Коли Гарет Саутгейт у середу після півфіналу з Нідерландами з'явився в переповненій зоні для інтерв'ю, він виразно глянув угору поглядом, в якому читалося полегшення, здивування та глибоке задоволення.

У цей момент відповідальність, що лежить на плечах тренера збірної Англії, відчувалася особливо зрозуміло. Але вже за мить Саутгейт переключився й почав зі звичною йому докладністю відповідати на запитання преси.

У п'ятницю напередодні виїзду до Берліна на фінал Саутгейт востаннє поспілкувався з офіційним сайтом УЄФА й оцінив шанси англійців виграти свій другий великий міжнародний трофей після перемоги на чемпіонаті світу 1966 року.

Про спілкування з уболівальниками після перемоги над Нідерландами в півфіналі
Якби я не тренував тут команду, то вболівав би вдома. Я головний фанат у технічній зоні, завжди хотів, щоб наша збірна була успішною. Мої перші спогади про збірну Англії пов'язані з переглядом матчів великих турнірів. Тож мені було дуже приємно розділити з уболівальниками радість від виходу до ще одного фіналу, тим більше, що вони витратили багато часу та цілі статки на подорожі Європою.

Про прогрес під час турніру
Немає жодних сумнівів, що ми почали краще діяти з м'ячем. На старті турніру ми були трохи затиснуті, але останні ігри провели розкуто. Ми продемонстрували величезну витримку, пройшли через дуже складні моменти, коли на батьківщині в нас багато хто сумнівався. Я дуже пишаюся гравцями, які помітно виросли завдяки цьому досвіду. Й наразі ми думаємо про можливість увійти в історію, а не про страх зробити щось не так.

Коли я помітив ці зміни? Коли ми в 1/8 фіналу обіграли Словаччину. Цей пізній гол у відповідь, вихід у черговий – четвертий поспіль – чвертьфінал... Ми також почали в тому матчі краще розпоряджатися м'ячем. Хоча голів чекати довелося дуже довго, були певні ігрові моменти, в яких ми безумовно зробили крок уперед. Думаю, гравці це відчули, це помітно в усієї команди.

Про свою тренерську спадщину
Уважаю, що усвідомлення наздожене мене згодом. Наразі я думаю тільки про підготовку до цього фіналу. Це величезний виклик, нам протистоїть чудова команда, й щоб мати шанс на перемогу, треба підготуватися якнайкраще.

Що означало б завоювання трофею? Ми зробили б щасливою нашу країну. Думаю, завдяки результатам за останні кілька років ми повернули англійському футболу його репутацію, але трофей відповів би на всі питання, які ще можна поставити. Що стосується команди та персоналу, а також гравців, які були з нами протягом останніх шести-семи років, я б дуже пишався ними всіма, тому що є багато людей, які заслуговують на похвалу за подорож, що ми здійснили.