Одразу після призначення головним тренером збірної України Мирон Маркевич заявив, що його підопічні повинні грати на стадіонах, які прийматимуть Євро-2012. Отож Львову, як казав тоді наставник, найближчим часом матчі збірної не загрожують. Тепер же Маркевич змінив думку. Мовляв, збірній для покращення рейтингу потрібні перемоги навіть у спарингах, а у Львові «синьо-жовті» ще не програвали.

– На зустрічі з керівництвом ФФУ ми домовилися, що збірна проводитиме матчі в різних регіонах. Хочемо, щоби мешканці різних міст могли на власні очі побачити гру нашої команди. Як відомо, першу гру проведемо 25 травня у Харкові проти команди Литви. Потім плануємо перебазуватися у Львів, де маємо зіграти із румунами. ФФУ уже спілкувалася із львівською владою стосовно гри нашої збірної. Тепер справа лише за галичанами. А на початку червня зіграємо на виїзді з норвежцями. Сподіваюся на те, що наші плани вже не коригуватимуть. Вже й так було багато змін. То з Ганою мали грати, то з Алжиром. Але вони постійно щось змінювали, ніяк не могли визначитися зі своєю підготовкою до чемпіонату світу.

– Зрештою, ФФУ домовилася про спаринг із румунами. Зважаючи на те, що наша команда готується до першості Європи, ця зміна суперника вам лише на руку…

– Погоджуюся… Румуни в Європі не на останніх ролях. Я ж хочу, щоб наша збірна грала проти найсильніших суперників. У наших планах іще цього року спаринг із голландцями. Це взагалі чудово. 

– Наприклад, збірні Бразилії за товариські матчі із не найсильнішими командами беруть гроші. ФФУ не планує платити суперникам за спаринги?  

– Про те, що бразильці й інші топові збірні мають прайс на товариські матчі знаю лише із чуток. Із керівництвом ФФУ ми про таке ніколи не говорили.   

– Чому ви вирішили провести перший збір національної команди лише в травні – після закінчення клубного сезону, коли всі футболісти думками вже будуть у відпустці?

– Ні в яких відпустках вони не будуть – приїдуть через чотири дні після завершальних матчів своїх команд. А вже 25 травня – перша гра з литовцями. Збирати гравців раніше я не бачу сенсу. До кінця травня вони повинні перебувати в клубах, а ми за ними спостерігатимемо, щоби зібрати всіх кращих на перший збір.

– Результати товариських зустрічей матимуть для вас принципове значення?

ж тоді виходити на полі? Хоча мене також хвилює рівень гри в товариських матчах, але ж це від їхніх результатів залежить, яке місце займатиме збірна в рейтингу FIFA.

– Мироне Богдановичу, в середу (7 квітня) ви всього на кілька годин навідалися до Львова, щоб переглянути гру «Карпат» із «Таврією». Це вже не вперше вам доводиться вириватися із Харкова, щоби побачити в інших містах потенційних збірників. Від такого ритму сумісника дуже втомлюєтеся?

– Звісно, роботи стало значно більше. Побільшало також і відповідальності та нервової напруги. А тут іще й «Металіст» грає не так, як би хотілося. Через місяць потрібно оголосити список збірної. А тому нікуди не дінешся, доводиться подорожувати Україною, проглядати збірників. Добре, хоч помічники допомагають. На втому не скаржусь, знав, на що йду.

– У вас уже є розширений список футболісті?

– У нас немає багато кандидатів. Визначили коло кандидатів із 20-25 футболістів, але про прізвище краще не питайте, все одно нічого не розповім (сміється).         

– Коли ми з вами попереднього разу спілкувалися, ви нарікали на те, що українці в іноземних клубах не мають практики. Воронін і Алієв це питання, схоже, вирішили. Інша справа в Тимощука та Чигринського. Вам не здається, що для збірної буде краще, якщо вони змінять клуб?

– Я б дуже хотів, щоб Анатолій усе ж зумів пробитися до складу «Баварії», а Дмитро до складу «Барселони». Якщо не вдасться, то вони і самі все прекрасно розуміють... Гравцеві збірної потрібна ігрова практика. У будь-якому випадку ми на них розраховуємо.   

– Не дивлячись на те, що 2012 року Тимощуку виповниться 33 роки?

– Це ігровий вік. Він товаришує з режимом, тому навіть не сумніваюся, що й через два роки Анатолій буде у повному порядку.