На полі Центрального стадіону в Москві в присутності понад 51-ї тисячі глядачів кияни зустрілися з місцевим «Торпедо» у вирішальному матчі за трофей. На шляху до фіналу «біло-сині» не пропустили жодного м'яча, і в разі «сухої» перемоги вони ставали б першою командою в історії Кубків СРСР, яка завоювала трофей без пропущених голів.

ШЛЯХ «ДИНАМО» ДО ФІНАЛУ

1/4 фіналу

«Динамо» (Київ) – «Динамо» (Мінськ) – 1:0
Гол: Хлус (30).
«Динамо» (Київ): Михайлов, Олефіренко, Сорокалет (Рац, 77), Журавльов, Дем'яненко, Лозинський, Баль, Хапсаліс (Бойко, 73), Хлус, Євтушенко, Блохін

Кияни зіграли домашній матч на стадіоні «Динамо» і виграли завдяки єдиному точному удару Віктора Хлуса. На 30-й хвилині він замкнув знижку Анатолія Дем'яненка в центр воротарського майданчика. Мінчани могли забити після перерви, але Михайло Михайлов зробив кілька ефектних сейвів і в підсумку до півфіналу пройшли підопічні Валерія Лобановського.

1/2 фіналу

«Динамо» (Київ) – «Динамо» (Тбілісі) – 2:0
Голи: Євтушенко (17), Буряк (65).
«Динамо» (Київ): Чанов (Михайлов, 89), Сорокалет, Балтача, Журавльов, Дем'яненко, Лозинський, Буряк, Баль, Бойко, Євтушенко (Хапсаліс, 87), Блохін (Михайличенко, 89)

Фінал

9 травня, 1982 року
Москва, Центральний стадіон імені Леніна, +18 градусів, 51200 глядачів

«Торпедо» – «Динамо» – 0:1
Гол: Балтача (34)
«Торпедо»: В'ячеслав Чанов, Пригода, Півцов, Гостенін, Шавейко (Соловйов, 25), Полукаров, Петраков, Раденко, Галайба (Петренко, 60), Суслопаров, Редкоус (Васильєв, 79)
«Динамо»: Віктор Чанов, Сорокалет, Балтача, Журавльов, Дем'яненко, Лозинський, Буряк (Думанський, 90), Баль, Євтушенко, Веремєєв (Бойко, 46), Блохін (Хлус, 86)
Попередження: Півцов, Соловйов – Євтушенко

Кияни були фаворитами. «Біло-сині» показували більш якісний футбол у чемпіонаті, їхній склад виглядав краще, але у кубкових турнірів своя специфіка, і в одному окремому поєдинку вся потенційна перевага нічого не значила.

Автозаводці агресивніше почали зустріч, кілька разів у стартові хвилини турбували ворота Чанова, але безрезультатно. Динамівці відповіли небезпечними випадами Блохіна та Євтушенка. Нинішній асистент головного тренера «Динамо» був одним із найактивніших гравців матчу, замучив оборону «Торпедо» переміщеннями в лінії атаки, кілька разів міг забити.

Для москвичів грім грянув на 34-й хвилині. Динамівці розіграли цікаву комбінацію (стилістика була схожа на переможний гол у ворота мінського «Динамо») – навіс Буряка, знижка Блохіна в центр штрафного, де першим на м'ячі був Балтача.

1:0 після удару центрального захисника «Динамо».

Після перерви динамівці перебудувалися тактично, зробили акцент на якості оборонної роботи і не залишили шансів супернику. Кияни були краще готові фізично (що завжди було візитною карткою команд під керівництвом Валерія Лобановського), та у «Торпедо» просто не було аргументів проти суперника.

Це був далеко не найвидовищніший і атакуючий футбол у виконанні «біло-синіх», але коли на кону трофей – немає місця для жалю. Динамівці зіграли дуже грамотно з точки зору тактики і якості, і фінальний свисток зафіксував їхню перемогу.

Матч «Торпедо» – «Динамо» став унікальним із двох причин:

– уперше Кубок СРСР завоювала команда, яка не пропустили в турнірі жодного м'яча;

– уперше в історії фіналів Кубків СРСР ворота команд захищали рідні брати – Віктор Чанов у «Динамо» і В'ячеслав Чанов у «Торпедо».