…Нині наш край теж продовжує кувати майбутніх Шевченків, хоча вже не в такій кількості, як колись. Про те, що робиться в цьому напрямку, про рідний обласний чемпіонат та про розбудову футбольної інфраструктури краю нині спілкуємося з головою Федерації футболу Закарпаття Михайлом Ланьом.

– Стартувало друге коло в чемпіонаті та першості Закарпаття. Як би ви охарактеризували перипетії першої половини футбольних змагань?
– Усе найцікавіше – попереду. І в першій, і в вищій лігах говорити про однозначного лідера не дозволить собі жоден футбольний експерт. Принаймні по 5 команд боротимуться за комплект нагород найвищого ґатунку. Що стосується вищої ліги – бачимо суттєве зростання мукачівської команди, яка наразі очолює турнірну таблицю. Однак «Берегвідейк», «Середнє» та «Поляна» мають усі шанси вийти вперед. Не можна скидати з рахунку й команди «Севлюш» та «Метеор». Чемпіонат буде напруженим і, гадаю, переможець визначиться в останніх турах. Можливо, ми навіть станемо свідками «золотого» матчу. Не менш напружена боротьба і в першій лізі. Основні конкуренти в боротьбі за кубок – «Кісва» та «Вільхівці», які йдуть нога в ногу. Їм на п’яти наступають «Авангард», «Вишково», «Карпати», «Говерла». Усі 6 команд достойні носити звання чемпіона.

– В області цьогоріч розіграли кубок та суперкубок. В обох поєдинках за трофей змагався «Берегвідейк». Щоправда, жодного з них не виграв. Це свідчить про зміну лідера в чемпіонаті?
– Я би не поспішав із висновками. «Берегвідейк» – трикратний чемпіон Закарпаття, володар кубку України з-поміж аматорів. Гадаєте, він так просто віддасть чемпіонство? Ні. Ми повинні розуміти, що команду очолив молодий, проте перспективний тренер Віталій Азаров. Футболісти адаптовуються до нього, він має завоювати довіру й знайти підхід до кожного гравця. Для «Берегвідейка» ще все попереду.

– Команда Свалявщини після шести поспіль перемог у чемпіонатах області ніяк не підніметься на вищий щабель п’єдесталу пошани. В чому тут причина?
– Проблем кілька. Одна з них – відсутність стадіону в Поляні. Команда грає у Сваляві, але вона там в якійсь мірі чужа, тож і не має належної підтримки вболівальників. Друга – постійна зміна тренерів. Кожен наставник має свою концепцію постановки гри, а це означає, що футболістам необхідно щоразу підлаштовуватися під неї. І все ж президент клубу «Поляна» Іван Дрогобецький упевнено йде до мети. Підтвердження цьому – будівництво нового стадіону в селі, який незабаром здадуть в експлуатацію.

– Участь у першій лізі, на жаль, беруть лише команди східної зони, західну не вдалося створити й досі. Чи буде вона в наступному сезоні?
– Чемпіонат серед команд першої ліги триває тільки другий рік. Це великий крок уперед, оскільки більшість колективів переросли районний рівень, а до обласного ще не дотягують. Тож перша ліга – перехідний етап. Ми стали свідками перемоги довжанської «Боржави» у минулому сезоні, яка нині непогано виступає у вищому дивізіоні. А що стосується створення західної зони, то, на мою думку, вже наступного року вона обов’язково буде.

– А які проблеми на шляху її створення?
– Перш за все, слабкий стан інфраструктури. Ми підняли планку вимог до стадіонів. Майже 15 років інфраструктура та футбол занепадали. Стадіони, збудовані в середині минулого століття, потребують реконструкції. Не кожен клуб може провести ремонт, хоча вища ліга практично ці питання вирішила. Ми до таких команд ставимося з порозумінням. Є проблеми і з підготовкою молодих гравців. Не в усіх районах футбольні школи працюють із повною віддачею.

– Оскільки є дві ліги і, відповідно, команди розділені за рівнем, чи передбачена схема підвищення або пониження їх у класі?
– Перша ліга для Закарпаття – новий експеримент, тому одразу ставити жорсткі умови неправильно. Через рік-два ми обов’язково задекларуємо перехід із однієї ліги в іншу з дотриманням спортивного принципу.

– Дитячо-юнацький футбол у регіоні також прогресує. Щоправда, на закарпатських вихованців останнім часом не дуже звертають увагу команди майстрів. У чому проблема? Чи достатньо в нас фахових наставників, враховуючи, що закінчили кар’єру такі метри, як Філіп та Піньковський?
– Не зовсім погоджуюся з вами. Наші вихованці представляють колективи-гранди української Прем’єр-ліги. Не обов’язково основні склади, хай дублюючі, але з чогось потрібно починати. Розумію, що в підтексті цього питання приховане нарікання на ужгородську «Говерлу», у складі якої наразі тільки 2 закарпатці. Але ви повинні розуміти: команді не вдавалося зберегти прописку в вищому дивізіоні, відтак розпадався молодіжний склад, кістяк якого складали саме краяни. Та нині головна команда прогресує, у неї аж 2 молодіжні колективи, тож у наступні роки побачимо нові закарпатські зірки в «Говерлі». А щодо тренерів, то згадані Філіп, Піньковський та інші передали безцінний досвід колегам молодшим.

– Чи дійсно відсутні правові відносини у дитячо-юнацькому футболі?
– Так. Деякі тренери користуються цим і віддають талановитих дітей у футбольні академії за межі області, що шкодить нашому футболу. Окремі юні гравці випадають із поля зору на кілька років. Так не повинно бути, і ми врегулюємо це.

– Закарпатські арбітри не пасуть задніх. Ярослав Козик представляє вищу лігу, Михайло Митровський – один із провідних у першій лізі тощо. Це школа молодого арбітра дала позитивний результат?
– І школа молодого арбітра теж. Вона успішно функціонує поки що тільки в Мукачеві та Ужгороді. Гадаю, позитивний досвід підхоплять і інші райони, де футбол успішно прогресує. Наш край завжди славився своєю школою арбітрів, і вона обов’язково буде відновлена.

– Закарпаття – перше в рейтингу регіонів за кількістю збудованих футбольних майданчиків зі штучним покриттям. Знаємо, що це була ваша ініціатива, підтримана головою ОДА Олександром Ледидою. Добра справа матиме продовження?
– Тільки за останні 2 роки майже 50 майданчиків зі штучним покриттям ми подарували населеним пунктам, які цього потребували найбільше. Ще 20 плануємо збудувати цьогоріч. Пріоритет надаватимемо гірським селам, де футбол із об’єктивних причин відстає. А взагалі, вважаю, майданчик зі штучним покриттям повинен бути в кожному селі. Ми йдемо до реалізації цієї мети.

– На Закарпатті, на жаль, лише одне стандартне поле зі штучним покриттям – біля Кам’яниці на Ужгородщині. Чи є перспектива будівництва ще кількох таких?
– Таке футбольне поле тепер найбільше потрібне «Говерлі». Гадаю, керівництво команди це розуміє й обов’язково вирішить проблему. Головне, щоб була підтримка з боку місцевої влади, бо земельні питання – найболючіші. 5 таких стадіонів на Закарпатті – і тренувальні збори професійні команди сусідніх країн проводили б не в Туреччині. Це повинні розуміти наші підприємці. Слід тільки показати хороший приклад.

– Що чекає наш футбол у найближчій перспективі?
– Прогрес тут очевидний, є й позитивний вплив Євро-2012. Ми вибудуємо чітку вертикаль, яка охопить весь спектр футболу: від дитячого до ветеранського, піднімемо авторитет районних федерацій та комітетів ФФЗ, будемо працювати над залученням на стадіони уболівальників. Бо футбол житиме доти, доки в нього гратимуть для людей. Це перевірено часом, адже грі мільйонів у краї виповнилося 119 років.