Історичний матч відбувся на Республіканському стадіоні в присутності більш ніж 42 тисяч уболівальників, багато з яких прийшли на арену з синьо-жовтими прапорами. Звучали українською і оголошення під час гри, хоча ще рік назад футбол у Києві озвучувався російською.

Незвичною для сучасних клубних кольорів «Динамо» була і форма київської команди – Олег Кузнецов вивів своїх партнерів на поле в українських національних кольорах. У жовтих футболках і синіх трусах динамівці вперше з'явилися в матчі проти «Торпедо» 25 серпня 1990 року, і пізніше ці кольори будуть використовуватися в одному з комплектів форми команди на найближчі сезони.

ЦСКА вирушило до Києва в якості основного конкурента «Динамо», поступаючись п'ятьма очками на турнірній дистанції (32 пункти у киян проти 27-ми у армійців). Тому перемога в цьому поєдинку фактично визначала фаворита в боротьбі за чемпіонство.

Перший тайм, як і належить у зустрічі найсильніших команд, пройшов у рівній боротьбі. Однак армійці свої моменти біля воріт Віктора Чанова не реалізували, тоді як кияни досягли успіху: на 23-й хвилині стрімка атака «Динамо» призвела до кутового, який виконав Василь Рац, а Борис Деркач виграв верхову боротьбу у суперників і головою переправив м'яч у сітку воріт ЦСКА.

До перерви гості все ж зуміли відігратися: зігравши на відбій, динамівці втратили м'яч, чим і скористалися суперники, вивівши у відрив Ігоря Корнєєва, удар якого застав зненацька Чанова, котрий в інших моментах матчу грав дуже надійно.

Кияни почали сезон під керівництвом Валерія Лобановського, а після від'їзду Метра на Близький Схід команду очолив Анатолій Пузач. Після матчу наставник зізнався, як йому вдалося завести підопічних у перерві: «Хлопці, бійтеся Бога! Це ж вирішальний матч чемпіонату. Адже ви сьогодні можете стати чемпіонами країни! Подумайте, чемпіонами! Розумію, ви втомилися, зіграли за два тижні вдвічі більше матчів, ніж ЦСКА. Але що поробиш – треба! Насамперед перекрити суперникам усі підходи до своїх воріт. І атакувати, атакувати, атакувати!».

Переконання тренера подіяли, і хід другого тайму був абсолютно протилежним першому – футболісти «Динамо» повністю перехопили ініціативу в грі. Підсумок протистояння визначився в дебюті другої половини зустрічі.

Атакуючи на щасливі «бессарабські» ворота, динамівці провели два м'ячі протягом однієї хвилини. Спочатку голом відзначився Сергій Юран, який прорвався крізь захист ЦСКА та пробив у ближній кут. Для нападника «Динамо» цей м'яч став сьомим у семи матчах. А далі в «дев'ятку» воріт Єрьоміна з дальньої відстані поцілив Борис Деркач, оформивши дубль.

Гравці ЦСКА не зуміли оговтатися після невдалого для них початку тайму та пізніше пропустили четвертий м'яч. Цього разу з пенальті, призначеного за гру рукою у штрафному майданчику, забив Олег Саленко.

Перемога в цьому матчі достроково, за два тури до закінчення чемпіонату, зробила «Динамо» недосяжним для переслідувачів, а армійці в результаті задовольнилися срібними медалями. У 1990-му кияни зробили «золотий дубль», поклавши золоті медалі до кришталевого Кубку СРСР, у фіналі якого перемогли московський «Локомотив» із рекордним рахунком 6:1.

Після фінального свистка гравці «Динамо» зробили коло пошани навколо поля Республіканського стадіону з національним прапором України. Можна сказати, що динамівці зберегли в Києві останнє воістину всесоюзне чемпіонство СРСР, адже в ході сезону грузинські «Гурія» та «Динамо» (Тбілісі), а також вільнюський «Жальгіріс» відмовилися від участі в турнірі. А наступний рік змінив усе не тільки в житті футбольних команд, а й колишніх союзних республік.

Чемпіонат СРСР
7 жовтня 1990 року. Київ. Республіканський стадіон. Ясно. 20 градусів. 42500 глядачів.

ДИНАМО (Київ) – ЦСКА (Москва) – 4:1
Голи: Б.Деркач (23, 53), Юран (52), Саленко (64, пен.) – Корнєєв (38).
Динамо: Чанов, Б.Деркач, Цвейба, О.Кузнецов, Шматоваленко, Рац, Анненков, Литовченко, Саленко (Заєць, 76), Ковалець (Яремчук, 46), Юран.
ЦСКА: М.Єрьомін (Гутєєв, 59), Д.Кузнєцов, Колотовкін, Бистров, Фокін, Галямін, Корнєєв, Брошин, О.Сергєєв, Татарчук, Масалітін (Дмитрієв, 46).
Попередження: Б.Деркач (17), Рац (55), Шматоваленко (76) – Фокін (65), Бистров (79).