Півзахисник київського «Динамо» Владислав Кабаєв після домашнього матчу з «Епіцентром» (Кам’янець-Подільський) поділився враженнями від поєдинку та перемоги з рахунком 3:0.

– У першому таймі, я вважаю, ми були більш конструктивними у своїх діях. У другому, коли забили другий гол, це психологічно дещо вплинуло. Думаю, будь-яка команда в такій ситуації буде трохи грати за рахунком, і гра нам давалася уже важче. Ми розуміли, що суперник добре грає у футбол, а нам зараз дуже важливо набирати очки, бо ми вже багато їх втратили. Тож ця перемога для нас – як ковток свіжого повітря.

– Наскільки морально складно було готуватися до цього матчу після попередніх втрат очок з «Буковиною» та ЛНЗ?
– Тяжко морально, тому що ми розуміємо, в якому клубі граємо. «Динамо» – це бренд, і ми завжди повинні ставити перед собою завдання бути не десь там, а лише на першому місці, перемагати у своїх матчах. А останнім часом у нас не було ані належної якості гри, ані результату – ми це чудово розуміємо. Проти ЛНЗ уже була певна якість, а сьогодні є також і результат. Ми багато працювали, щоб сьогодні здобути цей результат на полі.

– У минулому сезоні «Епіцентр» був новачком Прем’єр-ліги. Чи змінилася відтоді команда, чи здобула більше досвіду, можливо, стала в чомусь сильнішою?
– Я думаю, так. Це симпатична команда, яка, повторюся, грає у футбол. Видно руку тренера, у складі є багато легіонерів із хорошими футбольними якостями. Тож проти таких команд завжди приємно грати. Вони не закриваються, намагаються грати у свій футбол, у них є своя стратегія. Тому великий плюс, що такі команди є у нас у Прем’єр-лізі.

– Як привітали Ігоря Костюка з днем народження?
– Тренер сказав, що які б подарунки ми не робили, ніщо не може бути кращим за перемогу. Тож подарували футболку, після матчу у роздягальню зайшов президент, капітан, усі поговорили, усі привітали. Думаю, і результат на полі теж порадував.

– Наступна гра буде з «Зорею», мабуть, теж у Києві. Чи приємно три матчі поспіль грати вдома?
– Звісно. Завжди приємно грати на цьому стадіоні. І в такий час, особливо останні два-три тижні, коли майже безперервні тривоги. Ми розуміємо, що відбувається, що переживають люди в Україні, але вони все одно приходять і вболівають. Ми грали і в Кам’янці, і у Вінниці – класно, що в такий час люди приходять на футбол. Ми намагаємося подарувати хоч якесь свято тим, хто приходить підтримати нас і просто подивитися футбол.

– Добре, що сьогодні вдалося зіграти без тривог?
– Так, тим більше, що майже одразу після фінального свистка була оголошена тривога. Нам пощастило, що не під час матчу, бо ми з хлопцями навіть обговорили, що це справжнє диво, що ми зіграли без перерв.