Чи надовго, буде видно найближчими місяцями. Кореспондент поговорив із Кравченком в Австрії під час тренувального збору «Динамо».

– За тренерства Сьоміна вам не вдалося потрапити до основного складу. Чому?

– Не можу сказати, що недопрацював на тренуваннях. Робив усе, чого вимагав Сьомін. На зимових тренувальних зборах усі матчі відіграв у стартовому складі, згодом вийшов у двох іграх проти «Валенсії» в Кубку УЄФА. Не можу сказати, що провів їх невдало. Адже «Динамо» пройшло іспанців. А після цього перестав потрапляти до основи. Та я не зациклююся на цьому. Головне завдання нині – завоювати місце в стартовому складі. Тепер із новим тренером маю нові надії.

– На Юрія Павловича не ображаєтеся?

– Навпаки, при ньому «Динамо» повернулося на високий рівень. Вийшло до півфіналу Кубка УЄФА, із величезним відривом перемогло в чемпіонаті. Маємо лише дякувати Сьоміну за професійну роботу, новий досвід. Справді, в нього було 12-13 футболістів, яким він цілковито довіряв. Але це вибір тренера, стиль роботи. Має на це повне право.

– У Газзаєва інший підхід?

– Побачимо, проте два рівноцінних склади, як дехто каже, у команді бути не може. Є кістяк із 16-17 футболістів, на яких тренер найбільше розраховує. Нині моє завдання – потрапити до таких.

– Чим займаєтеся у вільний від тренувань час?

– Зараз стільки доводиться працювати, що у вільну годину хочеться лише відпочити. На щастя, в нашому готелі є чудовий відновлювальний центр. Іноді ходжу на тренажери або в зал аеробіки. Залюбки плаваю в басейні, відвідую сауну. Після вечері залишається час поговорити по телефону. Дехто з хлопців віддає перевагу комп’ютерним іграм. Читати я не дуже люблю, хоча іноді можу погортати журнал. Набагато цікавіше поблукати Інтернетом.

– Де подорожували під час відпустки?

– Спочатку поїхали з дружиною до Греції, звідти завітали на кілька днів до італійського Неаполя, до друзів дитинства (Кравченко змалку жив у італійській сім’ї. – Ред.). Останнім місцем подорожі став Рим. На жаль, щоб обдивитися добре столицю Італії, треба значно більше часу, ніж ми мали. Тож є бажання наступного року повернутися до Вічного міста.