Мілані й інтригою похвалитися не довелося. Вацко був відвертим: «Якби не Трубін, могло б бути 6:0 на користь «Інтера». А Леоненко порадив ретельно готуватися до заключної гри з «Шерифом» Вернидуба, якому гроші теж потрібні.

ДЕ ШКВАРЧАВ IQOS ДЕ ДЗЕРБІ

Матчі за участю 16-го туру «Динамо» і «Шахтаря» переглядав особливо уважно. Навіть картинки в ложах були цікавими. В Ужгороді об’явили про наявність на стадіоні володаря «Золотого м’яча» Ігоря Бєланова. А у Кропивницькому за склом показали дискваліфікованого на матч із «Інгульцем» наставника «Шахтаря». Де Дзербі там вправлявся з айкосом, який був не зайвим через здобуту мінімальну перемогу в гостях.

У матчі з «Минаєм» столичне «Динамо» теж отримало несподіваний клопіт. Швидко забитий Циганковим пенальті мав бути до перерви закріплений ним же. Іменинник Вербич терзав оборону господарів, а про невезіння Гармаша я вже згадав раніше. Про непростий перебіг другого тайму, як з’ясувалося, попереджав Луческу. Кому як не наставнику знати, скільки сил залишили його гравці у бойовищі з «Баварією».

Мав надію на інтригу і коментатор Вацко. Правда, скромну: «При перевазі в один гол будь-яка випадковість може залишити «Динамо» без перемоги…» Але загрозу значно посилив наставник «Минаю». Леонов зробив три заміни, які істотно вплинули на сюжет. Селезньов і Месхі були дуже близькими до взяття воріт Бущана. Ще раз сам воротар врятував киян від неминучого гола.

…Гойдалки припиняться лише наприкінці щедро компенсованого арбітром Деревинським часу. Капітан Сидорчук здійснив рейд флангом на суцільних вольових і напрочуд точно надіслав м’яча на Шапаренка. Микола вкладе в удар злету всю злість на себе і партнерів. Надто забагато волі вони дали супернику, який значно поступається у класі.

БЛИСК ЗДАЛЕКУ

Повертаючись до теми системності негараздів у нашому футболі, одразу помічаєш, що ми здебільшого живемо надіями на майбутнє. Мрійники про Катар вже сподіваються на стадіон «Хемпден парк», де ми перемогли шведів на ЄВРО-2020. І не звертають уваги, що тепер щаслива для українців і забита вщерть арена буде вболівати за рідних шотландців.

Найбільш затяті все одно радіють, бо на господарів тиск буде подвійний. І пригадують перемоги збірної України у Гельсінкі та Зениці. Відтак у разі успіху в першому матчі плей-оф перебуватимемо у майже нірвані – бо недалеко їхати за остаточною перепусткою на ЧС-2022 до Вельсу, а в іншому випадку поквитаємося в гостях у Австрії за найбільш безпорадний матч на континентальній першості.

Окрім того, що мені не подобаються такі вільні фантазії, дратують порівняння складів і можливостей. Звідки і кому знати, які вони будуть у березні?..

Не хотілося вертатися у харчевню «ВФ», проте згадка там про віскі, яке додатково може вплинути на шотландців 24 березня, зобов’язує. А ще заслужений нападник в студії припустив, що Левандовські забив «Динамо» ударом через себе випадково.

Заздрісникам не пояснити, як куються справжні досягнення. Інколи титул найкращого у сезоні можуть вручити і за вислугою успішних років. Мессі у Парижі отримав сьомий «Золотий м’яч», хоча сам чудовий Лео вважає, що головний конкурент – неперевершений форвард «Баварії» Левандовські – був би гідним його володарем.

Тепер Роберту нічого не залишається, як вибити у березні з кола претендентів на участь у ЧС-2022 Росію. Збірна Польщі з ним і без нього – дві різні команди. Може це ліпше вплине на вибір France Football?