Звичайно, оптимізму небезмежного, але починати офіційний футбольний рік з перемоги завжди приємно. Не певен, чи можна поставити на один щабель вікторію «Полісся» у турнірі на зборах у Туреччині? Але новоявлений Winter Cup, здобутий командою з Житомира, мав відгомін на усіх ресурсах, близьких до «футбольних» каналів.

Там очікували, що у вирішальному матчі переможцю дасть бій «Металіст», але марно. Команда Юрія Калитвинцева здобула умовний трофей заслужено. Окрасою фіналу став гол Козака після слаломного проходу до воріт Рибки. Небуденно прореагував на коментар у медіа сам наставник переможців: «У Козака вселився Мессі? Нехай він скоріше з нього виселиться…»

Не маючи трофейних здобутків у «зимовому кубку», новий наставник «Чорноморця» радіє і окремим відрізкам, які показує його команда взимку. Про це Роман Григорчук охоче розповів у програмі Winter Studio. Результати матчів він обговорювати і не збирався. Розцінив їх як шоу.

З ВІРОЮ У ЗДІБНУ МОЛОДЬ

Незалежно від статусу команд, наставники мають власні уявлення про завдання на зборах. Незалежно, беруть вони участь у придуманих змаганнях чи діють за власним графіком і розрахунком.

Поруч із голодним до успіхів Нересом не пасуть задніх молоді гравці «Шахтаря». Окрім Мудрика і Коноплі, Де Дзербі подобається ще й Бондаренко. У черговому випуску «ТаТоТаке» на цьому наполягав один із його ведучих Співаковський. Ефір був особливим – програмі виповнилося чотири роки. За влучною ремаркою Михайла, «гарний вік, коли складають літери і пробують читати».

Своє доповнення було у сусіда ліворуч. Болотников загострив, що саме в чотири роки діти вчаться брехати, але поспішив заявити, що присутніх це не стосується. Сеньків дипломатично промовчав.

…Поринув і сам у проміжні роздуми. До роботи «татотаківців» ще повернуся. Адже попри сумніви чи певний спротив окремим їхнім еквілібрам, вони плекають творчий пошук і позбавлені набридлого схематизму.

А поки про незаперечно-успішне. Усі динамівські відео джерела віддали належне перемозі команди Костюка у Галісії. Не приховував емоцій й Ігор Суркіс. Він порадів виходу в 1/8 фіналу Юнацької ліги команди, яка мала страхітливі кадрові втрати до гри із «Депортиво». Слова президента «Динамо»: «Я завжди вірив у нашу молодь!» неможливо вирвати з контексту. Його позиція відома і послідовна. На відміну від багатьох «поборників» українського футболу, які засіли у кабінетах і вдають, що керують процесом.

Важко сперечатися із висновком, що в «Динамо» триває комплексна робота, у якій задіяні всі: від Луческу до тренерів ДЮСШ. Власник клубу впевнений, що ряди першої команди незабаром поповнять Яцик, Бражко, Боль та інші талановиті вихованці.

А поки жереб звів на євроарені динамівські надії з однолітками з Лісабона. «Спортинг» прийматимемо вдома і, сподіватимемося, що дамо бій у найсильнішому складі.

ПРО КОБРУ ІЗ ЗАСТАРІЛОЮ ОТРУТОЮ

Я не мав упереджень до вибору героя у проекті Вацко Light. Ставлення до Олександра Заварова у багатьох вболівальників від позитивних і аж до захоплених. Існувало єдине побоювання, щоб розмова не скотилася у безмежжя з назвою «Бійці пригадали минулі дні». Прикро, але сталося.

Майже битих дві години модератор демонстрував дикувату обізнаність, починаючи від виховних методів тренера Зоніна, любові до дешевого «шмурдяку» і ще до казна-чого. Заваров намагався слабко заперечувати: важко було відмовлятися від застілля під час виїздів на матчі до Баку, Тбілісі або Єревана, де міг випити хіба «шампанського» і закусити гранатами із мандаринами. Що таке справжнє шампанське, дізнається вже у Франції.

Та навіть цей шляхетний набір на столі не дозволяв новітньому поколінню вболівальників зрозуміти, як же зірка київського «Динамо» опинилася в одному з найкращих клубів тих часів «Ювентусі»?! Ситуацію врятував сам запрошений. Він іще розповів, як перейшов до «Нансі» за протекцією друга Платіні.

Стало смішно, коли Вацко одразу поцікавився, чи не залишилася у гостя в Лотарінгії нерухомість? А ще – як у Заварова зі знанням французької мови? Я чекав, що футболіст-легенда запевнить: без книг Альбера Камю у першоджерелах і нині спати не лягає.

Та час розмови дозволяв компенсувати і більшу непідготовленість Вацка до інтерв’ю. За хронологією дісталися подій навколо ЄВРО-2012. Заваров відзначив цілеспрямованість Платіні і Суркіса-старшого у просуванні футболу у Східну Європи і захисту здобутого права Польщі з Україною провести цей турнір. Окремою драмою, яка тоді насувалася, згадав жагуче бажання Німеччини вихопити престижні змагання у нас з рук.

Здобутком не модератора, а його співрозмовника став спомин про друга Мішеля, який телефонував другу Сашкові до Києва. Платіні бідкався, що підготовка до ЄВРО зривається. Той заспокоював: «Усе буде гаразд». Президент УЄФА хвилювався: «Який гаразд, коли у вас там кінь не валявся?» Врешті все відбулося так, як і обіцяв своєму товаришу Заваров…

Що тримав у пам’яті Вацко під час нескінченої розмови, яку здебільшого класифікую «ні про що»? З точки зору своєчасності, особливо. У хаотичному борсанні в спогадах він спрямував гостя до наступного ЄВРО-2016. Того, до якого збірна України пробилася не без допомоги Заварова, але перед поїздкою до омріяної Франції в штабі Фоменка він поступився місцем Шевченку.

Інтерес у автора Вацко Light був невибагливим. Перше – чому Фоменко не відстояв свого помічника? Заваров відповіді не мав, а Михайлові Івановичу не телефонує, бо вони – люди різних поколінь. Та, ймовірно, справжня мета інтерв’ю виявилася в укритій мохом інформації: Заваров, за інсайдом колеги Сеньківа, отримав гроші за виклик до тієї збірної Валерія Федорчука. Звісна річ, Вацко не міг не скористатися можливістю… Однак його гість обговорювати цю тему визнав нижче власної гідності.

Отже, чи то постать, чи то лаври Сеньківа не дають спокою модератору. Можливо, тому що Вацко не раз зазнавав вбивчих епітетів від шибеника із «ТаТоТаке»? Ось і вирішив тому трохи віддячити. Але із помстою щось не вийшло – кобра пережила власну отруту.

ВИСНОВОК: НЕ ПОСПІШАЙ ІЗ ВИСНОВКАМИ!

Значно більшого я чекав і від розмови з Віталієм Ревою. Ще і тому, що у минулому випуску SportArena Марина Машкіна зробила роботу, недосяжну для Вацка. Розмова з помічником Луческу Карасом вийшла змістовною і без натяжок. На цей раз в іншого модератора так не вийшло.

Воротар ФК «Лівий берег» продовжує кар’єру діючого гравця у 47 років! Це не лише подвиг, а й окремий інформаційний привід. А ще колишній конкурент Шовковського за місце у воротах «Динамо» і збірної України має досвід роботи у КДК! Здавалося б, є про що поговорити… Та, на жаль, бесіда виявилася поверховою. Місцями цікаво, проте не більше.

Неординарним хіба було запитання до Реви: «А чи міг би він очолити УАФ?» Несподівано? Модератор припустив, що до футболіста, який знає смак гіркого хліба, довіри було б більше. Проте на цю гіпотетичну пропозицію Віталій не пристав. Оскільки вважає, що в нашій системі керувати футболом – справа політична…

Наостанок додам, що мене завжди бентежить легкість, з якою наші аналітики у відео-проектах сягають власної правоти. Вони не сумніваються, що Де Дзербі вже знайшов заміну Степаненку в особі Бондаренка. Або наставник «Дніпра-1» Йовичевич тішиться здібностям Вантуха, який повністю замінить на фланзі Дубінчака.

Ренесанс «Динамо» теж пов’язують з влучністю на зборах Вітіньо або з реакцією Кулача на свій шалений гол у верхній кут. На тлі того, що він сприйняв власну дію як належне, у «ТаТоТаке» навіть дійшли висновку, що це майже гарантія його твердому місцю в основі. А що, Владислав мав скинути футболку і бігати з оголеним торсом полем у тренувальному матчі?

На мою думку, аналітикам, насамперед, не слід робити двох речей. Копирсатися у минулому, не єднаючи його із сьогоденням. Але не треба й бігти і попереду потяга. Адже будь-який гідний тренер усе одно робить власні висновки.

Передбачити ж їх у Луческу, вважаю, взагалі важко. Мені навіть пригадалися слова одного захисника, який ілюстрував ситуацію, коли його залишали на самоті з Роналду, а той мав простір: «Це ж безліч фінтів протягом секунди!» У нашому випадку – варіантів.

Тому більше зважаймо, наприклад, на слова помічника Гусєва, що головний тренер динамівців ще випробовує різні поєднання виконавців на зборах. Так само Де Дзербі або інші наставники клубів, які відчувають дихання близького відновлення чемпіонату УПЛ.