Італія прибула до Німеччини не тільки захищати континентальний титул, але й доводити, що другий поспіль пропущений чемпіонат світу – лише жахливий збіг обставин, випадковість, яка не мала статися.  У цьому сенсі гра з Албанією, на думку експертів, чи не найслабкішим учасником ЄВРО-2024, виглядала ідеальним початком кампанії.

Утім, матч, який мав стати ковтком впевненості для апеннінців, стартував неочікувано, автоматично увійшовши в історію континентальних чемпіонатів. Сюрпризом обернувся невиразний аут, вкинутий Федеріко Дімарко на свого одноклубника по «Інтеру» Алессандро Бастоні, який також повів себе доволі нерішуче.  Однак Недим Байрамі, несподівано заволодівши м’ячем, зволікати не став і другим дотиком вгатив його у ближній верхній кут. Джіджі Доннарумма при всіх своїх габаритах і авторитетах був приречений.

  
Албанці повели в рахунку на 23-й секунді, і цей гол став найшвидшим в літопису фінальних ЄВРО-турнірів. Є відчуття, що Байрамі (півзахисник італійського «Сассуоло», до речі)  ще довго утримуватиме цю висоту – буде, що розповісти онукам.

Героями справжньої казки номінальні гості відчували себе 10 хвилин, а потім Скуадра Адзурра відновила рівновагу. Цікаво, що у результативній комбінації взяли участь обидва винуватці стартових неприємностей. Дімарко допоміг Лоренцо Пеллегріні розіграти кутовий, і хавбек «Роми» виконав ідеальний навіс на дальню стійку, звідки його і ввігнав головою в сітку Бастоні. Спроба Таулянта Сефері, чий контракт досі належить «Ворсклі», якось завадити могутньому оборонцю виглядала дуже непереконливо.

  
Не переводячи подих, чемпіони Європи продовжили тиснути і по гарячих слідах забили вдруге. І знову не обійшлося без Дімарко, який цього разу завадив албанському захиснику якісно винести м’яч подалі від своїх воріт. На перехваті вправно зіграв Ніколо Барелла і не менш вправно потужним пострілом спрямував м’яч під стієчку – 2:1. Добігала кінця 16-а хвилина – все стало на свої місця достатньо швидко.

Власне, італійці ще до перерви могли закрити гру, якби не марнували свої наступні моменти. У грі Албанію утримав 29-річний голкіпер Томас Стракоша, який свого часу провів більше ніж 200 матчів за римський «Лаціо». Достатньо згадати, як він перевів у штангу удар с близької відстані Давіде Фраттезі, а потім виграв двобій у Джанлуки Скамакки.

  
Продовжував стояти стіною Стракоша і в другому таймі, хоча апеннінці не раз і не два загрожували воротам аутсайдера. Зрозуміло, що «Адзурра» хотіла забити втретє для гарантії максимального результату, та й належна різниця м’ячів ще може знадобитися наприкінці групової стадії.  Проте всі спроби ще раз засмутити Стракошу ні до чого не призводили. Або кіпер заважав, або «пострілам» бракувало влучності – як от у випадку класного обвідного удару Енріко К’єзи.

Між тим, на італійській вулиці ледве не відбулося футбольної трагедії: уже на 90-й хвилині чи не єдиний у другій половині матчу шанс отримав джокер Рей Манай, але переграти Доннарумму не зміг. Хоча й був дуже близьким до успіху

Зрештою суперники задовольнилися тим, що є. Одні – трьома ризикованими, але повноцінними очками, інші – поразкою, хоча й з пристойним рахунком.

ІТАЛІЯ – АЛБАНІЯ 2:1
Голи: Бастоні (11), Барелла (16) – Байрамі (1).
Італія: Доннарумма, Ді Лоренцо, Бастоні, Калафьорі, Димарко (Дарміан, 83), Жоржиньо, Барелла (Фолоруншо, 90+2), Пеллегріні (Крістанте, 77), Фраттезі, К’єза (Камб’яза, 77), Скамакка (Ретегі, 83).
Албанія: Стракоша, Хюсай, Джимшиті, Аєті, Митай, Рамадані, Аслані, Байрамі (Мучі, 87), Асані (Ходжа, 68), Сефері (Лячі, 68), Броя (Манай, 77).
Попередження: Пеллегріні (22), Калафьорі (51) – Ходжа (75), Броя (51).
Арбітр – Фелікс Цваєр (Німеччина).
15 червня. Дортмунд. «Зігналь-Ідуна Парк». +18’C.