– Петре Павловичу, на мій суб’єктивний погляд, сезон-2012/2013 чи не найскандальніший за всю історію проведення змагань.
– Наприклад?

– Справа навіть не в арбітражі, радше – в «юридичних тонкощах» життєдіяльності клубів. Зокрема, я про те, що Микола Павлов, як, перепрошую за порівняння, середньовічний кріпак, ніяк не може забрати трудову книжку з «Ворскли».
– Наскільки мені відомо, нині дисциплінарні органи не розглядають заяви ні ФК «Ворскла», ні Миколи Павлова. Так, є певні труднощі між роботодавцем і працівником, але вони не в площині розгляду футбольних інституцій.

«СИТУАЦІЇ З ПАВЛОВИМ І З «ТАВРІЄЮ» ПОРІВНЮВАТИ НЕ МОЖНА»

– Микола Петрович якось казав, що він і листи писав.
– Справді, в нас є вхідні звертання від пана Павлова, але в них повідомляється лише про таку ситуацію, й аж ніяк не апелюється до дисциплінарних органів.

– Тобто це внутрішня справа клубу?
– На сьогодні немає заявника. Повірте, якби він був, то КДК чи палата з вирішення спорів уже давно винесла би свій вердикт.

– Інша точка кипіння – сімферопольська «Таврія». Там й досі не можуть розібратися з контрактними зобов’язаннями перед Семеном Альтманом, кількома іноземцями. Скажіть, будь ласка, це знову ж таки справа суто одного клубу, чи всієї громадськості країни? Зрештою, конфлікт дійшов до ФІФА, страждає імідж прем’єр-ліги.
– Там абсолютно інша ситуація, адже й Семен Йосипович, і футболісти офіційно звернулися з приводу невиконання клубом контрактних зобов’язань. Дисциплінарного комітету в прем’єр-ліги немає, тож рішення ухвалював відповідний орган ФФУ.

«ІДЕНТИФІКУВАТИ ВБОЛІВАЛЬНИКА-ПОРУШНИКА ДОСИТЬ СКЛАДНО»

– Озираючись на реалії російської прем’єр-ліги, стає лячно й за себе після скандально відомого епізоду з травмуванням голкіпера московського «Динамо» Шуніна петардою, кинутою з фанатського сектора пітерського «Зеніту». У нас на одних стадіонах за порядком слідкують правоохоронці, на інших – цілковито стюарди. То чи вдалося з’ясувати: що краще, а радше – дієвіше?
– Щодо інциденту з футболістом Шуніним, то це не єдиний такий момент у європейській практиці. Приміром, кілька років тому в грі «Інтер» – «Мілан» у воротаря влучила петарда, матч було перервано. Тобто веду до того, що ніхто не застрахований від хуліганської поведінки фанатів. В Україні, зокрема – Комітетом з безпеки проведення змагань ФФУ, який очолює Сергій Олександрович Бухаленков, розробляється низка програм, аби уникнути таких ось ситуацій.

– Конкретизуйте, будь ласка.
– По-перше, розглядається можливість уведення єдиної системи стюардингу на стадіонах.

– Міліції не буде?
– Погляди саме з цього приводу розходяться у футбольних і правоохоронних органів. Присутність міліції в чаші арен подеколи виправдана й необхідна. Розумієте, не зовсім це правильно виокремлювати чиюсь відповідальність.

– То де проходить її грань?
– Її не повинно бути. Усі служби, які задіяні в проведенні матчу, й несуть відповідальність за скоєне.

– Остання з новин щодо фанатів: московський «Локомотив» заборонив відвідувати свої домашні матчі 188-м уболівальникам. У Європі реєстр ультрас – типове явище, в нас – виняток із правил.
– Є реєстр і в Україні, він ведеться Центром громадської безпеки при МВС. Просто в силу того, що в нас зараз придбання квитків проводиться без документів, думаю, ідентифікувати вболівальника-порушника досить складно. Хіба що він раніше був затриманий. Простими словами, в нас немає відповідного механізму.

– Логічно припускаю, що найближчим часом квитки на стадіон продаватимуться з документом, який засвідчує особу?
– Я би не хотів, щоби ми до цього дійшли, бо ж левова частка вболівальників – це ті, які й не мають ніяких посвідчень (14-15-річні). І встановившижорсткі рамки, ми  позбавимо їх можливості приходити на стадіони, а тому треба шукати альтернативу. Питань дуже багато. Вони – складні. Вірите, якби можна було зараз сказати, що ось «це», «це» і «це» зробимо й не буде проблем, то, думаю, зараз би навіть не піднімали цю тему.

– Про МВС. Так зрозумів, що вони ведуть реєстр тих уболівальників, які затримувалися?
– Безумовно. Чесно кажучи, деталі мені невідомі, тож краще розпитайте в правоохоронців.

«ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКІСТЬ ТРАНСЛЯЦІЙ РОЗПОДІЛЯЄТЬСЯ НА ВСІХ»

– Петре Павловичу, я, як футбольний журналіст, просто зобов’язаний дивитися матчі. І запам’ятав які команди входять до кожного з двох телепулів. Як гадаєте, чи вивчили це споживачі продукту під назвою «Українська прем’єр-ліга»?
– Ця тема дуже складна й потребує ґрунтовного аналізу. На сьогодні в нас ось так.

– Розподіл на двох – це добре чи погано?
– Думаю, час покаже. З одного боку, є плюси, з іншого – мінуси, до прикладу, накладка трансляцій. Водночас ситуація достатньо неоднозначна.

– Ну, прем’єр-ліга якої позиції дотримується?
– Ви знаєте, на Загальних зборах це питання неодноразово піднімалося, власники футбольних клубів висловлювали свої погляди в ЗМІ, тож, думаю, саме вони в цій ситуації важливіші. 

– Чи можна сказати, що ця тема – найгостріша для УПЛ?
– На сьогодні, вона така, як є. У принципі, централізована реалізація прав, яку сповідує УЄФА та провідні ліги світу, була би набагато кориснішою у всіх відношеннях.

– Що, крім фінансової складової, проти цього?
– Саме питання грошей має бути найменше задіяне, клубам треба думати найперше про вболівальників.

– Чи задовольняє лігу якість трансляцій?
– Критерій – це рейтинг.

– Він вас влаштовує?
– Так, напевне, ми більш-менш задоволені. У загальному ж, то відповідальність за якість повинна розподілятися на всіх – і на ПЛ, і на канали-транслятори. Приміром, у тій же Англії всі програми про чемпіонат – справа рук продакшн-студії ліги. У них є всі права, їм легше це робити, тому британцям болить голова хіба за те, де розміщувати свій продукт.

– Як бути з інтеграцією за кордон?
– Низку матчів кожного туру бачать також іноземні споживачі.

– Із обох телепулів?
– Лише з офіційного. Зазвичай 3-4 поєдинки транслюються за кордон. 

– За яким принципом йде вибірка?
– Її роблять канали-замовники. Зазвичай вітчизняна ПЛ цікава країнам, звідки в нас багато футболістів.

– Бразилії, Нігерії…
– Наш ринок на сьогодні це – Латинська Америка, Балканські країни, Вірменія, Румунія, Азербайджан, Росія. Також коли «Шахтар» дістався чвертьфіналу Ліги чемпіонів, матчі Пл транслював навіть каталонський канал. А кілька місяців тому відбулося підписання угоди з порталом відеокон-тенту terra.1v, який веде трансляції на США, Іспанію та 16 країн Латинської Америки.

– І які наші рейтинги за кордоном?
– Ну, якби рейтинги не вражали, відповідно, не було би нових угод та нових країн.

– Погоджуся. Як щодо перспективних ринків Азії?
– Був у нас й азійський партнер, зокрема з Близького Сходу.

– До слова, а чому офіційний сайт УПЛ досі не робить відео-огляди матчів? Вони практично зникли з футбольних інтернет-сайтів, яким заборонили виставляти піратські хайлайти власники прав на трансляції. Ось, приміром, Російська ФПЛ уже обзавелася цим.
– У нас є інтернет-партнер oll.1v, який володіє всіма правами на хайлайти в Інтернеті на правах ексклюзивності. Тобто, це – також один із способів заробляння грошей клубами, й цей напрямок у нас комерціалізовано.

– Можна сказати, що в цьому аспекті ми пішли далі тієї ж Росії?
– Ми в багатьох організаційних моментах випередили сусідів. Як приклад, наведу ту ж базу даних, яка в нас є, далі – оперативність подачі протоколів після матчів, які з’являються на офіційному сайті впродовж наступної години.

«НЕГАТИВ ПОРОДЖУЄ НЕ РОБОТА КОЛЛІНИ, А ОКРЕМИХ СУДДІВ» 

– Іще один нюанс: тема арбітражу. Як у прем’єр-ліги складаються стосунки з італійськими фахівцями, які курирують вітчизняний суддівський корпус?
– Буквально вчора (розмова сталася у вівторок. – Р. Б.) відбулася зустріч Колліни з керівниками клубів прем’єр-ліги.

– Перепрошую, можливо, вам відомо те, що не знаємо ми, й ви нам зараз розповісте?
– Розповім. Підсумок зустрічі такий самий, як за результатами зустрічей з головними тренерами команд ПЛ у жовтні – всі відзначали високий професіоналізм П’єрлуїджі Колліни.

– Тобто, все в нас добре?
– Ні, залишаються питання до арбітрів. Мабуть, правильніше говорити, що в нас робота окремих суддів породжує негатив, а не італійської команди фахівців. Суть питання в системі помилок.

– Прем’єр-ліга має якийсь вплив на списки суддів, їхнє відсторонення в разі появи кричущих помилок?
– Ні, хоча це питання піднімалося власниками клубів. Але такої практики немає ніде в світі.

– Бодай рекомендувати щось можете?
– Знову ж таки, ні. Лише Комітет арбітрів має право вирішувати – допустив суддя помилку чи ні.

– У клубів є якісь побажання й претензії?
– Так, думаю, Олександр Несторович Шуфрич це чітко дав зрозуміти в своїх інтерв’ю.

– Окрім нього?
– Генеральний директор «Карпат» Ігор Дедишин звертався з листом до прем’єр-ліги та до керівництва ФФУ, але він узагальнений, без прізвищ.

– Усе це зрозуміло. Водночас, наскільки мені відомо, для навчання арбітрів частину коштів виділяє ліга, а ніякого впливу на них не має.
– Так, ліга виділяє кошти для підготовки арбітрів, але на сьогодні в Україні за суддів відповідає найкращий арбітр у світі. Якщо особисто Колліна ухвалює рішення щодо якості арбітражу матчів, ставити під сумнів авторитетність його висновку некоректно.

– У вас є інформація, що в першій частині сезону хтось із суддів зазнав дисциплінарних покарань?
– Наскільки мені відомо, знову ж таки, Комітет арбітрів не звітує, кого, за що і на який термін покарано, але, судячи із відсутності в призначеннях на матчі арбітрів, можна зробити певні висновки.

– Це добре чи погано?
– Це нормально. 

– Наскільки болісно відреагувала прем’єр-ліга на те, що відтепер усі спірні моменти з покараннями вирішує не ДК УПЛ, а КДК ФФУ?
– Ми йдемо європейським шляхом. Зараз маємо орган з новими членами, який ухвалює професійні рішення. І, випереджаючи ваше запитання про акумулювання грошей від штрафів, це курирує ФФУ.

«НА ПОСТІЙНОМУ ЗВ’ЯЗКУ З КЛУБАМИ.»

– Петре Павловичу, кілька років тому було якось цікавіше спостерігати за розвитком ПЛ, бо ж систематично власники клубів збиралися на зібраннях. Останнім часом, складається враження, вони охололи до цієї процедури?
– Сподіваємося, що причина цьому те, що в нас усе відлаго-джено до автоматизму. Але ми постійно на зв’язку з клубами та проводимо спільні наради та Робочі групи з питань регламенту, календаря, тренінги з підготовки стюардів тощо.

– УПЛ створювалася клубами для того, щоби збільшити свої прибутки.
– Щодо прибутків, то звітуємо про них на щорічному зібранні. Але всі розуміють, що в нас адекватна ринкова пропозиція від спонсорів і партнерів. Звісно, хотілося би, щоби суми контрактів зростали.

– Що для цього треба зробити?
– Ви ж розумієте, живемо в нелегкий час, і для того, щоби підбирати механізми збільшення доходу, треба, все ж, звертати увагу на реалії. Якщо люди думають, що зараз дуже легко продати продукт під назвою «футбольний матч», та ще й за величезні гроші, то це зовсім не так.

– Нам цей товар де продавати треба – на Заході чи всередині країни?
– Орієнтуватися треба на внутрішній ринок, але не забувати й про інші країни.