Прес-конференція головного тренера «Шахтаря» Арди Турана після матчу УПЛ з ЛНЗ (1:4).

– Насамперед хочу сказати про події цієї ночі. Я щиро співчуваю щодо того, що сьогодні пережила Україна, і поділяю весь біль, який зараз відчуває український народ. Я також хотів би подякувати й висловити повагу всім гравцям, усім, хто залучений у спортивну діяльність – як у футболі, так і в інших видах спорту: той факт, що в Україні, попри всі обставини, продовжує на найвищому рівні функціонувати професійний спорт – це неймовірне досягнення. Ви всі виконуєте чудову роботу, і за це я хочу вам щиро подякувати. Переконаний, ви є прикладом для всього світу. Я справді гордий перебувати поруч із такими людьми, які в ці непрості моменти все одно знаходять у собі сили рухатися далі та робити свою справу.

Переходячи безпосередньо до матчу, хочу привітати ЛНЗ, нашого суперника. Вони справді зіграли сьогодні краще та цілковито заслужили цей результат. Якщо чесно, гадаю, це мій найгірший день відтоді, як я почав працювати головним тренером. Те, що я сьогодні відчуваю, це справді спустошення, й, мабуть, таке відчуття в мене вперше за тренерську кар’єру. Я приймаю всю відповідальність: коли команда пропускає чотири м’ячі в домашній грі – це цілком моя відповідальність, якої я не уникатиму. Що стосується подій на футбольному полі, то іноді потрібно просто вийти й боротися так, як це відбувалося у футболі в дитинстві на вулицях. Сьогодні гра була побудована, передовсім, навколо ситуацій один в один, і, на жаль, ми не зуміли достойно відповісти на всі ті епізоди, що сталися. Важливо також наголосити, якою буде наша реакція, реакція як звичайної команди чи як команди чемпіонів. Що я можу сказати з упевненістю, так це те, що після повернення з паузи на поєдинки збірних у нас буде дуже багато уроків, які доведеться всім разом винести з сьогоднішнього матчу.

– Містере, чи відчуваєте ви, що гравці ментально й фізично виснажені? Можливо, це пов’язано з важким календарем?
– Після поразок шукати якісь виправдання негативному результату – найлегше, що може бути. І, безумовно, я міг би до цього вдатися, однак з мого першого дня перебування в клубі я наголосив: я тут, аби знаходити рішення для тих складних ситуацій, які оточують наш футбол. Безумовно, ці умови далекі від ідеальних і вони точно не сприяють якомусь повноцінному розвитку нашого футболу, однак вони однакові для всіх, і в нас немає жодних привілеїв чи, навпаки, їхньої відсутності. Звісно, дуже легко бути улюбленим тренером для команди, коли вона виграє, однак набагато важливіше вміти взяти на себе відповідальність за помилки, коли команда не дала потрібного результату й не зуміла порадувати перемогою. Тому, як я наголосив, зараз важливо те, як ми зуміємо відреагувати на цю похибку та як ми зуміємо вирішити проблему, аби мати змогу уникнути її в майбутньому.

– У нещодавньому інтерв’ю Дарійо Срна казав, що, коли Кевін та Судаков пішли, команда в чемпіонаті й Лізі конференцій може впоратися без них. Можливо, зараз проблема саме в тому, що новачки ще не можуть їх так замінити?
– Коли «Шахтар» створює своє бачення стратегічного планування, то, безумовно, ми робимо це всі разом, включно зі спортивним директором, головним тренером та іншими людьми на найвищих менеджерських позиціях. Я не вважаю, що конкретно зараз ми перебуваємо в якійсь критично кризовій ситуації, ми досі на вершині турнірної таблиці УПЛ, попри цю поразку, ми виграли наш останній матч у Лізі конференцій. Футбол – це гра, що ніколи не буває ідеальною, завжди стаються такі епізоди, як сьогоднішній матч, коли, на жаль, не вдається здобути позитивний для себе результат. Судаков та Кевін хотіли піти на підвищення, хотіли спробувати сили в сильніших чемпіонатах – ми повністю поважаємо це бажання та допомогли їм його реалізувати. І в цілому вектор нашої команди побудований на тому, аби залучати якомога більше молодих гравців, давати їм можливість зростати й згодом спробувати свої сили в більш конкурентних чемпіонатах. Тож усі помиляються, особливо тоді, коли команда дуже молода, як наша, половину якої складають молоді хлопці з Бразилії, які знаходяться за 12 тисяч кілометрів від рідного дому. І наше завдання – мене як головного тренера, моїх асистентів та загалом нашої менеджерської ланки «Шахтаря» – забезпечити для всіх гравців умови, в яких вони зможуть комфортно почуватися і творити. Це стосується також українців, які знаходяться в умовах війни, які також проживають кожен день в Україні, перебувають під обстрілами та іншими загрозами. Як я наголосив, важливо знайти правильні рішення – і зробити це разом.

– Позаду вже чверть чемпіонату, матч Кубка України. Які у вас враження про український футбол? І який поєдинок, на вашу думку, був найкращим за цей час?
– Перше, що хочу сказати: чемпіонат рухається в правильному напрямку з точки зору тактичних моментів. Загалом, якщо описувати коротко, Україна – це країна з великою кількістю історичних стадіонів, але разом із тим тут арени із якісним покриттям. І вже дійсно багато матчів зіграно наразі, попри доволі короткий період моєї тренерської роботи тут, і, мабуть, резюмуючи всі проведені на сьогодні поєдинки, я виділю для себе наше виїзне протистояння 3-го туру кваліфікації Ліги Європи з «Панатінаїкосом». Хоча ми тоді й не зуміли здобути три очки, однак щодо малюнку гри й того, як ми тоді себе виявили, вважаю, що наразі це наша найкраща гра. І безпосередньо з точки зору розвитку команди багато речей потребують, як я на цьому наголошую, автоматизму. Це потребує певного часу, аби відточити до ідеалу, до кінця цей автоматизм, але я переконаний, що ми на правильному шляху і, попри певні невдачі, продовжуємо рухатися в правильному напрямку.

– Пане Арда, у вашій команді багато українських збірників, тож що ви сказали їм перед від’їздом до національної команди? І що думаєте про майбутні матчі збірної України з Ісландією та Азербайджаном?
– Попри поразку я зайшов після матчу в роздягальню і побажав усім нашим збірникам удачі, оскільки представляти свою національну команду – це одна з найбільш почесних речей, яка є у футболі. І я дійсно пишаюся тим, що в них є нагода презентувати свої країни, особливо це стосується представників національної збірної України. Взагалі я максимально постарався їх забезпечити позитивом перед подорожжю – на них також чекають непрості зустрічі. Утримаюсь від того, щоб коментувати якісь очікування від цих двох протистоянь, проте скажу, що я справді поважаю ту роботу, яку проводить Сергій Ребров. Водночас вважаю, що він чудовий і як спеціаліст, і як просто людина. Щиро зичу йому успіхів у намаганнях досягти тієї цілі, яку ставить собі національна збірна України. Насправді, бути тренером збірної – це завжди непроста роль, і ми повинні це поважати, особливо це стосується країни, яка переживає такі жахливі події. Вони повинні боротися, і я впевнений, вони боротимуться так само, як зараз бореться весь народ України.

– Скажіть, чому сьогодні ви внесли стільки змін до складу порівняно з матчем з «Абердіном» і чи пов’язано це зі складним переїздом?
– Як ви знаєте, ми грали матч 1-го туру Ліги конференцій УЄФА о 10-й вечора за київським часом і повернулися в п’ятницю приблизно об 11-й ранку. Тому, безумовно, це була тривала й виснажлива подорож, і неможливо заперечити, що це має свій вплив на фізичне і ментальне здоров’я гравців. Тож це основна причина, чому ми сьогодні вдалися до такої глибокої ротації. І для нас завжди основна мотивація – це зберегти наших футболістів та убезпечити їх від травм. Однак, як і наголосив, я не можу використовувати це як виправдання чи пояснення нашої поразки. Як головний тренер я повністю приймаю на себе цю відповідальність. Мої гравці зробили сьогодні на полі все, що було в їхніх силах, на жаль, не зумівши здобути позитивний для нас результат.