Головний тренер «Кудрівки» Василь Баранов прокоментував поразку від ЛНЗ (0:1) у 14-му турі УПЛ.

– Наскільки ця гра за рахунком?
– Якщо ми пропустили й не забили, то, звичайно, за рахунком. Якщо казати щось по грі, то за цю гру нам не повинно бути соромно. Прикро, що та гра, яку ми продемонстрували сьогодні, не принесла нам перемогу і навіть нічию.

Ми налаштовувалися з хлопцями і не дивились в турнірну таблицю. Розуміли, звичайно, проти кого граємо, але ми налаштовувалися на перемогу. Був якийсь план, десь він працював, але прикра помилка в 1-му таймі. Суперник нічого не створив біля наших воріт, перша ж помилка в перехідній фазі – і цим скористався суперник.

Ми знаємо, як суперник грає по рахунку, проти м’яча. Ми грали з територією, намагалися робити підходи, позиційні атаки до воріт суперника. Щось вдавалося, щось не вдавалося, але ми не змогли конвертувати наші підходи до воріт в якість – тобто в гарні удари, такі, щоб були небезпечні моменти.

Те, що в кінці з’явилися моменти у суперника – це тому, що ми вже великими силами йшли, намагалися зрівняти рахунок, і це наслідок цього. Якби рахунок був нічийний – то, думаю, таких моментів біля наших воріт в останні 15 хвилин не було б.

Я подякував хлопцям за гру: не соромно, якісно, організовано. Я думаю, що десь, можливо, якість наших гравців поки що в нас… ну, така.

– Чому вирішили грати в три центральні захисники?
– Тому що суперник не любить грати на м’ячі, любить грати дуже вертикально, дуже гарно вбігоють фланги, напівфланги, по центру. Тобто ми намагалися закрити простір біля своїх воріт, 5 коридорів, у які вони вбігають, ну і в перехідній фазі десь зловити суперника на втраті м’яча, щоб ми вибігали.

Я ж говорю: працювало доти, поки ми не пішли в атаку, не обов’язково викинулися при втраті м’яча, намагаючись перейти в контрпресинг, зустрічну атаку пропустили. Можливо, далі б це працювало, якби не пропустили цей гол у 1-му таймі.