Валентин Щербачов: «Наш марафон продовжується і в нашій студії той, хто в принципі приніс прекрасну ідею, яка б об’єднала нашу націю, і не було б ніяких політичних ігор. Григорій Михайлович Суркіс - президент Федерації футболу України. Сьогодні футбольний тур, тому Григорій Михайлович у нас після футболу. Григорій Михайлович, чи не опускаються руки? Ось нещодавно телефонували глядачі: «Ну, що ж робиться, що ж по Євро-2012 стільки няньок з’явилося і охочих до цієї ідеї підійти? Ну, начебто відбудеться все ж таки?»

Григорій Суркіс: «Безумовно збудеться! Не потрібно, щоб ми зараз яким-небудь чином виказували невпевненість, песимізм. Я переконаний в тому, що сьогодні, перебуваючи на вашій передачі, де ви кажете, що здорова нація – це наше майбутнє, наші дітлахи, ми дорослі повинні розуміти це. Для них ми і працюємо. Для дітей, для онуків, для того, щоб кращою зробити нашу країну, у тому числі - щоб ми були здатні виконати всі ті гарантії, які надали УЕФА. А УЕФА, безумовно, зробить все для того, щоб ніяким чином не ставити під сумнів проведення чемпіонату Європи саме в нашій країні разом з Польщею».

Валентин Щербачов: «Отже це дійсно для майбутнього нації. У нас тут відомий економіст Володимир Лановий казав, що треба відділяти все ж таки цей елітарний проект, а ми почали з ним сперечатися, що все ж таки проект, як ви кажете, для майбутнього, нашої нації, геть для всіх. Теза елітарності вона якось не проходить в цьому?»

Григорій Суркіс: «Я взагалі вважаю, що недоречно наголошувати на тому елітарний він чи ні. Не слід сьогодні називати елітарним проект, якій є третьою по значимості спортивною подією в світі. Фінал Чемпіонату Європи – це дуже потужний захід, це можливість побудувати фактично нову країну, побудувати нову інфраструктуру, модернізувати існуючу. І, коли ми кажемо, що цей проект - виключно для еліти, то я мушу уточнити. Цей проект - для тих людей, хто обирає владу. А вже влада - як еліта - мусить зробити все, щоб здійснити і виконати ті гарантії, які надали можливість саме нам виграти другий етап тендеру на право проведення Євро-2012».

Валентин Щербачов: «Наскільки легше чи складніше вам стало після того, як ви пішли з Верховної Ради, залишили політику і зайнялись улюбленою роботою?»

Григорій Суркіс: «Знаєте, я не хочу зараз давати якісь характеристики - позитивні чи негативні - політикам. Тому що я зараз аполітична людина, і це спрощує для мене спілкування з різними політичними силами. Я зробив свій вибір - вибір улюбленої справи. Однак при цьому я можу використати свої знання та досвід роботи в парламенті для того, щоб зрозуміти, що іноді певні амбіції, в тому числі політичні, не дають можливості та спроможності рухатися потужно для того, щоб подолати кризисні явища.

Я просто вважаю, що на сьогоднішній день ми повинні бути всі чи то дурнями, чи людьми без всякої освіченості, щоб не розуміти того, що проект Євро-2012 може нам надати. Та ні - надати не нам, дорослим людям, а надати нашим дітлахам, нашим онукам в рамках майбутнього. Я вважаю, що на сьогоднішній день всі ми амбітні. Кожен на своїй посаді, кожна людина хоче в рамках свого честолюбства чогось досягти. Скажу відверто, для мене особисто проект Євро-2012 з точки зору фінансової приносить одні мінуси. Та я на це не зважаю. Для мене найголовніше те, що я, наголосивши на тому, що моя країна спроможна прийняти Євро-2012, разом з усіма досягну цієї мети.

Коли я три роки намагався отримати право для нашої країни проводити з Польщею цей турнір, то я навіть собі не уявляв, що те, що було важким на етапі тендеру, то це було - взагалі як насіння лузати. Особливо сьогодні, коли ми бачимо, що певні люди не розуміють важливості цього заходу. Тому, стосовно елітарності, я не можу погодитися з шановним Володимиром Лановим. І ще раз кажу: нам не потрібно поділяти суспільство в цьому проекті на еліту і на всіх інших. Ми повинні розуміти, що кожна людина, кожний громадянин може знайти собі місце під сонцем, додаткові робочі місця. Коли потужно запрацює індустрія, люди зможуть заснувати свій малий чи середній бізнес...

Валентин Щербачов: «А в нашій студії поруч зі мною та Григорієм Михайловичем ще один гість – В’ячеслав Гамов, голова Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти та науки України. Григорій Михайлович, про дітей ми багато говоримо. Ви в хорошому сенсі завинили Федерацію футболу в тому, що УЕФА надало нам п’ятизірковий статус з розвитку масового футболу. Дійсно ми бачимо, що і міністерствам, і школам це реальна допомога особливо в тому, що ми називаємо фізичним гартом в наші ряди».

Григорій Суркіс: «Знаєте, ніхто не вірив в 2001 році, коли Суркіс наголосив у присутності Президента ФІФА Йозефа Блаттера, що ми спроможні здійснити прорив і в школі ввести третій добровільний урок футболу. Це дійсно тоді було фантастикою, але ми це зробили, ми з тодішнім  міністром освіти та науки Василем Кремнем, в присутності Президента ФІФА, підписали договір про співробітництво. Ми можемо сьогодні казати, що наші дітлахи, завдяки цьому заходу, відлучені від вулиці. Від тих вад цивілізації: таких як наркоманія, дитяча проституція, алкоголізм і багато чого іншого. А ми не дозволяємо вулиці затягнути дитину, а натомість даємо їй, будемо казати, найбільш мирну зброю –  футбольний м’яч.

Тоді ми розуміли, з чим зіткнемося: в школі нема м’яча, нема вчителя, який розуміється на певних стандартах футболу. Ми зробили потужні кроки: за 4 роки надали школам 1 мільйон футбольних м’ячів за рахунок Федерації футболу, побудували тільки в 2004 році 400 багатофункціональних міні-стадіонів, видали семимільйонним тиражем спеціальний шкільний зошит. Ви пам’ятаєте, як ми всі сприймали при радянській владі комплекс ГТО? В якомусь сенсі, саме в цьому зошиті зосереджений подібний комплекс. Ми випустили диски, впровадили курси перепідготовки вчителів».

Валентин Щербачов: «Я в Вінниці бачив, як жінка вчитель фізкультури прекрасно вела урок футболу».

Григорій Суркіс: «Все це стало, будемо казати так, фундаментальною основою для того, щоб в цьому році отримати 5 зірок, про які ви наголошуєте. Ми стали однією з 7 країн в Європі, які отримують 5 зірок. А це найвищий показник. Зараз вводиться ще 6 і 7 зірки, і ми будемо змагатися, щоб отримати їх. У цьому нам вельми допомагають масові змагання: наприклад, «Шкіряний м’яч» (тільки в минулому році провели змагання, де брали участь більше ніж 650 тисяч юнаків і дівчат). Ми заснували змагання з «Колосом» - «Даруймо радість дітям». Це змагання для сільської дітвори, тільки в минулому році взяли участь 400 000 дітлахів. Скажіть будь ласка, все це могло не викликати в УЄФА поваги? Більш того, в УЄФА і ФІФА, це називають «Українським дивом». Але я повинен наголосити, якщо б не було тісної співпраці саме з Міністерством освіти і науки, досягти цього було б важко. Змінювались міністри, але ця програма працювала, і кожний рік ми намагаємось все більше і більше дітлахів втягнути до змагань.

Якщо ми візьмемо статистику минулого року, то тільки 9 відсотків наших юнаків, які отримують можливість піти в армію, здорові. Це, скажіть, нормальне суспільство? Нормальне сьогоднішнє життя, щоб ми наголошували на тому, що всі інші 90 з лишком відсотків це люди, які вже в 17-18 років мають певні проблеми з станом здоров’я? Це ненормально, тому я розцінюю марафон, в якому я сьогодні беру участь, як дійсно ваш вклад - як людини та талановитого журналіста, який на спроможній організувати це протягом 36 годин, і залучити певних людей для того, щоб вони усвідомили, що взагалі найбільш цінне в суспільстві – це діти. Тому що вони і є складовою нашого майбутнього життя.

Валентин Щербачов: «Ось скажіть, коли започаткували урок футболу, то я дійсно не то, щоб не вірив, але сумнівався…»

В’ячеслав Гамов: «Чесно кажучи, у мене сумніви були. Тут безперечно були сумніви, виходячи з як побудови професійного футболу так і відношення до дитячого та юнацького футболу взагалі».

Валентин Щербачов: «Вам, Григорій Михайлович, дуже заздрять в інших федераціях. Кажуть: «Ну шо Федерація футболу – це життя?» Можливо приходять ділитися досвідом з інших чи ні? Тому що з боку заздрять, а так, щоб побудувати аналогічно роботу?»

Григорій Суркіс: «Ви знаєте взагалі, що таке заздрість? Знаєте, на сьогоднішній день я, наприклад, заздрю французам, тому що вони стали і чемпіонами світу, і чемпіонами Європи. Заздрю італійцям, тому що вони в професійному футболі обіграли в чвертьфіналі нашу збірну та стали чемпіонами світу в 2006 році. Але це заздрість - не від безнадії. Ця заздрість ґрунтується на здорових амбіціях. Тому що без амбіцій і честолюбства, як я сказав, неможливо чогось досягти,. Того, наприклад, щоб ми закладали підґрунтя майбутнім поколінням, щоб Україна була на першому місті в чемпіонаті Європи чи світу. Бажано, щоб у 2012 році Україна разом з Польщею розіграли фінальний матч і, щоб Україна перемогла. І щоб на «Олімпійському», нашому красені-стадіоні, ми досягли чогось більшого.

Якщо казати про обмін досвідом, досвід – це знання, досвід – це бажання. Досвід, якщо поєднується разом із знанням і професійністю, фаховими якостями, дозволить тій чи іншій людині побачити результат співпраці Федерації футболу з Міністерством освіти і науки, результат співпраці Федерації футболу з міністерством спорту.

У 2004 році, коли ми продемонстрували, що за власний кошт побудували 400 міні-стадіонів, де можна займатися між іншим і футболом, і гандболом, і баскетболом, і тенісом тощо, я як член парламенту, разом з своєю фракцією, наполягав, щоб у бюджеті було закладено в 2005 році державне фінансування таких майданчиків. Ви знаєте, було виділено 20 мільйонів гривень, і було побудовано додатково ще 200 майданчиків. І в 2006, 2007, і в 2008 роках в бюджеті закладались ці кошти. Скажіть, будь ласка, що це заздрість? Ні - це приклад для того, щоб інші федерації - баскетболу чи гандболу, тощо - шукати спонсорів, шукати союзників, шукати державної підтримки».

Дзвінок глядача: «Питання до Григорія Михайловича. Я стосовно Одеси: наскільки правдива інформація, яка проходить, що Одеса набагато попереду Львова, але ж Одеса вважається резервним містом. На вашу думку не може бути такого, що за 2012 рік Одеса замість Львова буде приймати матчі, чи все ж таки хоча б один матч проведете в Одесі?»

Григорій Суркіс: «Це питання дуже слушне, але на нього дуже важко відповісти. Я можу сказати відверто, що жодне місто не готове на 100 відсотків, і навіть на 35 чи 25, для того, щоб прийняти цей потужний захід. Якщо порівнювати готовність Львова чи Одеси, то на папері все гарно і в одному і в іншому місті. Львів може віддати пальму першості Одесі чи Харкову? Я б про це сьогодні не говорив. Тому що, власне кажучи, не мені це вирішувати. Експерти УЄФА будуть підводити підсумки, наскільки інфраструктура як в Одесі, так і в інших містах, в тому числі і в Львові, відповідає вимогам, гарантіям, які ми надали.

Якщо казати відверто, чому Одеса резервне, а Львів основне місто, то, по-перше, ми повинні повернутися в історію. Ми саме у Львові підписали з Польщею перший протокол про можливу співпрацю щодо здобуття права приймати цю першість. До того ж, я вважаю, що Львів є нашими певними воротами в Європу. Вважаю, що Одеса може претендувати на Євро, також як і Харків. Більш того, буду це відстоювати, як член виконкому УЄФА буду намагатися, щоб саме 6 міст і в Польщі і в Україні були включені в програму Євро-2012. Але потрібно, щоб керівництво их міст разом з елітою, разом з громадою попрацювали для досягнення цієї мети.

Дзвінок глядача: «Скажите пожалуйста, у нас на весь Деснянский район есть только один стадион, пригодный для занятий футболом. Занимается там футболом порядка ста детей, которые вышли на чемпионат Украины 95, 93 года, и на днях КГГА одписала приказ о продаже нашого стадиона для постройки торгово-развлекательного комплекса. Так тогда о какой нации здоровой мы можем говорить, если эти дети пойдут гулять по улицам?»

Валентин Щербачов: «Це на совісті КМДА, але Григорій Михайлович, що Ви скажете?»

Григорій Суркіс: «Ми вийшли на позачергові вибори мера і київської Ради. Я можу дати пораду, щоб мешканці Деснянського району написали листа, в тому числі і в Федерацію. Я зроблю, разом з своїм колегою - керівником футбольної асоціації міста, все належне, щоб цей стадіон був збережений. Щоб дітлахи мали можливість там грати. А не будувались розважальні центри. Я думаю, якщо галас піднімати в рамках цієї теми, а не просто вмикнути телевізор, побачили передачу, сказати і забути. Давайте бити на сполах, ми підтримаємо це».

В’ячеслав Гамов: «Я хотів би подякувати Григорію Михайловичу і міністерству освіти, за те, що ви дали не тільки дітям, а дали отим 26 тисячам вчителів надію себе зреалізувати. Мало того, той огляд конкурсу, який ми підводимо, це є реалізація творчості вчителя. І це велика заслуга Федерації футболу разом з нами, що ми цей проект змогли довести до логічного завершення, вибудувана чітка зрозуміла всім структура, яка дає відповідні результати».

Григорій Суркіс: «Тобто я хочу наголосити на тому, що ви казали про заздрість. Сьогодні повинна не заздрість існувати, а приклад для наслідування. Будь ласка, даруйте школам баскетбольні і волейбольні м’ячі. Президенти інших федерацій, здійснюйте програми і відкривайте урок з інших видів спорту. Але зважайте, що для цього треба надати і відповідний інвентар. Спільна праця с міністерствами нам надає можливість, залучивши всі ресурси, втілювати в життя нашу програму. 

Дзвінок глядача: «Мой вопрос касается судейства в чемпионате Украины».

Григорій Суркіс: «Сложилось впечатление, что у нас в судействе разбираются все - лучше самих судей. Но я призываю, с одной стороны, судей быть авторитетными фигурами на футбольном поле, чтобы они могли не допускать агрессии, Иначе, эта агрессия моментально переносится на трибуны, тогда возникают беспорядки на стадионах. Собственно говоря, это не только на наших стадионах происходит. Просто-напросто в цивилизованном европейском сообществе судейская ошибка воспринимается как человеческая ошибка, у нас же - обязательно предвзятость, необъективность, непрофессионализм.

Посмотрим на проблему с другой стороны. Некоторые президенты клубов сами признаются, что они иногда предлагают судьям, будем говорить прямо, соблазны. Так вот я бы предложил не предлагать соблазны судьям. Чтобы арбитры в рамках методических указаний ФИФА и УЕФА судили объективно, профессионально и никоим образом не создавали у зрителей иллюзий, что матч похож на спектакль. Спектакль – это в театре. То есть, если мы приучимся к тому, что существует честь, совесть, нравственность, этика, мораль, то в рамках всех этих понятий достигнем того, чтобы у нас не было язв. В том числе и в футболе, хотя язвы, как известно, у нас, к сожалению, есть и в политике, и в других сегментах.

Дзвінок глядача: «Добрый вечер, хотелось бы задать вопрос Григорию Михайловичу. Я тренер по женскому футболу. Что вы можете сказать о перспективах развития женского футбола в нашей стране, особенно в  Киеве и тем более, что последняя киевская команда, которая 5 лет прикладывала усилия, чтобы она жила благополучно умирает в том плане, что люди уезжают в Россию».

Григорій Суркіс: «Я вам могу сказать, что Федерация футбола делает все возможное, чтобы и женский футбол был перспективен в своем развитии. В частности, Федерация футбола содержит национальную команду, которая принимает постоянно участие в отборочных играх чемпионата мира и Европы. Федерация футбола поддерживает и молодежные и девичьи команды. Не зря, национальная сборная ныне возглавляет свою отборочную группу к Евро-2009, а молодежная успешно преодолела первый квалификационный этап Евро-2008.

Женский футбол является одним из факторов особого внимания УЕФА и ФИФА. Соответственно, мы стимулируемся УЕФА и ФИФА и в финансовом плане. Но и без этого, Федерация делает все возможное, чтобы девочки и женщины могли наслаждаться этой великой игрой. Чуть ранее мы говорили о 5-ти звездах, который получила Федерация футбола как стандарт качества УЕФА. Так вот, в этом стандарте заложена одна из звезд, которая как раз и соотносится прямо пропорционально к тому, насколько культивируется и поддерживается национальной ассоциацией развитие массового девичьего футбола. Мы в полной мере удовлетворяем требования УЕФА, и четвертая звезда как раз нам присуждена благодаря постоянной работе и организации женского футбола в Украине».