– Пане Орєхов, вам довірили судити матч Іспанія – Естонія. Це приємна несподіванка? – Дуже добре, що нашим суддям довіряють в Європі. Недавно Ігор Іщенко судив гру збірних Німеччини та Ліхтенштейну, яка зібрала 45 тисяч людей. І ось тепер і мене запросили на відповідальну міжнародну зустріч. Не кожного ж дня стаються такі події. Тому, звісно, мені було приємно довідатися, що мене запросили на цю гру. То буде мій другий матч цього відбіркового циклу. Я вже обслуговував зустріч Чорногорія – Болгарія.

– Як суддів запрошують на міжнародні матчі? Як усе відбувається технічно? – На мою електронну скриньку присилають запрошення. Я підтверджую, що погоджуюся. Тоді ж обираю авіамаршрут та вказую імена асистентів та резевного рефері, яких я сам обираю. Останнім часом я суджу разом з Олександром Войтюком, Олегом Плужником та Андрієм Шандором. Я їм довіряю і з ними почуваюся комфортно. Разом ми відсудили п’ять міжнародних поєдинків. У нас багато спільних інтересів і упродовж трьох діб ми маємо про що поговорити. У чемпіонаті України нам не доводиться часто разом обслуговувати матчі.

– Чи бувають форс-мажорні обставини під час поїздок наших рефері на закордонні матчі? – Ні, ми не маємо права на форс-мажорні обставини. Візьмімо для прикладу нашу поїздку на Фарерські острови. Через затримку рейсу нам довелося десять годин очікувати в аеропорту Мюнхена. Прибувши до Копенгагена, ми мали лише 25 годин на те, щоб оформити все необхідне для відльоту на Фарерські острови. Ми вчасно дісталися Фарерів. Якщо би запізнилися, то прилетіли б наступного дня і все одно мали би півтори доби на підготовку. Знаючи про проблеми з добирання на Фарерські острови, ми почали туди вирушати за три доби. Судді не можуть спізнитися на гру.

– Олеже, всі ми аналізуємо рівень гри футболістів, рівень кваліфікації тренерів. А як ви оціните рівень нашого арбітражу, до якого завжди є претензії? – В Україні та в Росії дуже високий рівень суддівства, бо нам не дають права не помилку. Ми працюємо під призмою критики, тиску і працюємо уважніше, аніж наші іноземні колеги. Дасть Бог, ми якісніше судитимемо за іноземців. Нам просто треба більше довіряти. Іноді наші помилки варто сприймати як нормальне явище. Складовою футболу є помилки футболістів, тренерів та суддів. Якщо футболістові пробачають помилки, то арбітрам не завжди.

– Але ж ще два роки тому арбітри мали значно суворіші правила... – Ви праві. Нас постійно лякали дискваліфікаціями, штрафами, пониженнями у класі. Зараз настали кращі часи. Тиск зменшився. Нас можуть перевести у першу лігу після трьох «двійок». Колись за кожну «двійку» треба було на місяць забути про матчі вищої ліги. Зараз цю дискваліфікацію відмінили. Нам дали трохи спокою, це поліпшить якість арбітражу.

– Львівські «Карпати» домагаються дискваліфікації Віталія Годуляна... – Скандал з Годуляном шкодить суддям. Якщо клуби втручаються в суддівську кухню, то це недобре. Передовсім тому, що про всі скандали знають представники УЕФА. У цьому я переконався під час недавнього Євро-2009 у Донецьку та в Маріуполі. Спілкуючись з представниками комітету арбітрів УЕФА я здивувався: вони оцінили дії Можаровського, Даньковського в окремих матчах. І якщо в Україні роздуватимуть скандали, то користі для наших суддів в Європі буде мало.