– Григорію Михайловичу, наближається 100-річчя клубу. Вже плануються з цієї нагоди акції та урочистості?
– Скажу вам відверто, що на сьогоднішній день амбітне завдання «Динамо» на сторіччя клубу – подарувати вболівальникам чемпіонський титул, повернути його до Києва. Це, на мій погляд, головне.

– Чи буде «Динамо» шукати підсилення серед бразильців, яких достатньо в «Шахтарі» і які роблять різницю?
– Скоріше, це запитання до президента клубу та тренерського штабу. Якщо ви хочете знати мою думку – я її можу озвучити. Якщо ви пам’ятаєте, 1999 рік, команда Лобановського, яка грала у півфіналі з «Баварією», яка до цього громила «Барселону» з рахунком 7:0, складалася виключно з українських футболістів з двома білорусами, одним грузином і перефарбованим росіянином Калитвинцевим. Це не завадило цій команді робити шорох у Європі.

Тому, якщо ви мене спитаєте, я вам скажу дві тези. Перша: на мій погляд, на сьогоднішній день, коли йде війна, коли фінансові ресурси обмежені, то, наскільки я знаю, керівництво клубу, мій брат, та і правління клубу, прийняли рішення про те, що сьогодні найбільш важливим є – пошук молодих, талановитих футболістів. Недарма два роки поспіль команда U-19 вигравала золоті медалі у змаганнях з «Шахтарем», якому теж властиво завжди мріяти про такі нагороди. Цього сезону U-19 перемогли «Шахтар» у двох матчах – 1:0 і 4:1.

Так, не було в цьому році можливості та й везіння, можливо. Можливо, суддівські похибки дали «Шахтарю» таку велику перевагу. Але я мрію про те, щоб українська команда «Динамо» була пофарбована в українські кольори паспорта. Якщо так станеться, ще й рік 100-річчя – я буду дуже щасливою людиною, тому що я розуміюся на цих питаннях.

Більш того, коли ви кажете про бразильців. Я не думаю, що «Динамо» під час війни взагалі повинно змінити вектор свого руху та купувати бразильців і не давати можливість тренерам усієї вертикалі збірних знаходити в наших юних динамівцях, в наших динамівських серцях, сподівання на те, що ці маленькі зірочки через якийсь час будуть великими зірками, як Шевченко, Ребров і багато інших, як Ярмоленко, між іншим.

– Тобто, потрібен час?
– Безумовно, їм потрібно трошки часу, але я думаю, що і правління клубу, акціонери, президент клубу, тренер робитимуть усе можливе для того, щоб, у тому числі, підсилитися ще напередодні кваліфікаційних раундів Ліги Європи. Дуже сподіваюся, що команда подолає ці раунди, буде грати в основній сітці, приносити залікові очки Україні в таблиці коефіцієнтів. Це дуже важливо.