Головний тренер «Полісся» Руслан Ротань прокоментував поразку від «Динамо» (1:4) у 4-му турі УПЛ.

– Що сьогодні стало найбільшою проблемою? Можливо, фізичний стан, психологічний, або трошки не вгадали з тактикою?
– Та я не скажу. Мабуть, найбільш прикро те, що коли ми повели в рахунку і гра, по суті, давалася нам, ми самі собі такий непотрібний гол привезли – і після цього психологічний стан якось, особливо після пенальті…

Ми розклеїлися – це дуже мені не сподобалося, мабуть, це найбільш негативний момент. Ми вже не були командою, про яку домовлялися в роздягальні.

Тут справа у психології та настрої, тому що ми були в рівних умовах: «Динамо» грало в один день з нами, вони також поверталися додому.

Тому тут більше психологічний стан, реакція на наші помилки, неготовність діставати з себе максимум після того, як ми почали програвати. Якісь ми були приречені на поразку, не було в нас того, що ми хочемо.

Якісь моменти були, але це все було спонтанно, не було балансу. Дуже багато проблем після того, як ми почали програвати. Це вже не те, що ми хотіли від гравців, повний хаос був.

– Замінами ви освіжили лівий фланг, Корнійчука випустили, але змістили Назаренка, при цьому форвард Гуцуляк залишається на лаві. Розкажіть про цю задумку.
– По-перше, ми розуміли, що ми грали 3 дні тому матчі. Це пов’язано з тим, що нам потрібно було дати час трошки менший для того ж Філіппова. Тому якийсь час зіграв на позиції форварда Гуцуляк. Назаренка ми замінили через те, що він відчув втому, поставили на свої місця, як і було.

– З перших хвилин «Полісся» грало 1-м номером проти чинного чемпіона. Це ваші настанови перед матчем? Чому вирішили саме так зіграти?
– А чому ми повинні боятися? Ви правильно сказали: ми домінували на полі, забили м’яч, мали ще моменти. Потім щось трапилося. Психологічний стан, реакція на помилки, особливо після пенальті – це, мабуть, таке… Неправильне слово, але якось ми опустили руки. Цього не повинно бути в першу чергу.

– Ви вже переглядали епізод з пенальті? Чи був він, на вашу думку?
– Не хочу за ці моменти казати. Таких пенальті можна ставити 150 за гру. Це рішення нехай розбирають.

– Що скажете про дебют Велетня?
– Я впевнений, що він нам допоможе. Це дуже гарний гравець, який може робити різницю на фланзі, гра 1 в 1, швидкий. Ми на нього розраховуємо. Зараз у нас буде пауза, потрібен час, трошки попрацюємо в тактичному плані, на оборону, тому що з обороною є деякі проблеми.

Він з нами практично не тренувався. Вчора одне тренування – і він сьогодні вже мав час. Він, Шепелєв – зараз пауза на збірні, ми трошки попрацюємо. Це гравці, які нам допоможуть.

– «Полісся» грає, нібито, добре, але все одно 6 поразок поспіль. Наскільки це б’є по психологічному стану гравців? Що кажете їм після таких матчів? Нібито, вам вдається створювати не менше, ніж супернику, але все одно рахунок зовсім не на вашу користь.
– Ви самі відповіли на це запитання. Потрібно терпіння, віра в першу чергу, щоб цього не було. Це віра в те, що ти робиш, тому що ви правильно сказали: якщо брати статистичні дані, то вони явно були не на користь суперника, особливо в 1-му таймі.

Реакція – над цим також потрібно працювати. Це частина футболу. Психологія, на жаль, робить дуже багато в сучасному футболі. Впевненість приходить з перемогами, ви правильно сказали.

Можливо, ці поразки, які склалися в нас, вже можна назвати ямою. Переїзди, якісь матчі, починаючи з «Колоса», – вони не додають впевненості, 100 відсотків. Кожен матч накладає свій відбиток, з кожним матчем гравців все менше вірять у те, що вони можуть.

Хоча великий плюс у тому, що статистичні дані підтверджують інше, і дуже багато матчів було, де ми цього не заслуговували, але ми програвали.

Потрібно тверезо оцінювати. В роздягальні ми хлопцям кажемо, наводимо приклади, статистику, що потрібно над цим працювати, потрібно дивитися вперед. Це закінчиться обов’язково, якщо мати мету та йти за своє метою. Головне – не опускати руки.

А сьогодні після того, як ми пропустили з пенальті 2-й гол, ми якось опустили руки.