Головний тренер Металіста 1925 Младен Бартулович поділився емоціями після поразки своєї команди у матчі проти черкаського ЛНЗ (0:1).

– Ми, напевно, почнемо з 85-ї хвилини, коли скасували гол. Ви, здається, були дуже незгодні з цим рішенням?
– Добрий день. Насамперед хочу привітати суперника з перемогою. А по-друге — мені дуже шкода моїх хлопців, які віддаються повністю. Другий матч поспіль ми забиваємо гол, але його не зараховують. І я не розумію чому. Немає жодних доказів, що це був не гол. Мені дуже шкода, бо хлопці багато працюють — і на тренуваннях, і в матчах. Дуже прикро програвати ось так. На мою думку, м’яч був забитий абсолютно чисто. Ми хотіли б побачити повтори, які б довели, чому його не зарахували, але ні камер, ні кутів, що могли б це показати — немає. Дуже неприємне рішення.

– Команди шукали помилок одна одної. Наскільки складно було протистояти сьогоднішньому супернику?
– Думаю, ми були кращою командою. Більше хотіли грати у футбол. ЛНЗ грали дуже прагматично. Вийшло багато боротьби, довгих передач. Ми чекали, що так і буде, але сьогодні не реалізували свої моменти. А суперники з першого удару забили гол.

– Наприкінці першого тайму у вас було чимало моментів. Я навіть чула, як Крупський підбадьорював команду: «Давайте, хлопці, зовсім трохи — зараз заб’ємо!». Чому цього запалу не вистачило у другому таймі?
– Ми добре завершили перший тайм, налаштовувались і на другий. Почали його краще, контролювали гру. Але потім цей прикрий пропущений м’яч... Помилилися, дозволили супернику скористатись цим моментом. Потім ми знайшли сили та забили гол, але його не зарахували.

– Ви вже не перший матч під кінець гри змінюєте Мартинюка. Це через втому гравця, чи є інша причина?
– Так, у нього є певна проблема з ногою — під кінець матчу ця проблема зростає, і ми реагуємо на це.

– І все ж, шанс зрівняти рахунок був.
– Так, і ми зрівняли рахунок, але гол не зарахували.