З 12 по 16 червня у Будинку футболу та на НТК імені Віктора Баннікова комітет арбітрів УАФ спільно з Національною школою футбольних арбітрів України провели семінар для молодих арбітрів та асистентів арбітра, слухачів третього року навчання НШФА.

Головна ідея заходу – навчання через практику. Кожен матч, на якому працювали молоді судді, ставав навчальним матеріалом: одразу після гри арбітри разом з інструкторами розбирали позиціонування, дисциплінарний контроль, командну взаємодію, ключові рішення та офсайдні ситуації. Окрему увагу приділили трактуванню гри рукою, фолам у єдиноборствах, психологічним аспектам суддівства та змінам до Правил гри сезону 2026/27.

Семінар став важливим етапом підготовки резерву українського арбітражу. Його підсумками в ексклюзивному інтерв'ю УАФ поділився директор Національної школи футбольних арбітрів України Юрій Мосейчук:

– Скільки арбітрів взяло участь у семінарі?
– Загалом взяло участь 27 арбітрів. Це лише хлопці. У нас в Національній школі арбітра є й дівчата, але, враховуючи те, що дівчата матимуть окремі навчально-тренувальні збори, вирішили недоцільним залучати їх до цього семінару. Тому лише хлопці: 12 арбітрів і 15 асистентів.

– Семінар добігає завершення. Як він пройшов?
– Все вдалося. Окрім практики у фіналах Національної ліги майбутнього, був поглиблений аналіз цих матчів, а також донесення до учнів нових бачень і нових трактувань деяких видів порушень. Також хлопці мали можливість ознайомитися з нововведеннями до Правил гри, була спеціальна презентація.

Важливим напрямом роботи були заняття з фізичної підготовки. Зі слухачами працювали провідні фахівці Віктор Дердо, Андрій Шандор, Володимир Володін, Сергій Приступа, а наша психологиня Анастасія Романюк провела бесіду з хлопцями стосовно психологічної підготовки арбітра, різних тонкощів психологічних станів молодого рефері.

Ми намагалися максимально скористатися часом, який нам надали Українська асоціація футболу та Національна ліга майбутнього. Такі збори – маю на увазі тривалість, обсяг роботи – з молодими арбітрами проводяться вперше. Все-таки 27 осіб потрібно поселити, забезпечити харчуванням і всім необхідним. Це не надзвичайно великі витрати, але добре, що  є розуміння, що лише через такі семінари арбітри можуть зростати. Так само, як футболісти зростають через збори, тренування, ігри.

Арбітраж – це непроста справа, і вона також потребує великої уваги. Можливо, це не дасть миттєвого ефекту вже завтра, але поступово наше суддівство і рівень арбітрів будуть зростати та покращуватися.

– Розкажіть про студентів. Які регіони вони представляють, скільки їм років?
– Вони представляють практично всю Україну. Є арбітр з Донеччини, є арбітр із Запоріжжя, Одеси. Практично вся мапа України.

Найстарший хлопець 2001 року народження, а наймолодший – 2009-го.

Це вже третій семінар для слухачів НШФА 2026 року. Тому тут ті учні Національної школи футбольних арбітрів України, хто склав теоретичний іспит і нормативи з фізичної підготовки на попередніх семінарах, що проводились в цьому році.

– Як минає їх навчання в школі молодого арбітра?
– Підготовка молодого арбітра передбачає спочатку навчання на регіональному рівні. Тобто є регіональні школи молодого арбітра, де з ними починають працювати, навчають їх. Потім найкращих рекомендують сюди, до нас.

Тут вони навчаються, знову ж таки проходять певний відбір. По цьому семінару я бачу, що частина з них стовідсотково потрапить в професіональний футбол. Тобто почнуть працювати на змаганнях U-19, а далі все залежатиме від них, дорога відкрита.

Але це не значить, що решта арбітрів закінчила з суддівством. Вони продовжать працювати на регіональному рівні. Можливо, комусь потрібно трохи більше часу аби розкритися. Тож вони також будуть претендувати на подальше зростання, щоб проводити матчі на професіональному рівні.

– Тобто вже скоро когось із них можна очікувати в професіональному футболі?
– Так. Я впевнений у цьому на підставі цього та попередніх семінарів.

– Можливо, якесь узагальнення можна провести щодо специфіки цього покоління?
– Вони на дуже високому інтелектуальному рівні. Багато з них уже знають англійську мову, вміють спілкуватися, можуть нормально подати свою думку, донести її.

Вони, можливо, менше дружні між собою. Але це зрозуміло, тому що вони з різних регіонів і це їхній перший спільний збір. Ми помітили, що вони притиралися один до одного. На третій день почали запам’ятовувати як кого звати.

Але сьогодні я вже бачив на матчі, як вони підтримували колегу, який проводив гру. За ці п’ять днів вони вже перезнайомилися, стали більш розкутими і зрозуміли, що чесна конкуренція – це нормально, але завжди треба залишатися людиною, вміти комунікувати і спілкуватися.

– Чи отримали якийсь фідбек від команд щодо роботи учнів школи арбітра на фіналах Національної ліги майбутнього?
– Я отримав фідбек від керівників НЛМ, якраз перед інтерв’ю спілкувалися на цю тему. Можу сказати, що фінали пройшли на належному рівні. Я вважаю, що це спільна заслуга і хлопців, і викладачів.