Другий тур завершився потужними починами «Динамо» та «Зорі» у новій першості УПЛ. Чемпіон України матчем з «Вересом» (4:0) гучно повідомив, що повертається до справ. Бронзовий призер у поєдинку з «Інгульцем» у такому ж агресивному стилі (5:1) запросив киян на принципову очну зустріч у третьому турі.

Утім, цьому результативному дуплету передував пост Андрія Шевченка, який він виклав у мережу. Там навпаки – йшлося про завершення співпраці з УАФ і неповернення до обов’язків.

Про пікантні обставини навколо закінчення контракту з головним тренером синьо-жовтих згадаємо ближче до завершення моїх роздумів. Давно набридли постійні переховування у кущах і підозрілий шурхіт в Будинку футболу, де засіли видатні різники дійсності.

А вболівальнику хочеться, щоб футбол жив, похід на трибуни був комфортним, а трансляція на екранах і моніторах якісно радувала око. А ще кортить цивілізованості та прозорості у діях футбольних чиновників. Із чим катастрофічно не складається.

ОБРИСИ ГОЛОВНОГО ПРОТИСТОЯННЯ

Наставники команд, які поступаються лідерам УПЛ, часто бажають «Шахтарю» і «Динамо» одноосібно розіграти головні призи. У цьому завжди є певна самоіронія маленьких клубів, які завчасно здаються. Щасливий, що наставник «Львова» Безсмертний не зичив команді Де Дзербі легкого життя у місті Лева, а Вірт одразу попередив, що численна публіка не побачить автобус «Вереса» на полі НСК «Олімпійський».

Як дотрималися слова, ставало очевидним вже під час п’ятничної трансляції на «Футбол 1». Репортаж гри «Львів» – «Шахтар» довірили Круторогову. Довгий час він перебував у напрузі. Вже початок матчу дивом не завершився результативним випадом Ернеста, і такі спроби різких і несподіваних уколів від господарів ще трапляться не раз.

Коментатор дратувався, що гості рухаються підтюпцем і були не в змозі розхитати захисні порядки господарів. Смішною була його репліка: «Ернест виглядає проти Додо дуже злим, але «гірчичник» отримує за розмови з арбітром Балакіним…» Невідомо, чим би обернулося бажання городян не поступитися гірникам, якби Де Дзербі не випустив «героя» ЄВРО-2020 Марлоса і Дентіньо. Як не дивно, асистом і голом вони різко схилили шальки терезів на користь фаворита. А розмови Круторогова про матч кваліфікації ЛЧ з «Генком» стали більш актуальними і доречними.

Честолюбні плани Вірта зіпсувати настрій чемпіонам УПЛ не справдилися одразу. У «ПроФутболі» незлобливо насміхалися над його обіцянкою не ставити автобус перед воротами кіпера Когута. Київські динамівці нагадали збірну Англії у другому таймі чвертьфіналу ЄВРО. У матчі з ким – нагадувати зайве. Вправність ударів головою Попова і Гармаша не поступалася Кейну…

Іще мене обнадіяла готовність Тимчика, який не лише виконав чудову гольову подачу з гри. Третій гол у його виконанні – справжній шедевр. Окреме дякую коментатору Пейчеву, що не розвів звичні для своїх колег теревені про ближній кут. Навпаки – пожалів капітана «Вереса», на долю якого випав гарматний і невідпорний постріл. До нього автор шедевру творчо обробив зразковий пас Андрієвського з глибини.

До перерви (коли фактично матч був закритий повністю) «Динамо» відзначалося чітким переходом до атакуючих дій і контролем м’яча. Єдине, що непокоїло Пейчева – як це Гармаш міг вийти на позицію форварда?! Ясність внесе помічник Луческу Карас. Він довів інформацію, що головному тренеру «Динамо» подобається стиль Дениса, який може бути корисним всюди і атакувати з будь-якої позиції.

Та і кожна людина, яка спостерігає кар’єру Гармаша в рідному клубі, знає – це був найперспективніший український гравець своєї генерації. Якщо йому вдасться пережити другу молодість, то це ще одне браво в бік наставника Луческу. Якому, звісно, бажаємо якомога швидкого одужання від невчасної застуди перед відповідальними матчами.

КОГО СВАТАЮТЬ ОЧОЛИТИ ЗБІРНУ?

Повернення «Великого футболу» (після спроб докладно віщати про ЄВРО), розпочалося двічі сенсаційно. Денисов заговорив в ефірі українською. До довершеності ще далеко, але сміливість вітається. Поруч модератор посадив Вацка, якого можна вважати в студії знавцем мови.
Від надмірного хвилювання не врятувало. Пишаючись власними джерелами і знанням, що у збірної України буде новий штаб, Денисов геть забув, як повністю лунає прізвище колишнього його глави. Постійно вживав «Шева», що зовсім не личить багатодітному батькові з Лондона. Не згадую вже про недавнє воркування з придихом у скайпових включеннях.

А далі пішла катавасія з обранням нового наставника. Обізвався Метревелі, який не сумнівається, що краще кандидатури Луческу в країні не знайти… Не буду про страхи і бажання збити головного суперника «Шахтаря» з вірно обраного курсу. До того ж сам Міхо порахував вірогідність такого вибору – 0,1 відсотка.

Інтерактивному голосуванню залишили двох кандидатів – Реброва і Маркевича. Про головного «ждуна» Мирона ще буде що згадати. Він вже відзначився раніше повною готовністю заповнити посаду собою.

Трохи пізніше майнув у споминах і фартовий Блохін. Прикро, що не було у списку кандидатів Шовковського. Людина працювала у штабі Шевченка і має бути близько знайома з доробками і сміливим перетвореннями у національній збірній, про яке ми всі наслухалися досхочу.
Інша справа, що відбір на Мундіаль-2022 у Катарі розпочався не блискуче. Три пункти з дев’яти можливих – гарантована перспектива розгрібати новому наставнику чужі стайні.

ЯК У ПРИСЛІВ’ЯХ ПРО КУМІВ

Найбільше лякає у фольклорі порада «не тратьте сили, куме, йдіть на дно…» Тому, більш логічно розпочали у «ПроФутболі». Модератор Звєров зажадав цивілізованого підходу. А саме – до рішення Андрія Шевченка йти зі збірної мала б додатися офіційна позиція УАФ, якої ніхто не почув.
Пост Шевченка у ФБ прочитав керуючий Комітетом збірних Маркевич і відзначився традиційним для себе коментарем: «Нічого не знаю. Як буде далі, залежить від Шевченка і УАФ…»

Враховуючи місце праці і нинішню грошовиту посаду пана Мирона, дуже нагадує репліку гоголівського персонажа «Ревізора»: «Будьте щасливі, а я не винен!» А оцінюючи жалюгідний стан всіх інших збірних команд, окрім національної, ревізор давно потрібен.

Тим часом телевізійні аналітики дружньо послалися на інсайди про двох кумів, які не порозумілися у фінансовому питанні. Тоді взаємостосунки Шевченка і Павелка вже вийшли на відомий рівень: «Куме, годі їсти, бо не буде вам на пироги місця». Чи ще таке: «Їжте куме борщ, а я буду м'ясо, або я буду м'ясо, а ви борщ».

Найсмішніше, що тема кумівства у «ПФ» на цьому не закінчилася. Уболівальникам не відомо про ставлення УАФ і до очевидної ганьби – вильоту полтавської «Ворскли», бо ми ніколи не поступалися клубам з Фінляндії у єврокубках. Чи не надихне це додатково національну команду «пугачів», яка вдома прийматиме нашу збірну у відборі на ЧС-2022?

Про це припущення у студії «ПроФутбола» не згадали. Але модератор повідомив про розрив наставника Максимова з багаторічним помічником Уляницьким, з яким вони пройшли Крим і Рим у багатьох клубах. Звєров одразу зажадав пояснень у… експерта Цихмейструка: «Усі знають, що ви кум Уляницького!»

…Соромно зізнаватися, я про цей факт не знав. Як і абсолютна більшість уболівальників. Цихмейструк колотися не став. На підставі, що кум йому нічого не коментував.